Найнебезпечніші інвазивні види живих організмів

Найнебезпечніші інвазивні види живих організмів

Інвазивними називають види тварин і рослин, випадково занесених людиною в нові для них регіони, де вони успішно приживаються, починають розмножуватись і захоплювати нові території. Інвазивні («агресивні») види негативно впливають на місцеву флору і фауну, від чого стають шкідниками і карантинними об'єктами. До речі, не варто плутати поняття «інвазивні» (від англ. Invasive) і «інтродуковані» (від англ. Introduced) види. Випадковість занесення і нанесення шкоди аборигенним екосистемам відрізняє інвазивні види від інтродукованих. А сьогодні мова йтиме саме про найбільш небезпечні інвазивні види в історії людства.

Ага

Історія Австралії багата прикладами невдалої інтродукції живих організмів. У 1935 році в Австралійському Квінсленді для боротьби з комахами-шкідниками цукрового очерету було випущено 60 000 особин очеретяних жаб ага (Bufo marinus), але зарості цукрової тростини в якості середовища проживання цим земноводним не сподобалися, і вони розбрелися повсюди, залишивши комах-шкідників в повному здоров'ї. Деякі особини очеретяних жаб можуть досягати 40 см в довжину. На поганий апетит ці земноводні теж не скаржаться, «в хід» у них йде буквально все. На превеликий жаль, токсичні виділення шкіри жаб не припали до смаку австралійським хижакам, і найсухіший континент планети в черговий раз зіткнувся з неконтрольованим зростанням чисельності чужинців. Які тільки способи боротьби з велетенськими ропухами не придумували австралійці. Для боротьби з цими земноводними використовували навіть корм для кішок. Розсипаючи котячий корм поруч з «місцем дислокації» жаб, вчені привертали увагу мурашок, які «несамовито» накидалися на земноводних та їх потомство. В результаті мурашиних атак гинуло близько 80% всього потомства очеретяних жаб. Але навіть сучасна кількість цих ропух достатня для того, щоб у австралійців постійно виникали з ними проблеми.

Домашня коза

В 1959 році рибалки завезли на острів Пінта (Галапагоські острови) трьох кіз (Capra hircus): одну чоловічу і дві жіночі особини. В 1973 році служба Національного парку оцінила поголів'я кіз на острові в більш ніж 30 000 особин. У 1967 році кози були завезені на острів Марчена, а в 1971 році на острів Рабіда. Завдяки швидким темпам розмноження, кози спустошили місце існування корінних мешканців. Зважаючи на малу кількість природних хижаків на островах, місцеві види були беззахисними перед новими сусідами і стали їх жертвами.

Китайський волохатий краб

В 1912 р. китайський волохатий краб (Eriocheir sinensis) був випадково завезений з баластними водами до Європи з Китаю (де найвідомішим місцем проживання є озеро Янчен). Цей краб однаково комфортно почуває себе як в солоній, так і в прісній воді. В даний час його ареал простягається від Німеччини та Франції до Голландії, Бельгії, Швеції, Фінляндії, Португалії та Польщі. Завезений в Північну Америку. Китайський волохатий краб – дуже небезпечний інвазивний вид. В Чорному морі перша поява китайського краба відзначена в 1998 р. Він завдає шкоди, руйнуючи своїми норами дамби (при чому нори він робить до 0,5 м завглибшки), пошкоджуючи рибацькі сітки та спійману в них рибу.

Mikania micrantha

Бразильська рослина Mikania micrantha була завезена в Азію з Бразилії під час Другої світової війни в якості живого камуфляжу для бойових частин. З тих пір ця рослина активно завойовує нове для себе середовище проживання. Тепер цю рослину можна зустріти навіть у Непалі. Так Непальський національний парк Chitwan вже декілька років веде безуспішну боротьбу з Mikania micrantha. Вона вже поглинула 20% площі національного парку, що створює загрозу для багатьох видів рослин, які є кормовою базою для безлічі рідкісних видів тварин. Зміни природних екосистем, викликані інвазією цієї рослини, негативно позначились навіть на популяції таких зникаючих видів живих організмів, як індійський носоріг та бенгальський тигр.

Опунція

Першим австралійським фермерам дуже сильно докучали кенгуру, і щоб захистити свої плантації від цих «набридливих тварин» в якості живої огорожі до Австралії був завезений кактус опунція (Opuntia stricta). Фермери обсаджували цим кактусом свої ділянки по периметру, утворюючи живу неприступну огорожу. І опунція чудово прижилась в нових умовах. За відсутності природних ворогів вона стала розростатися настільки швидко, що стала поглинати фермерські землі. Багато полів були з цієї причини просто покинуті. Для того, щоб зупинити неконтрольоване поширення опунції до Австралії був інтродукований ще один вид живих організмів - метелик вогнівка, яка є природним ворогом кактуса на його батьківщині.

