Фантастичні екологічні проекти Венсана Каллебо

Фантастичні екологічні проекти Венсана Каллебо

Французький архітектор бельгійського походження Венсан Каллебо (Vincent Callebaut) з 1999 року і по сьогоднішній день дивує громадськість своїми фантастичними проектами споруд. Кожне його дітище безмірно насичене екологічним підтекстом, але враження ці проекти викликають досить спірне, чому виною їх явна утопічність. Найяскравіші приклади робіт Венсана Каллебо за останні роки ми вирішили розглянути детальніше.

Anti-Smog (2007)

"Anti-Smog - це проект-паразит", - з такої заяви починається опис винаходу Венсана Каллебо. Паразитувати "Антисмог", за задумкою архітектора, має на Petite Ceinture - залізничній гілці Парижу, яка вже давно не діє. Бельгієць задумав використати тільки один шматочок дороги - в тому місці, де вона проходить над каналом Урк (Canal de l'Ourcq) по укріпленому мосту, який Венсан вирішив перетворити на зону для відпочинку. Але не тільки, "Антисмог" має стати свого роду фільтром для атмосфери, що і випливає з назви.

Каллебо вирішив "спроектувати" Anti-Smog на три "координатні вісі": "іксом" має стати Урк - штучний канал, який французи зробили для постачання міста питною водою та корабельної навігації, "ігриком" - вже згаданий міст, а в якості "зет" архітектор вибрав станцію теплопостачання, що стоїть нині на березі каналу та очікує знесення. За проектом Anti-Smog знаходиться в серці цих трьох напрямків і складається з двох будівель, кожна з яких виробляє більше енергії, ніж споживає.

Перша будівля - Solar Drop ("Сонячна крапля"), повинна бути встановлена на мосту. На даху у неї є місце для сонячних батарей загальною площею 250 квадратних метрів. Вся поверхня конструкції зроблена з високоміцного поліефірного волокна, вкритого шаром діоксиду титану. Останній під впливом ультрафіолету розкладає забруднюючі атмосферу речовини за допомогою фотокаталітичної реакції. Також будуть використовуватися спеціальні матеріали, завдяки яким поверхня будівлі буде самоочищуватись. До того ж, на даху буде розбито садок, який також буде очищувати повітря.

Друга будівля - Wind Tower ("Вітрова вежа"), всередині якої знаходиться довга галерея, що закручується в спіраль висотою 45 метрів. В перерізі вежа має еліптичну форму і буде повертатися під дією вітру. Зовні конструкція закрита ґратчастим каркасом, і, як планується, на ній теж буде рости "очищаюча рослинність". Також в ній передбачаються вітряки, які будуть живити вежу, а якщо вийде, то і частину міста.

Lilypad (2008)

На цей раз Венсан Каллебо перейнявся проблемою глобального потепління і вирішив створити Lilypad, який він описує як "плавучий екополіс для кліматичних біженців". Гігантське місто-лілія розраховане на 50 тисяч жителів, тих самих "емігрантів", що будуть бігти від наслідків глобального потепління з Великої землі. Зовні Lilypad дуже схожий на плаваючий лист водяної лілії (а саме найбільшої з них - амазонської). Звідси і назва всього проекту, і навіть у певній мірі його внутрішня будова.

Цей масштабний "корабель" являє собою гору електроніки і суцільні "зелені" рішення. Так, "подвійна шкіра" споруди зроблена за тим ж принципом, що і у Solar Drop, частині проекту Anti-Smog. До того ж, тут використовуються сонячні батареї, енергія вітру та припливів, енергія біомаси Землі, очищення води за допомогою явища зворотного осмосу і фітоочищення. Навряд чи Венсан продумав все до дрібниць. Але площі (близько 500 тисяч квадратних метрів), безсумнівно, дозволять розмістити на Lilypad будь-які установки.

