Екологічні наслідки катастрофи на ЧАЕС
Як вважають чимало фахівців, катастрофа за обсягом і різноманітністю наслідків була найстрашнішою в історії людства. Вона утворила в центрі Східної Європи чималі плями забрудненої радіонуклідами території, проживання на якій небезпечне для здоров’я. Та це зовсім не мертва зона! Про її шкідливість нічого “не знають” ні рослини, ні тварини. Зона катастрофи, як магніт, притягує вчених, що бажають глибше вивчити вплив радіонуклідів та іонізуючого випромінювання на фауну і флору. Інші вчені на “великій землі” стежать за станом здоров’я десятків тисяч евакуйованих та ліквідаторів.
Забруднення радіонуклідами
Радіонуклідне забруднення торкнулося десятків мільйонів людей у Східній і Центральній Європі, частині Азії (турецький чай часто має в собі надмірну концентрацію ізотопів з ЧАЕС) і навіть на інших материках.
Звичайно, найгустіше посилані радіоізотопами землі лежать навколо ЧАЕС, але й за сотні кілометрів атмосферні потоки і дощі забруднили поля і ліси леткими радіонуклідами до небезпечного рівня. Елементами-рекордсменами за відстанню поширення стали інертні гази (на всю Північну півкулю), йод і цезій - на тисячі кілометрів. Гранично допустимі концентрації останніх перевищені не лише навколо ЧАЕС у Білорусі, Україні й Росії, а й у Швеції, Фінляндії, Німеччині, Польщі, на Балканах, у Туреччині.
Про четвертий реактор ЧАЕС до його вибуху
Нам не уникнути розповіді про деякі технічні характеристики реактора РВПК-1000 (реактор великої потужності, канальний, на 1 млн кВт). Наведемо найважливіші з них у таблиці 1, зазначивши дані досконаліших корпусних реакторів ВВР-1000 і ВВР-440, що стоять на більшості українських АЕС.
Плутоній надсекретний елемент
Цей елемент такий рідкісний у природі (входить у майже непомітних кількостях до складу руд урану), що раніше його зараховували до штучних. І досі він лишається чи не найсекретнішим, бо з середини 40-х років XX ст. застосовується як основна ядерна вибухівка.
Радіонукліди та іонізуюче випромінювання
Термін “радіонуклід” порівняно молодий. Він замінив і для фахівців, і для широкого загалу довші терміни типу “радіоактивне ядро” чи “радіоактивний ізотоп” і означає “ядро (від лат. nucleus), що здатне до випромінювання” (від лат. radius - промінь). Отже, вважатимемо, що нуклід означає стійке ядро, радіонуклід - нестійке, здатне до самовільної трансформації, яка супроводжується викиданням назовні утворених чи вилучених з його складу частинок (або “проміння”).
