Основний закон розвитку популяції: зростання > колапс > стабілізація
Припустимо, що біологічний вид існував тривалий час за умови рівності коефіцієнтів народжуваності і смертності α = β, а також стабільної чисельності N0, яка відповідала ресурсним можливостям Е0 зайнятої ним території.
Основи теорії динаміки популяцій
У сприятливих умовах популяція цілком успішно “виконує” найголовніше завдання живого: розмножуючись, більшменш швидко нарощує свою чисельність.
Та це за сприятливих умов. Насправді конкуренти, вороги, несприятливі умови чи брак ресурсів здебільшого утримують чисельність популяції у певних межах. Вона чимось схожа на стиснену пружину, бо за найнезначнішого зменшення тиску зовнішніх чинників популяція стрімко, як спалах пороху, збільшується.
Популяція та її основні характеристики
Популяція одне з основних понять екології означає сукупність особин певного виду, які тривалий час (багато поколінь) живуть на певній території і вільно схрещуються між собою. Водночас певна популяція під впливом якихось чинників (зазвичай це природні бар’єри) відокремлена від територій інших аналогічних популяцій. Популяція сама по собі може підтримувати свою чисельність необмежений час.
