Олексій Яблоков: Земля може відторгнути людство

Олексій Яблоков: Земля може відторгнути людство

Міжнародний день Землі, який щорічно відзначається 22 квітня, одне з наймолодших екологічних свят. Заснована ООН у 2009 році дата покликана показати єдність і взаємозалежність між людством, природою і планетою. Напередодні свята російський еколог Олексій Яблоков розповів про те, чому Земля - єдина жива істота, а людина не перетворюється на Майстра Природи.

Чи можна вважати Землю єдиним живим суперорганізмом, як припускає концепція Геї, висунута багатьма вченими, у тому числі Вернадським, чи це корисна метафора?

Ні, це не метафора. Принципове значення концепції біосфери Вернадського полягає в тому, що Земля - це своєрідний організм. Вернадський був першим, хто показав, що навіть невеликі зміни в тонкій плівці життя на планеті можуть мати геологічні наслідки. Наприклад, з сараною можуть переміщатися тисячі тонн металів та інших елементів. Пізніше британський вчений Джеймс Лавлок заговорив про Землю як про своєрідну живу істоту, висунувши концепцію Геї. Я також підтримую підхід до планети, як до біокосного (тобто одночасно живого і неживого) організму, який був початий Вернадським і розвинений Лавлоком.

Чи являється Земля мислячим суперорганізмом?

Якщо мислення - дія розуму, а розум - найвищий рівень самопізнання матерії, то в розвитку біосфери було кілька проривів на рівень розуму. Один з таких проривів - суспільні комахи. Їх розум заснований на неймовірно складній системі інстинктів, які сконцентрували досвід, накопичений за сотні мільйонів років їх існування. Але це інший - чужий нам розум. Значно пізніше прорив на рівень розуму здійснили ссавці за двома різними напрямками - примати і китоподібні. У цьому прориві розум матеріально пов'язаний з колосальним розвитком головного мозку. У китів, наприклад, є відділи мозку, яких у нас немає. Та й за кількістю нервових клітин мозок дельфінів більший за мозок людини.

Раз ця машина - колосальний головний мозок - утворена в ході еволюції, то вона повинна працювати. Але знаряддя праці їм і не потрібні - морські ссавці можуть добути їжу за лічені хвилини і велику частину часу присвятити чомусь іще. Так, дельфіни можуть передавати та приймати складні ультразвукові сигнали, побудовані складніше, ніж наша мова (у людини: звук-слово-фраза, то є три рівні мови, у дельфіна - до п'яти). Про що вони «говорять» - ми не знаємо, але ми знаємо, що спілкуються вони зі своїми пра-пра-пра-пра-пра-пра-пращурами (в групі дельфінів одночасно живуть не два-три покоління, як у людини, а сім-дев'ять). Уявіть, що нам можна було б спілкуватись з Пушкіним і Дарвіном, Лінкольном і Фарадеєм, Тесла і Ейнштейном, Ганді і Марксом!

Звичайно, від інтелектуального світу дельфінів до «мислячої» Землі далеченько. Але те, що ми мало знаємо про взаємозв'язки в природі - безсумнівно.

«Боротьба за існування» Дарвіна теж, по суті, метафора, однак вона виправдовує егоїзм людства як «царя природи». Чого все ж таки більше в природі: боротьби чи мирного співіснування?

Боротьба за існування - це образний вислів Дарвіна. Пізніше було припущено, що в основі життя лежить взаємодопомога. Виживають ті види, особини яких допомагають один одному. Начебто пряме протиріччя з дарвінівської боротьбою за існування. Але в процесі еволюції не можна розділяти боротьбу і взаємодопомогу. Взаємодопомога - це один з аспектів боротьби за існування, для вищих організмів - це одне з видових пристосувань. Крайній прояв - це коли окремі особини жертвують собою для виживання виду. Наприклад, бджола жалить і вмирає, залишаючи жало в тілі ворога. Але ця смерть вигідна для виду, - одного разу ужалений ворог надалі буде боятись бджіл. В кожному рої загинуть, втративши жало, сотні, але виживуть тисячі.

Людство як «пухлина»

Один із засновників геофізіології Лавлок писав, що «види, які несприятливим чином впливають на навколишнє середовище, роблять його менш придатним для потомства, будуть, врешті-решт, вигнані так само, як і слабші, еволюційно непристосовані види...». Людство змінює Землю, підлаштовуючи її під свої потреби. Чи може планета відповісти за допомогою катастроф, вірусів та інших негараздів?

