Чи зашкодить падіння ціни на нафту зеленій енергетиці?

Чи зашкодить падіння ціни на нафту зеленій енергетиці?

Здавалось би, якщо різко зменшити вартість одного джерела енергії, всі його альтернативи мають стати менш привабливими. За цією логікою, стрімке падіння ціни на нафту неодмінно має завдати смертельного удару по відновлюваній енергетиці. Та чи дійсно це так?

Ілюстрація з недавньої історії, здається, підтверджує цю думку. Коли у 1970-их роках підскочила ціна на нафту, тогочасний президент США Джиммі Картер встановив на даху Білого дому сонячні панелі, але тільки щоб побачити, як його наступник Рональд Рейган зірвав їх, коли ціна на нафту впала.

Згадаймо останні кілька місяців: на перший погляд спостерігається той же ефект — курси акцій багатьох поновлюваних енергетичних компаній зазнали удару.

Різні ринки

Однак, все не так просто. Світовий енергетичний сектор змінився.

Для початку, нафта не конкурує з енергією вітру чи сонця. Вони виконують різні ролі — нафта як і раніше домінує в сфері транспорту, а поновлювані джерела генерують електроенергію.

Починаючи з 1970-их років використання нафти на електростанціях скоротилось. Вона була замінена газом, який, як вважалось, був більш чистою та безпечною альтернативою, а також менш вразливою до міжнародних криз. Тому ціна на нафту не має безпосереднього впливу на ринок, в якому працюють поновлювані джерела енергії.

Тепер про вітряні турбіни і сонячні панелі. З розвитком технологій та налагодженням масового виробництва витрати зазвичай зменшуються, і це те, що відбувалось в останні 10-15 років. Кращі технології виробництва, зростаючий попит, гостра конкуренція — все це знизило ціни на турбіни і панелі та сприяло їх поширенню.

До того ж, немає жодних ознак можливих змін у державних політиках з підтримки використання відновлювальних джерел енергії шляхом субсидування, яке покликане допомогти молодим представникам зеленої галузі встати на ноги.

Китай, зокрема, зіткнувшись з глибокою кризою забруднення повітря, впровадив найбільшу у світі інвестиційну програму з чистої енергетики. Пекінський уряд перебуває під тиском з боку своїх громадян, які змушують його робити щось із забрудненням, і єдиний очевидний вихід — продовження інвестування в поновлювані джерела енергії. Падіння ціни на нафту, яким би великим воно не було, швидше за все, не змінить ці плани. Занадто багато поставлено на карту.

Та й в інших країнах, які проштовхують зелену енергетику, урядовці, схоже, твердо дотримуються курсу — Великобританія з її вуглецевими цілями відповідно до Закону про зміну клімату, та США, де 30 штатів зобов'язали енергетичні компанії виробляти певну частку своєї продукції із зелених джерел.

Газова революція

Втім, існують певні ускладнення, які нависли над цим питанням.

В деяких частинах світу падіння ціни на нафту стимулюватиме падіння ціни на газ, який безпосередньо конкурує з відновлюваними джерелами енергії, через що цей сценарій в довгостроковій перспективі, очевидно, міг би загрожувати зеленій енергетиці.

Тим часом у Сполучених Штатах революція у видобуванні сланцевого газу майже спричинила обвал ціни на газ, що стане дійсно серйозним викликом для вітрової та сонячної енергетики, якщо вони не будуть захищені державною політикою. В майбутньому ситуація ще може змінитись.

А ще є зелені технології, які використовуються в сфері транспорту, а не виробництва електроенергії. Вони можуть опинитись під великим ризиком.

Біопалива, отримані з рослин і включені до європейських видів палива, поряд із здешевілою нафтою починають виглядати занадто дорогими.

Електромобілі також можуть здатись менш привабливими, якщо їх власники під час зарядки своїх машин від мережі кидатимуть заздрісні погляди на АЗС з їх черговими знижками на паливо.

Але головний фактор, напевно, найменш матеріальний: невизначеність. Ніхто не може сказати, як довго ціна на нафту залишатиметься такою низькою: менше року, більше року, кілька років?

Люди, які працюють в сфері поновлюваної енергетики, розповідають, що нестабільність нафти — суттєва причина, щоб переходити на зелену енергію: ціни більш стабільні, з меншою кількістю злетів і падінь.

Втім, великі проекти з використання поновлюваних джерел, такі як численні морські вітропарки, заплановані у водах Великобританії, вимагають значного фінансування. А для інвесторів неспокійний ринок навряд чи може бути привабливим, особливо коли енергетичні гіганти відкликають свої капіталовкладення.

Спроби домовитись

На горизонті вимальовується ще одне питання: паризький саміт з питань змін клімату. В кінці цього року 190 країн мають намір укласти угоду про скорочення викидів парникових газів та обговорять ідеї з обмеження використання викопного палива. Чи стане низька ціна на нафту непроханим гостем?

Делегації з нафтових економік Росії, Ірану та Венесуели навряд чи будуть в найкращому настрої. Саудівська Аравія, ймовірно, зажадає компенсації, якщо світ врешті-решт відмовиться від викопного палива. А на таких зустрічах консенсус і поступки вкрай необхідні.

З іншого боку, існує думка, що якщо зниження ціни на нафту допоможе стимулювати економічне зростання в найближчі місяці, деякі уряди, особливо європейці, могли б почувати себе в безпеці, принаймні фінансовій, і вжити додаткових заходів зі змін клімату.

За цією логікою провал останнього саміту — у Копенгагені в 2009 році — відбувся тому, що світові лідери були спантеличені і ослаблені банківською та фінансовою кризою, яка тоді все ще розгорталась.

І, за цим сценарієм, якщо буде укладена угода, майже будь-який результат призведе до розвитку поновлюваних джерел енергії, незалежно від цін на нафту.

Це одна перспектива. Є багато інших. Багато експертів у цій галузі має власну думку. І жоден з них не здається повністю впевненим.

X

Вхід

Завантажую...