Давньоримські водопровідні мережі зробили імперію вразливою

Давньоримські водопровідні мережі зробили імперію вразливою

Стародавні римляни були майстрами в маніпуляціях з водою. Вони транспортували прісну воду своєю величезною імперією за допомогою акведуків і каналів. Фермери постачали свої товари через моря у великі міста, такі як Александрія, Мемфіс і Рим. Торгові шляхи дозволили людям жити на сухих і неродючих землях, годуючись зерном з більш продуктивних регіонів. Сьогодні ж модель торгівлі водою та зерном у Римській імперії пропонує інтригуючий інструмент для прогнозування того, що може трапитись із сучасними містами зі зміною клімату на Землі.

«Існує багато паралелей між Римською імперією та нинішньою ситуацією, — говорить провідний автор нового дослідження Брайан Дермоді, еколог з Утрехтського університету в Нідерландах. — Ми дуже зацікавлені, щоб дізнатись, як суспільство справлятиметься з тиском, пов'язаним зі зміною клімату та популяційним ростом».

Складно спрогнозувати, що люди робитимуть в майбутньому, тому Дермоді і його колеги звернулись до простішої задачі, написавши модель для минулого суспільства. Римська імперія пропонує привабливий прецедент, бо на своєму піку, близько 100 року н.е., вона налічувала близько 50 мільйонів людей та охоплювала кілька континентів. Виходячи з цієї точки, вчені можуть змінювати умови і дивитись, що трапиться. Що як регіон стане більш урбанізованим? Що як зміниться клімат?

Стародавній Рим не ідеальне дзеркало сучасного світу, тому що сьогодні торгівля та комунікації набагато складніші. Але Дермоді сподівається, що його модель зможе служити основою для тих, хто моделюватиме реакції країн на зміни клімату.

Робота використовує концепцію, яку дослідники придумали для опису торгівлі у 1990-х роках: віртуальна вода. Коли міста і країни торгують певними продуктами, насправді вони торгують водою. Особливо добре концепція працює на торгівлі продуктами харчування. Адже, за оцінками, десь від 70 до більш ніж 90 відсотків прісної води, яку використовує людство, витрачається на сільське господарство. Представлення торгівлі з точки зору віртуальної води допомагає дослідникам відстежувати, як країни управляють ресурсами.

Команда Дермоді почала зі стеження за реальною водою в Стародавньому Римі, використовуючи гідрологічну модель, щоб розрахувати, скільки зерна вироблялось в різних регіонах. Потім вчені простежили все з точки зору віртуальної води, яка представляє зерно — його купівлю, продаж і транспортування між містами.

«Цікаво побачити, як концепція застосовується до стародавнього світу, — говорить Ар'єн Хоекстра, дослідник водного менеджменту в Університеті Твенте у Нідерландах. Хоекстра вперше ввів ідею «водного сліду», аналогічну вуглецевому сліду. — Класичний Рим виніс свій земельний і водний слід далеко за межі своїх регіональних кордонів, як це робить сьогодні Європа. Ця модель вірна для будь-якого густонаселеного міста, і я думаю, що вона вірна для багатьох цивілізацій».

Результати можуть бути попередженням для сучасної цивілізації. У Стародавньому Римі поставки їжі і води тримались на торговельних маршрутах. Чим більше торговельних шляхів підтримувало місто, тим краще воно було захищене проти посухи, оскільки зберігало можливість імпортувати з неуражених областей. Водночас, більший потік їжі, який надходив з торгівлею, заохочував ріст населення міст, збільшуючи їх залежність від імпорту і роблячи їх більш вразливими до зниження врожайності сільськогосподарських культур або хитких торгових угод.

«З ростом урбанізації, міста стають більш залежними від цих торгових мереж, — говорить Дермоді. — Таким чином, посилюється не лише чутливість до змін у врожайності, міста також стають більш чутливими до можливих перебоїв у торгівлі». Ці небезпеки росту міст у Стародавньому Римі мають паралелі в сучасному світі. Сьогодні люди перебираються у міста з безпрецедентною швидкістю, і всі великі міста залежать від постачання їжі зовні. Густонаселене місто, як правило, не може вирости достатньо, щоб прогодувати себе, навіть з зусиллями міських фермерів-ентузіастів. «Це, напевно, одна з головних причин того, що великі міста розвивались, насамперед, на узбережжях або великих річках, куди можна було доставляти великі об’єми продовольства суднами», — говорить Дермоді.

Це не означає, що сучасні народи занепадуть на такий же спосіб, як це зробила Римська імперія. Історики в цілому згодні, що імперія занепала, насамперед, через політичні причини, які не стосуються природних ресурсів. Крім того, страждаючи переважно від посух, Римська імперія не мала справу ні з чим схожим на сучасну антропогенну зміну клімату.

На додачу, модель римської торгівлі Дермоді набагато простіша за правила, які сьогодні керують світовою торгівлею. Римський уряд жорстко регулював торгівлю зерном, вважаючи її занадто важливою, щоб віддати вільному ринку. Модель Дермоді розрахувала, якою могла бути така торгівля зерном, припускаючи, що вона працювала «логічно», переміщуючи їжу з багатих на воду і агрикультуру районів в райони з меншою кількістю води і сільськогосподарських угідь. Натомість, сучасні уряди провадять «нелогічну» торгівлю, яка постійно служить політичним цілям.

Хоча модель Дермоді може показати, як торгівля допомогла стародавнім римлянам боротися з посухами, неясно, як торгівля вплине на сучасні міста, які опинились перед загрозою екстремальних погодних умов, зумовлених глобальним потеплінням. «Одні вважають, що торгівля сприяє стійкості, а інші, що шкодить, — говорить Меган Конар, інженер-еколог, яка вивчає торгівлю водою і продуктами харчування в Іллінойському університеті в Урбана-Шампейн. — Це питання, над яким досі працюють».

Тим не менш, Конар вважає римську модель цікавою, оскільки вона пропонує спосіб поєднати дві конкуруючі школи думок про вплив торгівлі на стійкість до зміни клімату. «Висновки в основному говорять, що велика присутність торгівлі в короткостроковій перспективі сприятиме більшій стійкості до кліматичних впливів, але й більшій чутливості в довгостроковій перспективі, — говорить вона. — Їх модель може охопити ці два механізми. Обидва напрямки думки можуть бути правильними водночас».

X

Вхід

Завантажую...