Зниклі в результаті вирубки тропічних лісів і знищення коралових рифів тисячі видів були добре пристосовані до умов природного існування. Людина знищила їх разом із середовищем їх проживання. Я проти примітивного трактування Лавлоком концепції групового природного відбору. Але його ідея, що Земля-Гея може відторгнути людину як надокучливий нарив або небезпечну ракову пухлину - глибока і важлива. Такий результат теоретично цілком можливий. Зараз людина робить багато, щоб це здійснилося. Візьмемо світовий океан, який тисячоліттями був житницею людства. Катастрофічний перевилов торкнувся половини промислових видів. Загальносвітовий обсяг рибного промислу досяг в 1996 році 95 мільйонів тонн, після чого неухильно йде вниз. На одному квадратному кілометрі дна Північної Атлантики знаходяться в середньому понад 200 шматочків пластику. У північній частині Тихого океану в кожній великій рибі знаходиться в середньому 2,1 пластикових частинок.

Темп втрати видового біорізноманіття небачений. Кожен день в біосфері зникають кілька видів живих істот. Адже кожен вид - унікальний результат мільйонів років еволюції. В цілому за останні сто років зникло близько 20% прісноводних видів. Динозаври вимирали десятки мільйонів років, і на їх місце прийшли птахи. Пішла одна екосистема, її замістила інша, більш різноманітна. Дарвін говорив, що в процесі еволюції збільшується «сума життя». А тепер ця сума життя скорочується.

Які останні відкриття геофізіології, тобто науки про Землю як про цілісну систему?

Я не впевнений, що цей новий термін - «геофізіологія», як наука про Землю-Гею, - приживеться. Я звик вважати, що у всякої науки повинен бути неповторний набір «предмет-мета-метод». Але тоді геофізіологія - це глобальна екологія. Але зараз час не теоретизувати, а допомагати людству змінити траєкторію розвитку.

Вичерпання невідновних ресурсів (нафти і газу перш за все), хижацька експлуатація відновлюваних (ґрунтових, лісових, водних), необоротна втрата біорізноманіття. Протягом останніх ста років людство викидає в біосферу величезну кількість хімічних речовин. Серед них стійкі забруднювачі, наприклад, діоксини або ДДТ. Тривалість їх існування - сотні років, і вони накопичуються в організмі. Освоївши атомну енергію, ми тепер насичуємо біосферу «глобальними» (які поширюються по всій земній кулі, як криптон-85 і тритій) і «вічними» (як плутоній-239 з періодом напіврозпаду 24 000 років або хлор-36 з періодом напіврозпаду в 300 000 років) речовинами. Тепер в тілі кожної людини містяться в детектованих (уловлюваних) кількостях близько двохсот речовин, яких сто років тому не було й близько! Людський геній синтезував кілька мільйонів чужих природі хімічних речовин (щорічно в промисловості використовується десятки нових речовин) і в штучній ланцюговій реакції вніс в біосферу кілька сотень нових для неї радіонуклідів. Цей процес отруєння біосфери не закінчиться добром, ні для людини, ні для біосфери.

Росту не буде

Як ви розцінюєте подолання населенням Землі 7-мільярдного рубежу?

Десь в 60-і роки ХХ століття біомаса людства (люди плюс одомашнені тварини та сільськогосподарські рослини) стала більша за природну біомасу суші. З цього моменту Людина мала стати Майстром Природи, взяти все під свій контроль, щоб не опинитися біля розбитого корита. Але сьогодні ми й опинилися у такого корита. Спроби управління відбуваються. Наприклад, на Генеральній асамблеї ООН в Ріо-де-Жанейро двадцять років тому був проголошений принцип «сталого розвитку». Такий глобальний екологічний парафраз біблійного принципу і імперативу Еммануїла Канта «не роби іншому того, чого не хочеш для себе». Чудово придумано, але цей принцип не вдалося за 20 років застосувати в жодній країні світу. Найбільш напориста частина людства - бізнес - з ентузіазмом сприйняла цей принцип як «сталий розвиток для бізнесу».

Людству потрібно припинити прекраснодушні мрії про «сталий розвиток» і придумати, як скоріше перейти до кризового управління біосферою. Елементи цього вже спостерігаються - Китай розгорнув небачену за масштабами програму посадки лісів, в Європі площа лісів теж стала зростати, в річки стала повертатися зникла було риба. Але поки це невеликі шматочки, які не складаються в загальну картину. І я сумніваюся, що вони складуться, оскільки країни перебувають на дуже різних рівнях розвитку. Якби ми всі були на рівні розвитку Європейського співтовариства, то, напевно, можна було б організувати кризове управління: ці технології потрібно заборонити, ці підтримати.

Ваш прогноз на 50 років?