Дикий (європейський) кролик

Коли в 1859 році в Австралії було випущено на волю 16 кроликів (Oryctolagus cuniculus), передбачалось, що така інтродукція не принесе великої шкоди, а стане лише ще одним джерелом м'яса і мішеней для мисливців. Але до кінця століття, в умовах відсутності природних ворогів, чисельність кроликів збільшилася настільки, що багато аборигенних видів рослин і тварин Австралії опинилися на межі зникнення. А ґрунти, позбавлені природного рослинного покриву, стали піддаватися найсильнішій ерозії. Лисиці, завезені для боротьби з кроликами, проблему не вирішили, а стали причиною катастрофічного зниження чисельності тасманійських дияволів і сумчастих мурахоїдів. Австралійські вчені для боротьби з кроликами вирішили використати вірус міксоми, що викликає міксоматоз (захворювання викликає появу летальних пухлин у головному мозку та статевих органах). У 1950 році за допомогою цього вірусу вдалося скоротити чисельність диких кроликів з 600 млн. до 100 млн. Найбільш непередбачуваною реакцією на скорочення чисельності кроликів виявилося зниження чисельності одного з корінних видів австралійських орлів. За часи "кролячого свавілля" цей вид хижих птахів вже встиг "звикнути" до нової легкої і численної здобичі. Але незважаючи на це проблема кроликів до цих пір гостро стоїть в Австралії і Новій Зеландії.

Кудзу

Кудзу (Pueraria lobata) - ліаноподібна рослина з листям, схожим на дикий виноград, родом з Японії та Південно-Східної Азії. На південь США (Філадельфія) ця рослина була завезена в 1876 році, де підносилась місцевому населенню, як швидкоростуча рослина, що ефективно стримує ґрунтову ерозію. Через 50 років цю рослину в США стали називати «виноградною лозою, яка поглинула південь». Дійсно, кудзу має здатність до швидкого зростання. Вже на другий рік при сприятливих кліматичних умовах і наявності необхідної опори ця рослина може досягти 30-метрової висоти, а при відсутності опори стелиться горизонтально, поглинаючи все на своєму шляху: занедбані будинки, автомобілі, лінії електропередач, інші дерева та чагарники.

Щур

Щури (Rattus) вже поселилися на 90% островів Світового океану. В результаті 60% видів птахів і рептилій більшості островів незворотно зникло. Класичним прикладом такого острова є Острів Щура (один з Алеутських островів біля берегів Аляски). У 1789 році в результаті краху японського судна норвезькі щури опинились на берегах цього острова. Буквально через кілька років багато видів морських птахів зникли з острова. У 2008 році американська влада наказала розкидати пакети з щурячою отрутою по всьому острову і таким чином зупинила щурячі безчинства.

Каролінська сіра білка

Цей вид білок (Sciurus carolinensis) був завезений до Великобританії з Північної Америки. Місцеві британські руді білки менші розмірами, і вони виявилися не в змозі скласти конкуренцію більш великим і агресивним товаришам з-за океану. На додаток чужинці привезли з Нового Світу смертельний вірус, який став «викошувати» популяції рудих білок Великобританії. Влада Британії всіляко стимулювала полювання на чужоземних білок, нахвалюючи смак і корисність для здоров'я білячого м'яса. Як змінилась ситуація в наш час читайте в статті "Британські ліси і парки заполонили чорні білки".

Шпак звичайний

В Північній Америці, де в XIX столітті член Нью-Йоркського генеалогічного і біографічного товариства Юджин Шіффелін мріяв поселити всіх птахів, оспіваних Шекспіром, європейський шпак (Sturnus vulgaris) став загрожувати існуванню корінних видів, витісняючи їх з традиційних місць проживання. Утворюючи численні зграї з чисельністю птахів, що доходить до мільйона, вони здійснюють спустошуючі набіги на сільськогосподарські угіддя, заподіюючи щорічно американській економіці збитків на 800 млн. доларів. Крім того, птахи стають причиною безлічі авіакатастроф.

 

 

Коментарі

Ввійдіть або зареєструйтесь, щоб залишати коментарі.
Читайте також
Імпорт завойовників

Не часто акліматизація тварин виявляється вдалою. Вбудуватись в складну систему міжвидових зв'язків нового місця непросто. Однак іноді переселенцям це вдається настільки добре, що наслідки такого успіху виявляються більш руйнівними за будь-яку невдачу.

X

Вхід

Завантажую...