Боротьба з природними пожежами призвела до несподіваних екологічних наслідків

Боротьба з природними пожежами призвела до несподіваних екологічних наслідків

Нещодавно в журналі Nature було опубліковане дослідження про вплив природних пожеж на трав’янисті співтовариства. Обкладинка журналу за 7 лютого 2013 року присвячена обговорюваній статті. Напис говорить: «Палаючий номер. Контрольовані екосистеми, які втрачають видове різноманіття, можуть впасти в колапс при несподіваному стресовому впливі».

Вивчення трав'янистої рослинності дубових рідколісь в районі Ванкувера (Британська Колумбія, Канада) показало, що боротьба з природними пожежами, яка ведеться з середини XIX століття, викликала ряд серйозних змін в рослинному співтоваристві. Частина видів зникла, хоча при цьому була досягнута висока і стабільна продукція інших – система стала нагадувати сільськогосподарське угіддя.

Для того щоб краще зрозуміти значення пожеж, дослідники на деяких ділянках влаштовували спеціальні пали лугової рослинності і спостерігали за подальшими змінами. З'ясувалось, що трави добре відновлювались після пожежі тільки там, де зберігались залишки вихідної рослинності. Очевидно, що тривалий вплив людини призводить до того, що багато наземних екосистем стають гомогенними, але при цьому втрачають здатність протистояти різким зовнішнім змінам.

Як і в багатьох інших аналогічних випадках, тривала підтримка людиною лугових біомів в районі Ванкувера запобігала природним пожежам. В результаті за 150 років подібної практики тут сформувалось інше рослинне співтовариство, яке характеризується високою і стабільною біомасою, представленою переважно видами-вселенцями.

Починаючи з 2000 року канадський дослідник Макдугалл (Mac Dougall) з колегами ввели на деяких ділянках експериментальні пали рослинності: в одному випадку з 5-річними інтервалами, в іншому – з 10-річними. Результати вийшли трохи несподіваними: за відсутності пожеж за 10 років відмічений негативний зв'язок між стабільністю і різноманітністю рослинності. Різноманітність була невисокою, оскільки в співтоваристві домінували завезені злаки. Такі біоми являють собою фактично монокультуру, яка в принципі може бути нестабільною (наприклад, через внутрішньовидову конкуренцію або напади ворогів – фітофагів).

Але в даному випадку ці ефекти були ослаблені постійним контролем з боку людини: стабільність всього співтовариства забезпечувалась висотою рослинного покриву: 157,3 см у випадку завезених (інвазійних) видів, і 67,6 см – місцевих (тубільних) видів. При домінуванні інвазійних видів до поверхні землі доходить дуже мало світла, що обмежує ріст місцевих видів і перешкоджає появі дерев (їм завжди потрібно багато світла на стадіях проростання). Натомість, експериментальний пал рослинності призвів до колапсу трав’янистого співтовариства, насамперед – до появи дерев.

Ліворуч дві фотографії дубового рідколісся: зверху – ділянка з високим видовим різноманіттям трав'янистого покриву (відповідає вихідному типу рослинності, до втручання людини); внизу – ділянка з низьким видовим різноманіттям (відповідає зміненій рослинності, головним чином через відсутність пожеж). Графіки праворуч показують коливання біомаси трав'янистої рослинності по рокам в разі високого видового різноманіття (верхнє поле графіка) і низького видового різноманіття (нижнє поле графіка). Добре видно, що біомаса коливається в першому випадку, але практично постійна в другому. Синім кольором показана загальна біомаса, червоним – біомаса злаків, зеленим – маса підстилки.

Результати проведеного дослідження наочно показують, як постійний вплив людини може гомогенізувати (вирівняти) структуру та функціонування екологічної системи, в той же час послаблюючи компенсаторні механізми, необхідні іноді для реакції на раптове порушення. Оскільки багато наземних екосистем зазнають вирівнювання в результаті тривалого впливу людини, вони також можуть бути вразливими до раптових зовнішніх впливів, але результат буде видно вже після того як трапиться колапс.

 

 

Коментарі

Ввійдіть або зареєструйтесь, щоб залишати коментарі.

Зображення користувача Гостя.
Гостя / 02.04.2013, 09:34

Найкраще, що людина поки що може зробити для природи - не чіпати її.

Читайте також

Багато людей відчувають страх перед будь-якою «хімією» без жодних на те підстав. Такий стан називається хемофобією, і він здатний завдати шкоди вашому здоров'ю.

X

Вхід

Завантажую...