На плаву трьохгорба споруда буде стабілізуватися за рахунок баласту, яким фактично є лагуна, розташована в центрі Lilypad і наповнена прісною водою. Вона повністю занурена в океан, в ній буде збиратися і перероблятися дощова вода. На поверхні Lilypad, зверненій до океану, розташуються "сади" з морських рослин, а в товщі самих стін будуть жити люди і працювати дослідники морської флори і фауни. Різноманітні тварини і рослини розташуються і всередині екополісу (щоправда досі в створенні подібних штучних екосистем людина зазнавала лише крах, чому є прикладом горезвісна "Біосфера-2"). Каллебо пропонує використовувати численні висячі сади і ферми. Адже місто повинно буде повністю забезпечувати себе всім необхідним, а це означає, що кожен Lilypad буде маленькою державою зі своїм виробництвом, бізнесом і розвиненою сферою послуг.

Dragonfly (2009)

Ідея міських ферм, або ферм-хмарочосів, все не дає спокою архітекторам. І Венсан Каллебо не став виключенням. Його гіпотетична суперферма-хмарочос в Нью-Йорку під назвою Dragonfly дійсно схожа на складені крила бабки. Звести цю титанічну споруду (висота з антеною 700 метрів, по дах - 600 метрів) він пропонує на острові Рузвельта. На 132-х поверхах "Бабки" розмістяться 28 різних сільськогосподарських угідь для виробництва фруктів, овочів, зерна, м'яса та молочних продуктів. Якщо не на все місто, то на довколишній Манхеттен повинно вистачити.

Простір між скляними крилами утворює гігантську теплицю, мікроклімат в якій буде підтримуватися сам собою, за рахунок природної вентиляції і випаровування вологи під впливом сонячного проміння влітку і накопичення теплого повітря взимку в прозорих стінах, задуманих двошаровими. Бельгієць вважає, що наслідування природі допоможе утримати температуру у фермі на нормальному рівні як в мороз, так і в спеку.

Всередині Dragonfly за ідеєю розмістяться не тільки ферми, але й житлові і виробничі приміщення, сади та науково-дослідні лабораторії, зони відпочинку. Біологічні відходи тут мають використовуватися повторно як добрива. І дощова вода також не повинна пропадати даремно.

Physalia (2010)

В цьому році Венсан Каллебо розробив проект багатофункціонального судна Physalia. Воно являє собою плаваючий сад та за сумісництвом виставкову залу, лабораторію і річковий фільтр. Його поверхня, палуби і трюми прикрашені живою зеленню, що в поєднанні з незвичайними формами і підсвічуванням має створювати приголомшливий візуальний ефект.

Physalia - це ще одне суцільне застосування "зелених" технологій, у тому числі очищення повітря і води. Воду кораблик має пропускати через набір фільтрів-садів (комплекс гідравлічних труб і насосів повинен ховатися під подвійною обшивкою "Фізалії"). Крім того, для очищення води і повітря Physalia зможе застосовувати фотохімічну реакцію, ініційоване вже відомим нам з минулих проектів Венсана Каллебо каталізатором - діоксидом титану. Їм пропонується покрити частину корпусу і деталей дивовижного апарату.

Обриси цього судна були запозичені у сифонофори Physalia physalis (португальський кораблик), глибоководних родичів якої можна побачити в "Фотографіях з абісальної зони". "Фільтр" повинен курсувати по великих річках Європи, Північної Африки та Близького Сходу, які, за задумом архітектора, можуть послужити гідною сценою для красуні "Фізалії".

Частина поверхні утворює подвійні пневматичні мембрани, які автор кораблика має намір покрити гнучкими сонячними батареями. Енергетичній самодостатності апарата буде сприяти і підводна турбіна - поки Physalia стоїть на якорі, течія річки обертає гвинт. Останній, мабуть, і повинен рухати судно під час подорожей, переходячи з режиму генератора в режим двигуна. Завершує екологічну спрямованість проекту обладнання для аналізу чистоти води.

І на останок…

І на останок залишається лише пошкодувати, що поки нічого з цієї пишноти не побудовано.

X

Вхід

Завантажую...