У Брюсселі перед публікою постав перший робочий прототип незвичайного транспортного засобу для великих міст. Апарат займає на парковці втричі менше місця, ніж звичайний легковик, а це означає навіть більш скромну площу, ніж потрібно для стоянки відомого «Смарта».

Сьогодні президент Єврокомісії Жозе Мануел Дурау Баррозу (José Manuel Durão Barroso) дав офіційний старт проекту Hiriko CityCar, покликаний вирішити проблему завантаженості вулиць і забрудненості повітря у великих містах не тільки Європи, а й усього світу. На ділі проект складного електромобіля розвивається вже декілька років. Однак саме сьогодні, 24 січня 2011 року, автори екзотичної розробки вперше викотили повнорозмірний зразок.

Проект і консорціум Hiriko базується на баскських землях, тому його назва походить з мови басків (Hiri - місто, ko - скорочення від coche - автомобіль). Розвиває проект група з декількох іспанських компаній, насамперед, Afypaida і Denokinn. Проте корінням задум йде в США.

Концепція двомісного складного електромобіля CityCar спочатку зародилась та розвивалась в Массачусетському технологічному інституті, в групі Smart Cities, очолюваній Вільямом Мітчеллом (William J. Mitchell). Вільям помер в 2010 році, але його соратники продовжили проект, скооперувавшись з європейськими інженерами. З американської сторони проект нині підтримує Кент Ларсон (Kent Larson) і його дослідницька група Changing Places.

Кожне колесо «сітікара» обладнано власним електродвигуном. Крім того, всі колеса керовані, причому можуть повертатись більш ніж на 80 градусів. Завдяки цьому апарат Hiriko здатний розвертатися на місці.

Запас ходу на одній зарядці оголошений в 100-120 кілометрів. Про максимальну швидкість машини поки нічого достеменно не відомо, але вона, мабуть, буде невеликою (порядку 100 км/год), щоб вистачало для звичайного міського руху.

Крім тягового двигуна в колесо «сітікара» інтегровані елементи підвіски і гальмівна система. Все управління (розгін, гальмування, повороти) здійснюється тільки по дротах. Таку конструкцію американські спеціалісти назвали «колесами-роботами» (Wheel Robots).

Саме їх застосування звільнило автомобіль від цілого ряду механічних і гідравлічних зв'язків, а тому полегшило реалізацію головної родзинки всього проекту, задуманої ще Мітчеллом, - складання електромобіля.

На стоянці цей апарат підтискає під себе задню вісь і скорочується в довжині. Таким чином три Hiriko можуть припаркуватись на площі, яку займає один звичайний легковик.

За інформацією MIT Media Lab, CityCar може стати основою для нової стратегії міського транспорту - «мобільність за запитом» (Mobility-on-Demand). Розсипи Hiriko можуть вартувати біля численних зарядних станцій.

Користувач такої мережі міг би розблокувати дверцята машини за допомогою електронної картки і вирушити у справах, а після - залишити апарат на будь-якій інший зарядній станції системи.

В якому вигляді, в решті решт, буде організовано прокат складних машин, говорити ще рано. Проте консорціум уклав угоди про демонстраційні тести флоту Hiriko в Берліні, Барселоні, Сан-Франциско, Бостоні і на Галапагоських островах. Ведуться переговори з Брюсселем.

Перші передсерійні зразки малюків Hiriko повинні з'явитись цього літа (їх створять іспанці в кооперації зі шведами), тоді ж запланована офіційна омологація моделі (повинно бути побудовано 20 примірників «сітікара»).

Проект припускає, що складні машини послужать як в ролі орендованих автомобілів, так і в амплуа приватних транспортних засобів. На ринок диво-авто повинне потрапити в 2013 році. Випускатись воно буде на заводі в іспанському місті Віторія. Передбачувана ціна складного електромобіля складає 12 500 євро ($ 16 300).