Оптимізація раціону піде на користь здоров'ю людей і планети

Оптимізація раціону піде на користь здоров'ю людей і планети

Аналіз динаміки аграрного виробництва і впливу різних дієт на здоров'я людей показав, що стиль харчування, до якого сьогодні прийшли багаті країни і поступово наближаються всі інші, далекий від оптимального. Споживання м'яса жуйних тварин, очищених жирів, цукру та інших «екологічно дорогих» продуктів, виробництво яких вимагає розширення сільськогосподарських площ і призводить до збільшення емісії парникових газів, негативно впливає не лише на навколишнє середовище, але й на здоров'я людей. Радикально поліпшити екологічну та медичну ситуацію могло б поширення альтернативних стилів харчування, таких як вегетаріанство, пескетаріанство і «середземноморська дієта».

Девід Тілман (David Tilman) і Майкл Кларк (Michael Clark) з університету Міннесоти в Сент-Полі опублікували в журналі Nature свої рекомендації людству з приводу того, як нам слід харчуватись, якщо ми хочемо одночасно і менше хворіти, і мінімізувати навантаження на навколишнє середовище. Рекомендації складені на основі комплексного статистичного аналізу декількох масивів даних. В аналізі були використані накопичені за останні півстоліття (1961-2009 роки) відомості про динаміку споживання харчових продуктів, про «екологічну собівартість» їх виробництва і про вплив різних дієт на здоров'я людей. Автори опрацювали дані зі 100 країн, в яких в цілому проживає 90% світового населення. Пострадянські країни в аналіз не ввійшли, ймовірно, через проблеми з достовірністю та повнотою даних.

Незважаючи на відмінності культур, традицій та національних кухонь, з ростом добробуту в більшості країн спостерігаються схожі тенденції в споживанні харчових продуктів. Скрізь відзначається зростання споживання м'яса, причому графіки залежності цього показника від ВВП схожі у різних країн (винятком стала Індія, де рівень споживання м'яса був і залишається дуже низьким). Повсюдно росте частка в раціоні так званих «порожніх калорій», під якими автори мають на увазі калорії, одержувані з очищених тваринних і рослинних жирів, очищеного цукру і алкоголю. Повсюдно росте також і загальна калорійність раціону: автори розрахували, з поправками на неминучі втрати на шляху від прилавка до шлунка споживача, що в процвітаючих країнах люди сьогодні з'їдають в середньому на 500 кілокалорій на день більше, ніж рекомендовано медичними організаціями.

Екстраполюючи виявлені закономірності в майбутнє, автори розрахували «базову дієту» середньостатистичного землянина в 2050 році. Приблизно так харчується вже сьогодні більшість людей в країнах з високим і середнім рівнем доходів (багато м'яса, злаків і «порожніх калорій», мало фруктів і овочів).

В якості альтернативи розглядались три інші добре вивчені дієти: вегетаріанська (яка включає яйця і молочні продукти), пескетаріанська (те саме плюс риба і морепродукти) і середземноморська (багато фруктів, овочів, молочних продуктів; помірна кількість м'яса).

Тілман і Кларк переслідували дві мети: з'ясувати вплив дієт на здоров'я людей і вплив виробництва продуктів, необхідних для забезпечення таких раціонів, на навколишнє середовище. Особлива увага приділялась таким показникам, як площа сільськогосподарських угідь і викиди парникових газів.

Автори узагальнили результати 18 досліджень, в яких на основі тривалих спостережень за багатотисячними вибірками були зроблені висновки про вплив розглянутих дієт на ймовірність таких захворювань, як діабет II типу, ішемічна хвороба серця, рак, а також на загальну смертність. Розглядались лише ті дослідження, в яких були зроблені всі необхідні поправки на можливі «ускладнюючі» чинники, тобто тільки ті роботи, які дозволяють судити про вплив дієти на здоров'я за інших рівних умов. Загалом було враховано 10 мільйонів людино-років спостережень. Всі дослідження проводились в багатих країнах, де більшість населення дотримується «базової» дієти.

