Хаяо Міядзакі - геній японської анімації та затятий поборник екології

Хаяо Міядзакі - геній японської анімації та затятий поборник екології

Хаяо Міядзакі - один з найвідоміших і найбільш шанованих режисерів в історії анімації, як японської, так і світової. Разом з Ісао Такахата заснував анімаційну студію - «Студію Гіблі». Міядзакі - художник покоління "шестидесятників", при цьому режисер сімейних фільмів. Тому в його творчості найважливішу роль відіграють гуманістичні та загальнолюдські ідеї, в тому числі і концепція екології. Міядзакі вміє побудувати для глядачів захоплюючу історію, як правило, не дуже прив'язану до японської культури, а тому цікаву не тільки в Японії, але й за її межами.

Творчість Міядзакі взагалі надзвичайно автобіографічна, його захоплення авіацією і літальними апаратами, турбота про екологію і близькість до природи, синтоїзм, передчуття майбутніх катастроф через ядерні війни, любов до тварин і велика повага до історії і міфології Японії все це знайшло своє відображення в його мультфільмах.

Але ніхто не розкаже про екологічну філософію Міядзакі краще, ніж, власне, самі його твори. Тому ми зупинимось більш детально саме на них.

Бумом «екологічного» Міядзакі став фільм «Навсікая з Долини Вітрів» 1984 року, в якому зображено майбутнє людства, яке століттями безоглядно експлуатувало природу, і, врешті-решт, пало жертвою своєї гордині. Землю спіткала жахлива екологічна катастрофа, процвітаючі колись промислові цивілізації звернулися в прах, а поверхню планети покрило гігантське море Лісу, що випускає в атмосферу отруйні спори своїх рослин. Людям, які залишилися в живих, доводиться жити в тіні Лісу та його жахливих комахоподібних мешканців, намагаючись не допустити розповсюдження шкідливої рослинності. Мирна Долина Вітрів - одне з царств, що утворилися на руїнах колишніх держав. Жителі Долини обожнюють свого доброго правителя і його дочку Навсікаю, незвичайну дівчинку, що знаходить спільну мову з велетенськими комахами Лісу, дивними дітьми порушеної екосистеми. Але безтурботне існування Долини Вітрів порушується, коли маленька країна стає пішаком в іграх великих войовничих сусідів, що б'ються за залишки дорогоцінних природних ресурсів планети.

Сюжетна частина фільму кріпиться на базовій гуманістичній ідеї Міядзакі, яку він використовує на різний лад в різних своїх творах. Так, наприклад, наприкінці 90-х сенсей поставить схожий фільм, який також розповідатиме про дівчину, яка є своєрідним ототожненням природи, але там вона буде трохи хижою і не такою милою, як Навсікая. Мова йде про «Принцесу Мононоке» , яка була знята в 1997 році, і в якій глядачеві розповідається про захист природи, її цінності і про порівняння людей з тваринами. Те ж саме ми бачимо і тут. Навіть коли Земля перетворилася на каламутну дірку, що прозвана «Мертвими Землями», люди не перестали воювати між собою і створювати всілякі пекельні машини. Навпаки, побачивши безвихідь положення, вони напружують більше сили, ніж мозку, створюючи танки і давлячи всіх тих, хто вижив після екологічної катастрофи. І якщо в «Принцесі Мононоке» природа не збирається претендувати на чільне місце, то в «Навсікаї з Долини Вітрів» все навпаки. «Мертві Землі», що дають життя невідомим істотам, поступово насуваються на людей з явним наміром поглинути тих, хто спотворює землю. Люди, що бояться померти від отруйних випарів «Мертвих Земель», марно намагаються зберегти себе, одягаючи маски, створюючи млини, але всі їхні спроби з самого початку виглядають марно перед неминучістю. Це розуміємо ми, це розуміє Навсікая, але ніяк не інші мешканці Долини Вітрів та інших царств-держав. Вони-то і розкручують сюжет, воюючи між собою за решту земель, за невідомі знаряддя. Героїні ж доводиться розплутувати всю їхню кашу, а нам у свою чергу дивитися, як вона це робить.

Постер до фільму «Навсікая з Долини Вітрів»

В «Принцесі Мононоке» екологічна проблема, на перший погляд, стоїть не так гостро. Зображується середньовічна Японія, в якій палає міжусобна війна. Молодий воїн на ім'я Асітака вирушає до лісу великого божества Сісігамі, щоб очиститись від прокляття, яке перейшло на нього від божевільного Бога Кабанів. Сталося це, коли Асітака для порятунку свого села змушений був його вбити. На межі лісу він знаходить поселення сталеварів, очолюване харизматичною Ебосі. Вирубування лісу для сталеварів - необхідний елемент виробничого циклу. Їм необхідно паливо. Завдяки виробленому ними металу і вогнепальній зброї, яка з нього виготовляється вони можуть зберегти незалежність від оточуючих феодалів. Поселення Ебосі - пристанище прокажених і втікачів. Людям протистоять розумні тварини, що населяють ліси, і їх божества на чолі з Богинею-вовчицею та її прийомною дочкою - Сан, Принцесою Мононоке ( "мононоке" по-японськи - "розгніваний дух"). І ті, й інші захищають свої інтереси. І ні тим, ні іншим просто нікуди відступати. Таким чином ми бачимо екологічну проблему як конфлікт інтересів, який дуже складно вирішити мирно.

Постер до фільму «Принцеса Мононоке»

Практично в кожному творі Міядзакі можна помітити пропаганду екологічної свідомості. І, навіть якщо вона не подається в відкриту, як це зроблено в «Навсікаї з Долини Вітрів» чи «Принцесі Мононоке», то все одно її присутність заперечити не можна. Так милий сімейний фільм Міядзакі "Мій сусід Тоторо" привернув увагу до насування урбанізації та знищення традиційного японського сільського ландшафту - полів і лісів. До речі, в своєму поетичному і гарному фільмі Міядзакі відтворив традиційний японський будинок 50-х років, в якому і жило лісове добре і пухнасте створіння Тоторо, і спеціально для Всесвітньої виставки Expo-2005, що проходила під зеленим девізом охорони природи, був побудований будинок Тоторо, який став її окрасою. Основною ідеєю Expo Aichi була необхідність прислухатися до Nature's Wisdom (Мудрості природи) і створювати наше майбутнє в гармонії з природою. Фільм "Мій сусід Тоторо" втілює в собі той самий дух, що й основна ідея Expo Aichi.

Постер до фільму «Мій сусід Тоторо»

 

Коментарі

Ввійдіть або зареєструйтесь, щоб залишати коментарі.

Зображення користувача Ярко.
Ярко / 05.09.2013, 14:57
Зображення користувача Tina.
Tina / 12.11.2009, 00:30

На анімації Міядзакі взагалі можна виховувати екологічну свідомість у дітей. Якби ж подібні твори входили до навчальної програми...

Зображення користувача Гість.
Гість / 10.11.2009, 16:35
Читайте також

Наша планета продовжує вбирати більше енергії, ніж повертає в космос, з'ясували дослідники з США та Франції. І це незважаючи на надзвичайно довгий і глибокий останній сонячний мінімум, який означав скорочення потоку променів, які надходили від нашої зірки. Група вчених, очолювана Джеймсом Хансеном (James Hansen), директором Інституту космічних досліджень Годдарда (GISS), виконала найбільш точний на даний момент розрахунок енергетичного балансу Землі за період з 2005 по 2010 рік включно.

X

Вхід

Завантажую...