Детоксикація зимового одягу

Зимовий похід до лісу в околицях Кіруни, Швеція.

Ваша зимова куртка цілком може містити токсичні хімічні речовини. Про це йдеться в новій доповіді природоохоронної організації Greenpeace, яка вже другий рік поспіль влаштовує лабораторні дослідження на вміст токсичних речовин в одязі. Останнє дослідження зосередилось на водовідштовхувальних речовинах, якими просочують верхній одяг. Зокрема, у доповіді обговорювалось використання перфторованих вуглеводнів (ПФВ) та пролунали заклики до повної їх заборони.

Навіщо непокоїтись з приводу ПФВ?

Проблема в тому, що ці речовини небезпечні як для довкілля, так і для людини. В ЄС перфтороктанова кислота (ПФОК) і ряд інших ПФВ класифіковані як стійкі та токсичні, а також здатні до біоакумуляції (накопичення в організмах).

Живучість ПФВ означає, що, потрапляючи до навколишнього середовища сьогодні, ці речовини протягом значного часу у майбутньому впливатимуть на здоров’я природи та людини: вірогідно і не тільки за наше покоління. Деякі ПФВ (наприклад, ПФОК) — водорозчинні, тому можуть долати з водою значні відстані. Перфтороктанову кислоту було знайдено не тільки у Китаї поблизу заводів, але також у Німеччині і навіть в Арктиці.

Фтортеломерні спирти (ФТС) також були присутні у досліджених зразках верхнього одягу. Це леткі сполуки, які можуть становити небезпеку для здоров’я працівників магазинів спортивного одягу, де було виявлено дуже високий вміст ФТС в повітрі. Як і ПФОК, ФТС достатньо стійкі для «подорожей» на великі відстані. Але окрім токсичності самих ФТС, продукти їх реакцій з іншими речовинами можуть бути ще більш токсичними. Більше того, в організмах живих істот ФТС можуть перетворюватись на ПФОК.

Наскільки поширена ПФВ-вмісна продукція?

Верхній одяг для активного відпочинку займає 20% світового ринку спортивного одягу. Згідно з дослідженнями Greenpeace, ПФВ вельми поширені у виробництві. Як показали ці дослідження, ПФОК була присутня у всіх зразках 2012 року, та у 88% зразків 2013 року.

ПФВ використовуються не лише у виробництві аутдор-одягу. Протягом понад півсторіччя ці речовини використовувались у виготовленні антипригарного покриття, брудозахисного покриття для меблів та килимів, протипожежних пін та ін. Таке широке використання цих сполук в товарах народного вжитку правомірно викликає деяке занепокоєння.

Як регулюється використання ПФВ?

Деякі речовини цієї групи регулюються в рамках Стокгольмської конвенції та REACH (англ. Registration, Evaluation and Authorisation of Chemicals) — регламенту ЄС з хімічних речовин та їх безпечного використання.

Стокгольмська конвенція являє собою міжнародну угоду з регулювання світового виробництва і використання стійких органічних забруднювачів, зокрема перфтороктанової сульфонової кислоти (ПФОС). Згідно Конвенції, ЄС обмежує присутність ПФОС в текстильній продукції — не більше 1 мкг/м оброблюваної тканини. Інші ПФВ, які також являються стійкими органічними забруднювачами, під дію Конвенції не потрапили.

В ЄС деякі ПФВ регулюються регламентом REACH. Минулого літа ПФОК стала п’ятою ПФВ у списку особливо небезпечних речовин.

Потреби споживача проти споживчого попиту

Питання в наступному: чи дійсно споживачеві потрібні настільки високі експлуатаційні характеристики верхнього одягу? Звичайно, метеоролог посеред урагану оцінить якість вітростійкої або вологостійкої тканини. Проте як часто пересічний власник зимової куртки переживає подібні удари стихії? Насправді, для більшості видів діяльності на відкритому повітрі, «водопроникний» одяг був би більш комфортним.