Велика частина енергії в біосфері походить від сонячного променя, який падає на зелені рослини. В результаті фотосинтезу та подальших перетворень утвореної органічної речовини нарощується біомаса. Зараз природна продуктивність біосфери скорочується. А біопродуктивність - це ключ до благополучного існування всіх живих істот. Тобто світ буде менш різноманітним, він буде менш життєпідтримуючим. Екологічні системи несуть життєзабезпечуючі функції, в тому числі підтримання стабільного складу атмосферного повітря, води, кругообіг речовин - біогеохімічні цикли. Ці функції будуть порушені.

Прогноз ООН щодо великого зростання чисельності не реалізується: нас не буде 11 мільярдів. Число людей буде років 20 ще трохи рости за рахунок країн Африки та Азії, але потім цей ріст (який вже різко сповільнився) зупиниться і стане негативним. Як за рахунок ослаблення життєпідтримуючих функцій біосфери, так і за рахунок поступового отруєння людства хімічними та радіоактивними відходами своєї діяльності. Буде швидко рости генетичний вантаж: люди виживають, але з дедалі більшим числом дрібних мутацій. Генофонд, як сума генів популяції, поки що витримує генетичний вантаж, який різко збільшується. Але вантаж мутацій буде все більшим, і він потягне людство вниз: буде все більше хворих, по суті це вже відбувається. Вже почались перегони, що швидше: погіршення здоров'я (раки, алергія, невиношування плоду і так далі) або поліпшення лікування? Може бути, через 50-70 років буде так: людей буде менше, середня тривалість життя стане більшою, і здорова дитина буде рідкісним щастям. Більше восьми мільярдів нас не буде, після восьми почнеться скорочення, і на якому рівні воно зупиниться, залежить від нашого розуму.

Споживати розумно

Екологи обстоюють біоцентризм, в той час як загальний розвиток політики та економіки антропоцентричний. Чи можна знайти золоту середину або ці два шляхи розвитку будуть весь час конфліктувати?

Серед екологів, до речі, теж є антропоцентристи. Екологічний підхід - це врахування не лише сьогохвилинних, а й довгострокових наслідків. Наприклад, 30 років тому виявили, що гази фреони руйнують озоновий шар. Був прийнятий Монреальський протокол про заборону використання озоноруйнуючих речовин. Сьогодні він діє, але фреони, які потрапили в атмосферу, будуть ще років 20 руйнувати озоновий шар. Типовий масштаб часу для еколога 30-40 років. Масштаб економіста - десять років (при нормі прибутку 10% на рік). Політики думають від виборів до виборів, тобто 4-6 років. Різниця в цих масштабах і визначає конфлікт точок зору. Політику дуже важко погодитись з аргументами еколога («через 20 років буде погано»), так як він думає, як йому сподобатись виборцям через кілька років. Як вирішити цю суперечність? Люди, суспільство повинні погодитись з розумними обмеженнями. Звичайно, люди повинні мати можливість правильно харчуватись, жити добре, але десь повинні бути межі! Суспільство споживання має зрозуміти, що розвиток не безмежний. Чи потрібно нам 150 сортів пива або 500 марок автомобілів? Суспільство має поставити собі межі, маючи на увазі, що 500 марок автомобілів, тобто наслідки їх виробництва і використання, загрожують всьому розвитку людства. При такій суспільній свідомості і політики зможуть дивитись на кілька виборчих термінів вперед.

Ось ми сидимо з Вами, розмовляємо про незрозумілі речі, але як пояснити в простих словах людям, що вони не просто жителі або громадяни країни, а невід'ємна частина природи?

Це одна з наріжних проблем. Політики вибираються голосами обивателів і приймають екологічно небезпечні рішення на догоду обивателю. Єдиний вихід - всемірне поширення екологічної свідомості. Найгірший варіант - чекати поки грім не вдарить. Наприклад, хочуть люди зачати дітей, а не виходить зачаття, або - невиношування. Тоді майбутні мами і тата починають розуміти, що в такому середовищі жити погано. Я сам раковий хворий і за останні роки бачив чимало інших ракових хворих. Так от у більшості з них екологічна свідомість вже пробудилась, але пізно... Екологічне мислення має вести людей до того, щоб свідомо діяти, не псувати навколишнє середовище, а вбудуватися в цю чудову систему, яка називається біосферою. Але більшість все ж не думає про екологію...

Екологія - це наука про дім. Поки переважна більшість землян не усвідомила, що наш спільний дім - це вся планета. Концепція Землі-Геї підштовхує до такого усвідомлення.

За матеріалами інтерв'ю Ігоря Єрмаченкова

X

Вхід

Завантажую...