У вивчених вибірках всі три «альтернативні» дієти значимо знижували ймовірність розвитку перерахованих захворювань, а дві з трьох (пескетаріанство і «середземноморська дієта») знижували також і загальну смертність.

Щоб оцінити вплив сільськогосподарського виробництва на навколишнє середовище, автори узагальнили результати 120 досліджень, в яких було здійснено «аналіз повного життєвого циклу» 82 продуктів харчування при 555 комбінаціях способів та умов їх виробництва. Оцінювався викид парникових газів при виробництві цих продуктів в розрахунку на один грам білка, одну «порцію» (розмір порції для кожного продукту встановлений Департаментом сільського господарства США) або одну кілокалорію. Отримані дані дозволили спрогнозувати загальний обсяг викидів парникових газів в результаті виробництва продуктів харчування в 2050 році в тому випадку, якщо більшість людства дотримуватиметься «базової» дієти, характерної сьогодні для країн із середнім і високим достатком, і порівняти його з тим, який спостерігався б, якби люди раптом перейшли на одну з альтернативних дієт.

Результати вийшли вражаючі. Виявилось, що перехід більшості людей на альтернативні дієти дозволив би в 2050 році скоротити викиди парникових газів (в перерахунку на CO2) на 1,2-2,3 гігатонн. Це відповідає зниженню загального обсягу сільськогосподарських викидів на 30-60% в порівнянні з тим рівнем, який буде мати місце, якщо люди залишаться вірними «базовій» дієті.

Аналогічні висновки були отримані і з оцінки сільськогосподарських площ, які людству доведеться освоїти до 2050 року. Якщо продовжиться глобальний тренд, що наближує середньостатистичний раціон до «базової» дієти, то доведеться розширити наявні сільськогосподарські площі на сотні мільйонів або навіть на мільярд гектарів (залежно від того, як розвиватимуться технології: це важко в точності передбачити, тому автори розглядали кілька можливих сценаріїв). Якщо ж «базовий» стиль харчування вийде з моди і стануть популярними альтернативні дієти, то площа сільськогосподарських угідь, можливо, навіть вдасться скоротити.

Отримані результати зовсім не означають, що саме три розглянуті альтернативні дієти є найкращими для людського і планетарного здоров'я. Швидше за все, можна розробити і більш оптимальні дієти. Правда, незрозуміло, яким чином можна було б зробити їх популярними.

Головний висновок полягає в тому, що нинішні глобальні гастрономічні тенденції, які обумовлені зростанням добробуту і складаються, зокрема, з швидкого росту частки м'яса жуйних і «порожніх калорій» в раціоні, є неоптимальними як для здоров'я і тривалості життя людей, так і для збереження навколишнього середовища. Цей висновок обґрунтований досить переконливо.

Звичайно, від цього загального висновку до практичних рекомендацій ще далеко. Реальне життя, як водиться, складніше за будь-які теоретичні моделі і екстраполяції. Автори самі відзначають ряд принципових труднощів. Наприклад, емісію парникових газів, пов'язану з виробництвом морепродуктів і овочів, вони оцінювали за сучасними даними, які спираються на нинішні обсяги виробництва. Не виключено, що нарощування виробництва цих продуктів призведе до зростання «екологічних витрат», тому що з великою ймовірністю потребуватиме застосування інших, більш небезпечних для навколишнього середовища технологій. Так, різко збільшити виробництво морепродуктів можна тільки за рахунок розвитку аквакультури, всі необхідні ресурси для якої доведеться виробляти на суші. Це неминуче призведе до зростання емісії парникових газів в розрахунку на грам білка або кілокалорію. З овочами та ж історія: якщо вирощувати їх в теплицях, емісія парникових газів збільшується в порівнянні з традиційним овочівництвом на відкритому ґрунті.

Так чи інакше, дослідження наочно показало, що, змінивши свій стиль харчування, ми можемо одночасно допомогти і собі, і планеті — принаймні, теоретично.

X

Вхід

Завантажую...