Драматична доля річки Сула

Драматична доля річки Сула
Такою була річка Сула (фото із картографічного сервісу «Планета Земля», №25754920)

«Ще назва є, а річки вже немає». Саме такі слова Ліни Костенко приходять на думку, коли бачиш, під яким пресингом знаходиться ця славна українська річка. Господарська діяльність у її басейні обумовлює стрімке зменшення стоку води до 5-10% від норми у межень, обсихання лук та заплавних лісів, деградацію усього живого у її широкій долині. Лише зрідка у багатоводні роки, як то було у 2013 році, весняна повінь знову заливає долину й живить колись багаті перезволожені ландшафти. А в інші роки (2012, 2014) домінує посуха, горять торфові поклади. Й чимала роль у цих драматичних процесах належить добуванню у басейні Сули нафти, газу, конденсату. Адже велика кількість свердловин у верхній та середній частинах басейну безперервно відкачують вуглеводні із надр та понижують рівень підземних вод й осушують долину. Стратегічна важливість добування нафти й газу для нашої країни не викликає сумнівів. Однак, коли гине природа й погіршуються умови життя людей, поневолі думаєш — а для кого це усе…

Для підтвердження цих невеселих думок наводимо графік витрат води у річці Сула біля міста Лубни за 2014 та початок 2015 року. Із нього яскраво видно, що тільки у весняні місяці стік води сягає ще 20-30% від норми. А з серпня й аж до березня річка практично вмирає.

Витрати води у річці Сула біля міста Лубни: червона лінія — середні величини за багаторіччя, синя — фактичні витрати у 2014-2015 роках

Особливо жорстке маловоддя обіцяє бути у цьому році. Адже ще з зими у басейні Сули не було снігового покриву, а весняні дощі суттєво забарились. Тому водопілля у долині практично не було, в кінці квітня витрати води у річці не перевищують 20-25% від норми. Починають горіти торфовища. А це ж тільки початок весни… Тліючі торфовища та місця спалювання сухої трави добре видні на космічному знімку супутника Terra за 12 квітня 2015 року.

У басейні Сули горить трава й тліють торфовища

Сподівання лише на живильну вологу з небес (якої може й не бути), а також на активні заходи місцевої влади Полтавщини щодо забезпечення водою населення, організації санітарних попусків води із місцевих водойм та боротьби з пожежами.

Стародубцев В.М., Власенко І.С.
Національний університет біоресурсів і природокористування України

 

 

Коментарі

Ввійдіть або зареєструйтесь, щоб залишати коментарі.
Читайте також

Розхожий штамп, вживаний для опису цієї відповідності, такий: «Організм X пристосований до...» — і далі опис умов, у яких ці організми зустрічаються. Раз у раз, наприклад, доводиться чути, що «риби пристосовані до існування у водному середовищі», що «кактуси пристосовані до посушливих умов пустель» і т.д., але, як не дивно, звичний штамп у таких випадках зовсім недоречний. Встановити, чому він недоречний — це, виявляється, найкращий шлях до розуміння справжньої природи відповідності між організмом і середовищем.

X

Вхід

Завантажую...