Як зазначив спеціаліст з навколишнього середовища шведської компанії з виробництва аутдор-одягу Klättermussen, найбільше вологи йде зсередини куртки, тобто від тіла. За його словами, навіть подорожуючи в горах краще вдягнути куртку з щільно тканої бавовни (звичайно, якщо за прогнозом немає зливи).

Світло в кінці тунелю

Все більш доступним стає гідроізоляційне покриття без вмісту фтору — альтернатива технології Gore-Tex. Виробляє його німецька компанія Sympatex Technologies. Мембрани сертифіковані за стандартом Oeko-Tex як такі, що не містять шкідливих хімічних речовин. Вони виробляються на основі того ж пластику, що і пляшки для води. Компанія стверджує, що їх продукція повністю підлягає переробці. Звісно, за умови якщо споживач знайде місце прийому зношеного зимового одягу.

Greenpeace провели порівняльні випробування виробів Gore-Tex та SympaTex і з’ясували, що альтернатива без фтору так само (якщо не краще) здатна витримувати тиск вітру та води. Голландська компанія DSM Engineering Plastics нещодавно випустила гідроізоляційну мембрану Arnitel VT, яка також не містить ПФВ та підлягає вторинній переробці. Мембрана сертифікована Cradle to Cradle та має вдвічі менший вуглецевий слід ніж у PFTE — основного компонента Gore-Tex. В майбутньому DSM планує використовувати при виробництві Arnitel VT до 22% біологічної сировини.

Одяг без ПФВ

Деякі роздрібні мережі з торгівлі одягом вже зацікавились продукцією без ПФВ. Згідно з доповіддю H&M за 2012 рік, з 1 січня 2013 року використання ПФВ заборонене у всіх виробах шведської компанії. Альтернативою ПФВ стала продукція HeiQ Materials, Nano-Tex, Huntsman, Rudolf Chemie та CHT Bezema. Також з Greenpeace співпрацює компанія Marks & Spencer, яка зобов’язалась позбавитись ПФВ до 2016 року.

Виведення ПФВ з виробництва аутдор-одягу провідних марок викликає більше труднощів. Дорогі бренди намагаються знайти компроміс, який відповідав би їх стандартам якості. Багато брендів перейшли до використання менш токсичних ПФВ — так званої технології C6 (6-вуглецеві ланцюжки замість 8-вуглецевих). Але «менш токсичні» ще не значить «не токсичні». Крім того, як показало дослідження 2013 року, ПФВ з коротким та довгим ланцюжками мають однакову стійкість в навколишньому середовищі.

Компанії, які використовують технологію C6, визнають, що це короткострокове рішення та відзначають, що вони працюють над вибором та впровадженням у виробництво альтернативи. Потрібно розглянути економічний, експлуатаційний та екологічний фактори. Процес вимагає часу і обдумування — швидко прийняте рішення може призвести до вибору токсичного або неефективного замінника, та необхідності повторної заміни.

Декілька дорогих брендів аутдор-одягу вже розпочали поетапну відмову від використання ПФВ в своїй продукції. Шведська компанія Haglöf займається розробкою альтернативи ПФВ — нетоксичні речовини з тими ж експлуатаційними властивостями. Позбавитись ПФВ до 2015 року зобов’язалась американська компанія Patagonia. Ще одна шведська компанія — Fjällraven — також припиняє використання ПФВ при виробництві одягу до 2015 року. Наступного року від ПФВ в одязі відмовиться британська компанія Granger’s, яка наразі продає вироби, оброблені ПФВ із коротким ланцюжком.

Чи будуть ці рішення відповідати очікуванням високоякісних брендів щодо експлуатаційної якості продукції досі неясно. Важливо також, щоб альтернативи були ретельно досліджені — замінник має бути безпечним, а не «менш шкідливим». Але виробники аутдор-одягу прислуховуються до порад Greenpeace щодо поетапної відмови від ПФВ, що вже не може не тішити. До того ж, позбавленню ПФВ в одязі допомагають норми ЄС. Можливо, через декілька років верхній одяг без ПФВ стане новою нормою.

X

Вхід

Завантажую...