Джадав Пайенг - людина, яка виростила ліс

Джадав Пайенг - людина, яка виростила ліс

В 1953-му році французький письменник Жан Жіоно опублікував оповідання під назвою «Людина, яка саджала дерева» - історію пастуха, який самотужки відновив ліс. Оповідання було настільки зворушливим, що головного героя, Ельзеара Буфф'є, довго вважали реальним історичним персонажем, а автора - свідком його багаторічної праці. Тим більше що сам Жіоно довгий час підтримував цю ілюзію. Проте пізніше він зізнався, що вигадав Буфф'є з метою «розбудити в людях любов до дерев, а точніше, любов до посадки дерев». Індієць Джадав Пайенг (Jadav Payeng), про якого піде мова далі, ніколи не чув про книгу Жіоно, але міг би по праву називатися Буфф'є.

На відміну від останнього, йому насправді вдалося виростити на пустельній піщаній косі посеред Брахмапутри (притока Гангу) вируючий життям ліс. Зелена ділянка, яка займає площу 550 гектарів, стала домом для безлічі рідкісних і зникаючих видів, включаючи, як мінімум, п'ять тигрів, один з яких нещодавно обзавівся потомством.

Місце, в якому Джадав самотужки бився за існування лісу, знаходиться в окрузі Джорхат індійського штату Ассам, в 350-ти кілометрах від міста Ґувахаті, і дістатися до нього нелегко. Якщо на певній ділянці шосе звернути на дорогу поменше, кілометрів через 30 опинишся біля берега річки. Звідти, якщо пощастить зустріти човняра, можна перебратися на північний берег. Ще сім кілометрів - і ви біля дверей Пайенга. Навколишні території місцеві жителі звуть «Molai Kathoni» (ліси Молаї) - по дитячому прізвиську Джадава Пайенга, Молаї.

Початок історії поклали події 1979-го року, коли під час повені вода винесла на піщану мілину посеред Брахмапутри безліч змій. Через пару днів Пайенг, тоді ще 16-річний підліток, побачив берег річки усіяним дохлими рептиліями. Цей момент перевернув все його життя.

«Змії померли від спеки, не маючи можливості сховатися в тіні дерев. Я сидів і оплакував їх мертві тіла. Це була бійня. Я сповістив лісовий департамент і запитав, чи не можуть вони посадити там дерева. Мені відповіли, що там ніщо не буде рости, і замість цього запропонували мені спробувати виростити бамбук. Було тяжко, але я це зробив. Нікому було мені допомогти. Це нікого не цікавило», - ділиться спогадами Пайенг, якому сьогодні вже 47.

Кинувши навчання і пішовши з дому, юнак оселився на косі. На відміну від Робінзона Крузо, він добровільно обрав життя в ізоляції. І у нього не було свого П'ятниці. Щоранку і щовечора він поливав і за необхідності підрізав підопічні рослини. Через декілька років піщана коса перетворилась на бамбукові чагарники. «І тоді я вирішив вирощувати звичайні дерева. Я збирав їх і садив. Ще я приносив з села червоних мурах, і неодноразово бував покусаним. Червоні мурахи міняють властивості ґрунту. О це було відкриття», - сміється сьогодні Пайенг.

Незабаром на колишній піщаній косі закипіло життя. Тут стали зустрічатись найрізноманітніші представники флори і фауни, включаючи зникаючі види, наприклад, індійський носоріг і бенгальський тигр. «Через 12 років ми побачили яструбів. Тут почали збиратись і перелітні птахи. Олені та бики стали приманювати хижаків», - говорить людина, яка власноруч створила нову екосистему.

Пайенг виглядає серйозним спеціалістом з охорони навколишнього середовища, як ніби пройшов фундаментальну підготовку. Втім, так воно і є, тільки підготовка його, на відміну від багатьох, була суто практичною. «Природа створила харчовий ланцюжок; чому ми не можемо його дотримуватися? Хто захистить цих тварин, якщо ми, як істоти вищі, почнемо на них полювати?»

Лісовий департамент Ассаму дізнався про ліс Молаї лише у 2008-му році, коли стадо із сотні диких слонів забрело в нього після руйнівного розгулу в сусідніх селах. Вони знищили і хатину лісового «пустельника». Саме тоді службовець управління охорони природи і спеціаліст із захисту лісів Гунін Сайкіа (Gunin Saikia) вперше зустрів Джадава Пайенга.

«Ми здивувались, знайшовши на піщаній косі настільки густий ліс. Місцеві жителі, чиї будинки були знищені слонячим стадом, хотіли зрубати його, але Пайенг запропонував їм своє життя натомість. Він ставиться до дерев і тварин, як до власних дітей. Бачачи це, ми теж вирішили приєднатись», - ділиться враженнями Сайкіа. - «Ми дивуємося цій людині. Він займається цим понад 30 років. Живи він в будь-якій іншій країні, його б зробили героєм».

Незважаючи на раптово виниклу повагу, допомоги від держави у справі Пайенга в той час не очікувалося. І лише минулого року громадський лісівничий підрозділ взяв на себе роботи по насадженню дерев на ділянці в 200 гектарів.

Тим часом історією лісу зацікавився член індійського парламенту Біджой Крішна Ханді (Bijoy Krishna Handique), який представляє Джорхат. Він заявив, що має намір висунути пропозицію про причислення території до резервного фонду виключених з сільськогосподарського обороту земель згідно з приписами закону про захист дикої природи від 1972-го року. І якщо в Індії таки стане одним заповідником більше - Пайенг буде невимовно цьому радий.

 

Коментарі

Ввійдіть або зареєструйтесь, щоб залишати коментарі.

Зображення користувача натураліст.
натураліст / 12.01.2014, 16:43

от якби всі люди так робили,то про потепління і слуху не було б!

Зображення користувача Гість.
Гість / 30.04.2013, 15:06

Ай, молодец

Зображення користувача Лео.
Лео / 12.02.2013, 22:52

Нужно больше помещать таких рассказов про людей своим примером показывающих, что может сделать один человек

Зображення користувача Гість Еколог.
Гість Еколог / 01.01.2013, 19:44

Цей матеріал необхідно включити у підручники для середньої і вищої школи України. І щотижня прокручувати по всіх каналах ТВ замість японських мультиків чи іншого спаму. Не бачу достойнішого матеріалу взагалі на нашому інформаційному просторі. АБСОЛЮТНО УСІ ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ВИРІШАТЬСЯ ПІСЛЯ ВІДНОВЛЕННЯ СПРАВЖНІХ ЛІСІВ НА ДОСТАТНІХ ПЛОЩАХ - І ЗМІНИ КЛІМАТУ, І ЗАБРУДНЕННЯ, І ОЗОЛНОВИХ ДІР і т.д.

Зображення користувача Мішель.
Мішель / 09.10.2012, 20:04

Неймовірна, чиста, надзвичайно добра Людина. В наш час таку не зустрінеш. Яку Велику Справу Він зробив. Його вчинок - приклад, який треба наслідувати.

Зображення користувача MrGreen.
MrGreen / 14.06.2012, 17:49

Цій людині треба поставити пам'ятник в Нью-Делі і в кожному місті. Щоб він слугував прикладом захисту природи.

Читайте також

З точки зору природничників, екологія як наука повинна мати визначені закони, які вона розкриває. Будь-який закон, як відомо, є таким узагальненням, яке відображає необхідне, істотне, стійке, повторюване, загальне в окреслених межах відношення між явищами об’єктивної дійсності. Наявність специфічних законів, властивих певній галузі знань, — необхідна умова інституалізації її як науки.

X

Вхід

Завантажую...