Марги

Марги

Марги — (Leopardus wiedii або Felis wiedii) — ссавець з роду леопард (Leopardus) родини котових (Felidae), також відомий як «маргай». Ім'я марги, ймовірно, походить від тупійського «мбараґая», що означає «дика кішка». Тварину часто плутають з оцелотом, але й для систематиків марги також виявився дещо заплутаним котом, суперечки про підвиди і їх розподіл точились протягом багатьох років. Досі немає згоди стосовно того, як підвиди мають визначатись, скільки їх і де вони живуть.

Хутро марги середньої довжини, м'яке та густе. Колір від жовтувато-коричневого до глинисто-коричневого на спині та від білого до жовто-бурого на нижній частині тіла. Хутро відмічене темно-коричневими або чорними з тьмяним центром відкритими плямами та смугами розташованими в повздовжні ряди. Довжина тіла 45-80 см. Хвіст довгий та пухнастий, довжиною 30-50 см. На ньому близько двадцяти темних кілець і чорнуватий кінчик. Спинки вух чорні з білими плямами по центру. Порівняно з оцелотом, марги має коротшу округлу голову та великі очі. Вага може коливатись від двох до дев'яти кілограмів. Суттєвої різниці в розмірах між самцями та самками немає.

Марги проживає від тропічних низовин мексиканського півдня через Центральну Америку і басейн Амазонки до південної Бразилії та Парагваю. Дуже низька чисельність проживає на крайній півночі Аргентини та в Уругваї вздовж річкових лісів. Марги включені до списку північноамериканської фауни, базуючись на одному зразку, який був застрелений ще до 1852 року на Ріо-Гранде у Техасі.

Марги сильно прив'язані до життя на деревах, хоча іноді можуть спостерігатись на невкритих лісом ділянках. Ведуть сутінково-нічний поодинокий спосіб життя. Харчуються дрібними ссавцями, птахами та рептиліями. Іноді до їх меню також можуть входити комахи та фрукти.

Про поведінку марги у дикій природі відомо мало. Один молодий дорослий самець, переміщення якого відстежували у Белізі, вів строго нічний спосіб життя. На відміну від нього, ще один відстежуваний самець на півдні Бразилії був активний як вдень так і вночі. Перший марги часто подорожував по землі, але більшу частину часу проводив на деревах. Вдень він відпочивав у сплетінні ліан або на стовбурі пальми, завжди на висоті принаймні 7 метрів над землею.

Марги володіють винятковою вправністю лазіння по деревах. На відміну від інших котячих, ці коти можуть повернути щиколотку задніх лап на 180° і лазити по дереву головою донизу. Задні лапи тварини достатньо сильні щоб, охопивши ними гілку, повиснути на ній вниз головою. Повідомляється, що марги здатні виконувати вертикальні стрибки на 5,5 м і горизонтальні на 8,5 м.

Шлюбний сезон не має чітко визначеного часу, проте наступає лише один раз на рік. Вагітність триває 76-85 днів. Народжується одне кошеня. Вже при народженні молодняк має чорні плями. Очі відкриваються у віці двох тижнів. У п'ятитижневому віці кошеня може покидати лігво, але не відходить від нього далеко. Два місяці годується молоком. У два роки стає статевозрілим.

Немає оцінки кількості особин марги, але вони, як повідомляється, рідкісні по всьому ареалу. Деревний спосіб життя плямистої кішки робить їх дуже залежними від лісистих місцин, тому марги особливо чутливі до вирубки лісів. Ці дві характеристики, в поєднанні з тим фактом, що самиці народжують одне кошеня, роблять цих котів потенційно вразливим видом.

Марги колись був одним з чотирьох найбільш активно експлуатованих плямистих котів. Протягом багатьох десятків років на марги проводилось широкомасштабне полювання. Людей надзвичайно приваблювала краса хутра цієї тварини. Через малі розміри, потрібно принаймні п'ятнадцять шкур, щоб зробити шубу. До того ж, хоч ці коти менші та стрункіші за оцелотів і мають довший хвіст, шкури оцелота та марги легко сплутати. Хутряні мисливці та торговці, як відомо, користувались (і досі користуються) цією схожістю і шкури марги без хвостів іноді продавались як оцелотові. Крім того, часто кішки випадково забрідали на території ферм і полювали на домашню птицю, в результаті їх почали відстрілювати, вважаючи шкідниками. Зовсім недавно, у 1980 році, полювання задля торгівлі хутром було найсерйознішою загрозою. У 1977 році принаймні 30 000 шкур цих котів були продані на міжнародному ринку хутра.

Тоді уряди країн, на території яких зустрічаються марги, забили тривогу. Полювання на звіра та комерційний експорт були суворо заборонені, як власне і торгівля його шкурою. Крім того, почали створюватись національні парки і заповідники. Вжиті заходи щодо збереження чисельності плямистої кішки отримали певний позитивний ефект. Відтоді кількість шкур у торгівлі знизилась. До 1985 року сукупна торгівля, зареєстрована CITES, впала до 138 шкурок. Основним джерелом хутра, як повідомляється, був Парагвай. Більшість шкур були імпортовані країнами Західної Європи. До 1982 року головними імпортерами були ФРН та Італія, але у 1984 році основною країною-імпортером стала Франція.

У 1989 році ФРН запропонувала внести марги до Додатку I CITES. Пропозиція була схвалена і призвела до того, що марги надано статус зникаючого виду. Цей список повинен забезпечувати додатковий захист цієї дуже вразливої плямистої кішки.

 

 

Коментарі

Ввійдіть або зареєструйтесь, щоб залишати коментарі.
Читайте також

Міжурядова група експертів зі змін клімату (IPCC), глобальні збори кращих спеціалістів з фізики атмосфери і океану, метеорології, гляціології та інших «кліматичних» наук, на цьому тижні затвердить першу частину своєї нової доповіді, в якій ретельно узагальнюється і роз'яснюється все, що на даний момент відомо людині про зміни клімату. Перша частина доповіді присвячена саме науковій стороні питання — які причини і механізми змін клімату, його спостережувані і прогнозовані наслідки. РІА Новини представляє свою добірку питань, відповіді на які при великому бажанні можна знайти в багатосторінкових працях IPCC.

X

Вхід

Завантажую...