Землю населяють більше 600 видів хижих рослин. Харчуються вони безхребетними, зокрема комахами; комахи ж їх і запилюють. І виникає проблема: як свого благодійника-запилювача не з'їсти?

Чи можна одомашнити створіння, про існування якого навіть не підозрюєш? Виявляється, можна. Саме це трапилось з дріжджами Saccharomyces cerevisiae. Їх здатність перетворювати цукор на спирт та ароматні сполуки люди почали вдосконалювати за кілька століть до відкриття цих мікроорганізмів, хоч і значно пізніше, ніж з'явилось перше пиво. І цей процес можна з повним правом назвати доместикацією.

У 2006 році до публічної лексики увійшло зловісне словосполучення — синдром руйнування колоній. Загадковий, дещо розпливчастий термін описує випадки, коли цілі колонії медоносних бджіл різко зникають, залишаючи своїх маток. Відтоді синдромом руйнування колоній підкріплюються заяви про «бджолиний апокаліпсис», який узагальнює небезпечне становище наших запилювачів.

Тварини вміють багато. Афаліни, які мешкають біля берегів Австралії, відламують шматки губок і скребуть ними по дну, сполохуючи рибу, що зачаїлась у піску чи між каміння. Ця методика полювання дуже ефективна, але вона не вроджена, їй потрібно вчитись. Репутація умільців давно і міцно закріпилась за шимпанзе. Ці мавпи вивуджують мурах і термітів, опускаючи в їх гнізда тонкі палички. Вони також освоїли більш досконалий спосіб розколювання горіхів. Ці методики теж доводиться опановувати, і пройде не один рік, перш ніж юна мавпа навчиться у матері правильно розбивати горіх.