Екстремальне заростання мілководь Дніпровських водосховищ

евтрофікація

Унікальні екологічні процеси відбуваються в Дніпровських водосховищах. Тут швидко заростають мілководдя й утворюються нові ландшафти. Але як вони впливають на якість Дніпровської води та використання водних ресурсів? Як, нарешті, використовувати й оберігати новостворювані ландшафти? Пошук відповіді на ці непрості питання і є нашим завданням.

Історія каскаду починається ще з будівництва у 1932 р. Дніпрогесу. А в повоєнні роки наповнюються Каховське (1956-1957), Кременчуцьке (1960-1961), Київське й Дніпродзержинське (1964-1965), нарешті – Канівське (1974-1975) водосховища. Вони слугують розвитку економіки країни, та викликають й негативні наслідки. Сповільнилась течія ріки, у водоймах акумулюється твердий стік, недостатньо очищені скидні води спричиняють евтрофікацію водойм та забруднення води, підтоплюються та руйнуються береги. На мілководдях у верхніх частинах водосховищ утворюються нові острови, навколо них стрімко розвивається водно-болотна рослинність. По-суті, тут формуються нові річкові дельти із унікальними комплексами наземних, прибережно-водних і водних екосистем, які ми назвали гідроморфними ландшафтами, тобто створеними за участю річкових вод.

Враховуючи екологічну та економічну важливість вказаних процесів, науковці та студенти НУБіП України за особистою ініціативою розпочали в 2009 р. наземні дослідження та дистанційний моніторинг заростання мілководь, а з 2011 р. організаційно-технічну допомогу їм надає Дніпровське басейнове управління водних ресурсів.

За результатами цих досліджень нами встановлено, що загальна площа дельтоподібних ландшафтів у верхів’ях водосховищ досягла понад 70 000 га, а площа самих заростей (тобто наземних, гігрофітних і гідрофітних екосистем) перевищила 37 000 га. Зокрема, в Київському водосховищі площа таких ландшафтів досягла 15 тис. га (разом з водною поверхнею в таких мілководдях - 26 тис. га), в Канівському відповідно 3 тис. га і 8 тис. га, в Кременчуцькому – 7 тис. га і 18 тис. га, в Дніпродзержинському – 6 тис. га і 13 тис. га, в Каховському – 4 тис. га. Активно заростає і дельта Дніпра південніше Херсону.

Загрозливим фактором стало збільшення темпів приросту площ зарослих мілководь. Якщо за останні 25 років середній приріст таких площ складає від 300-400 га за рік в Київському до 50-150 га – в нижчих водоймах, то за останні 5 років тільки в Київському водосховищі приріст перевищив 1000 га за рік. Важливо й те, що найактивніше розростається такий «червонокнижний» вид, як водяний горіх плаваючий (Trapanatans), а також очерет, рогоз, осока, лілія біла, глечики жовті, численні водорості. А на нових островах, що формуються у водосховищах, поширюються заплавні ліси й луки.

Основними факторами заростання мілководь та формування у верхів’ях водосховищ дельтоподібних ландшафтів слугують як природні, так і антропогенні процеси. Це – акумуляція твердого стоку Дніпра і матеріалу абразії берегів, накопичення органічного мулу відмираючої рослинності, поступання органічних речовин в Дніпро та Прип’ять з осушувальних меліоративних систем України, Білорусі й Російської Федерації, скидання біогенних елементів в Дніпро із стічними водами, зменшення руслоочисних робіт для судноплавства, зменшення швидкості течій, недостатній обсяг робіт по зарибленню водосховищ рослиноїдними рибами, та інші.

Найбільш істотними негативними наслідками заростання мілководь ми вважаємо наступні:

  1. Погіршення якості води через «цвітіння» водоростей і розклад органічної маси вищої рослинності.
  2. Погіршення умов пропуску великих паводків через водосховища, особливо – Київське і Канівське.
  3. Суттєве погіршення умов для роботи водного транспорту через заростання акваторії.
  4. Зменшення у водоймах обсягів води, яка використовується для гідроенергетики та водопостачання.
  5. Погіршення умов для рибного господарства, замори риби.
  6. Активізація руйнівних процесів (руйнування берегів і підтоплення) внаслідок регресивної ерозії в руслах вище водосховищ і в зоні перемінного підпору.
  7. Можливі міграційні процеси радіонуклідів у каскаді внаслідок їх виносу рослинами із мулу і залучення у кругообіг.

Таким чином, процес заростання Дніпровських мілководь став настільки потужним, що створює істотні проблеми для раціонального використання водних ресурсів і особливо – для забезпечення населення якісною питною водою. Тому вкрай необхідно звернути увагу на цю невідкладну проблему як державних органів, так і широкої громадськості.

Скачати буклет:

Стародубцев Володимир Михайлович,
професор Національного університету біоресурсів і природокористування України

X

Вхід

Завантажую...