§ IV. Для допитливих. Про демографічну стратегію

З біоенергетичного погляду демографічна стратегія виду тісно пов'язана з оптимальним розподілом у кожного його члена всіх можливих ресурсів між основними статтями витрат:

  • пошуками і поглинанням чи споживанням ресурсів;
  • збільшенням маси і розмірів;
  • відновленням і репарацією складових організму;
  • захистом від негативних зовнішніх чинників чи адаптацією до них;
  • відтворенням та розмноженням.

Очевидно, що всі існуючі розподіли для конкретних видів компромісні. Нині вони є важливим об'єктом вивчення, і насамперед — витрати видів на відтворення і розмноження, а також варіанти демографічних стратегій.

Два протилежні і досить поширені у біосфері варіанти демографічних стратегій дістали назву r- і K-стратегій. Тут r — коефіцієнт швидкості зростання популяції; К — максимальна чисельність виду (межі зростання) в конкретних умовах його існування, яка відповідає горизонтальній лінії на рис. 9.

Порівняння згаданих стратегій наведено у табл. 2.

Наслідки обох стратегій для динаміки чисельності популяцій відрізняються дуже істотно. Читачі легко наведуть приклади популяцій тварин (чи рослин), розмноження яких підпорядковується тій чи іншій стратегії. Ми лише звернемо увагу на те, що демографія людського роду підпорядковується K-стратегії, польових або тундрових мишей — r-стратегії (популяції лемінгів з періодом 4—6 років змінюються до 100 разів, викликаючи під час піку чисельності вражаючу масову самовбивчу міграцію).

Таблиця 2. Умови і наслідки r- і K-стратегій у демографії

Чинник чи характе­ристика Умови і наслідки r-стратегії Умови і наслідки K-стратегії
Клімат Дуже змінний, складний для перед­бачення Приблизно постійний або легко­передбачу­ваний
Смерт­ність Часто катастро­фічна, некерована Керована, залежить від густоти популяції
Чисель­ність популяції Нерівно­важна, дуже змінна у часі Порівняно постійна і близька до K
Напрям відбору і характе­ристики окремих особин
  • Швидкий ріст кожної особини
  • Велика швидкість зростання популяції
  • Рання зрілість
  • Малі розміри
  • Велика кількість народ­жень при великому приплоді
  • Нездат­ність до конку­ренції в межах виду
  • Повільний ріст кожної особини
  • Мала швидкість зростання популяції
  • Пізня зрілість
  • Великі розміри
  • Народ­ження рідші, з малою кількістю особин у приплоді
  • Пристосо­ваність до конку­ренції всередині виду
Трива­лість життя Мала, часто менша одного року Велика, як правило, більша року

З викладеним тісно пов'язані важливі проблеми боротьби людини зі шкідниками полів, лісів чи помешкань. За поодинокими винятками йдеться про знищення чи запобігання розмноженню дрібних істот, яким у природі притаманний r-варіант демографічної стратегії. Традиційно засобом цієї боротьби були отруйні речовини, але успіхів люди не досягли, хоч безперервно удосконалюють ці отрути. Сучасна теорія динаміки популяцій доводить, що так і мало бути, що хімічні засоби найменш доцільні та ефективні саме проти видів з r-стратегією розмноження! Екологи радять використовувати проти таких видів біологічні методи, насамперед природних ворогів або антагоністів видів-шкідників.

Звичайно, біометод потребує ширших знань і незрівнянно вищого інтелекту, ніж примітивне «зрошування» ланів чи садів надшкідливими отрутами (усякими «-цидами» з групи пестицидів, префікс у назві яких означає чума, а корінь латиною — вбивати, заподіювати смерть). Проте переваги його колосальні, а головне — біометод виключає прогресуюче отруєння довкілля! Ми могли б навести чимало доказів і прикладів на користь цього методу, але обмежимося лише двома графіками на рис. 10.

Рис. 10. Варіації шкідників у парниках для хімічного (а) і біологічного (б) способів захисту рослин

Ці графіки настільки переконливі і так добре промовляють про переваги біометодів, що якісь додаткові пояснення видаються зайвими.

X

Вхід

Завантажую...