Екосистемні послуги

Екосистемні послуги

Коли говорять про екосистемні послуги, здається, що це дещо теоретичне поняття пов'язане з якимись глобальними хімічними, вуглецевими циклами, водорегулюванням, біорізноманіттям. Здається, це щось дуже далеке від конкретного життя, економіки, процесу прийняття рішень. Однак впродовж останніх десяти років це одна з найгостріших проблем для людства і всіх країн світу. І що з цим робити, ще не дуже зрозуміло, але вже ясно, що світова економіка і процес прийняття політичних рішень повинні змінюватись з урахуванням цього терміна.

За сучасною класифікацією існує чотири групи екосистемних послуг (ecosystem services). Перша — ресурсна, забезпечуюча. Наприклад, деревина, продовольство, вода і так далі. Тобто це те, що має ринкову оцінку і ціну. Друга група екосистемних послуг — регулююча: водорегулювання, зв'язування вуглецю, запобігання повеням тощо. Третя група — це культурні екосистемні послуги, їх можна назвати культурно-соціологічними. Це ті вигоди, які ми отримуємо, милуючись природою, отримуючи якісь освітні, наукові функції і так далі. Релігійні функції теж входять до соціокультурних послуг. І четверта група екосистемних послуг — це підтримуючі послуги. Це найскладніші природні цикли, глибинні, екосистемні процеси. Тут вже економіка безсила. Проте перші три групи екосистемних послуг сучасна економіка вже може оцінювати.

Проблема екосистемних послуг з'явилась через безсилля людства запобігти деградації природи. В 1990-і роки, на тлі підвищення екологічної культури, екологічної освіти, людство намагалось розвивати всі країни світу і міжнародні організації, створювати достатньо складний комплекс міжнародного права, законодавство в окремих країнах, і виявилось, що все одно це працює погано. Природа продовжувала деградувати, екосистеми продовжували зникати.

І в 2005 році з'явився дуже важливий документ в рамках Організації Об'єднаних Націй, який був названий «Оцінка екосистем на порозі тисячоліття» («Millennium Ecosystem Assessment»). Більше тисячі вчених з різних країн готували цей документ. І головний висновок цього документа полягав в тому, що без економічної оцінки екосистемних послуг ми не зможемо захистити природу, триватиме деградація. Крім іншого, автори цієї доповіді, більшість з яких були екологи та біологи, дали визначення екосистемних послуг. Здається, що це щось складне, пов'язане зі складними природними циклами, однак визначення було наведене абсолютно економізоване: екосистемні послуги — це вигоди, які отримують споживачі цих послуг. Дуже важлива спроба зрозуміти, що людство не повинно знищувати природу, тому що збереження природи дає величезні вигоди, в тому числі економічні. Безкоштовної природи не буває. Якщо ми знищуємо безкоштовну природу, це повертається величезними збитками.

В економіці є дуже показове положення, що економічні вигоди симетричні економічним збиткам. Наприклад, були підмосковні болота, на які ніхто не звертав уваги, ніхто не рахував вигоди від їх водорегулювання. Вони зникли і приносили колосальні збитки: здоров'я, економіка і так далі. В серпні 2010 року збитки були підраховані, і оцінки демографів, медиків показують, що ці пожежі по всій країні дали спалах додаткових смертей — 54 тисячі смертей. Тільки для Москви додатково 11 тисяч смертей. Виявилось, що екосистемні послуги відіграють дуже важливу роль у розвитку. Їх економічна оцінка повинна стати дуже важливою для осіб, які приймають рішення.

У світовій науці зараз популярне таке словосполучення — payment for ecosystem service (платежі за екосистемні послуги). Здавалося б, теж щось таке абстрактне, незрозуміле. Але механізм платежів за екосистемні послуги в ряді випадків вже показав свою дуже високу ефективність.

Класичним прикладом вважається Нью-Йорк, один з найбільших мегаполісів у світі. У 1980-і роки різко загострюється проблема якості води: вода брудна. І перед владою Нью-Йорка два шляхи: один традиційний шлях, а інший нетрадиційний. Традиційний шлях — набудувати величезну кількість різного роду очисних станцій (це хімічне очищення, фізичне, біологічне і так далі). А другий, абсолютно нетрадиційний шлях розвитку (треба віддати належне владі Нью-Йорка) — спробувати здійснити і підтримати природну очистку води, яка надходить в місто. І був дуже цікавий проект, який розглядав цю альтернативу. Результати були такі, що техногенний шлях, будівництво очисних споруд — це десь 8-10 мільярдів доларів, а природний шлях — від 2 до 4 мільярдів доларів, в кілька разів дешевше.

Влада Нью-Йорка — там була дуже велика наукова група, потужна фінансова група — створила потужний фінансово-економічний механізм платежів за екосистемні послуги, підтримку екосистем великого Нью-Йорка. Було викуплено деякі ключові екосистеми — болота, ліси, важливі для очищення води. Влада Нью-Йорка почала платити фермерам, щоб ті не використовували пестициди, шкідливі мінеральні добрива, а використовували біологічні методи ведення сільського господарства. Платили власникам, орендарям лісів, щоб ті теж не використовували шкідливі хімічні речовини. Була створена ціла асоціація, були випущені спеціальні акції. Був створений фантастичний акціонерно-біржовий механізм підтримки екосистемних послуг. У тому числі були задіяні жителі міста Нью-Йорк: вони стали платити трохи більше за чисту воду, але це була досить незначна ціна. І це дуже характерний приклад того, що ці вигоди, які несуть екосистемні послуги, і платежі за них стають все більш актуальними.

 

 

Коментарі

Ввійдіть або зареєструйтесь, щоб залишати коментарі.
Читайте також

Країни світу домовились розпочати історичну відмову від викопних видів палива. Хто переможці, а хто переможені? Що стало несподіванкою? І що це все означає?

X

Вхід

Завантажую...