Пластикові відходи забруднюють океанічне дно

Пластикові відходи забруднюють океанічне дно

Аналіз океанічного донного осаду показав засмічення кожного квадратного кілометра дна океану мільярдами крихітних шматочків пластику. Незважаючи на те, що зразки було взято в невеликій кількості місць від приполярної Атлантики до Індійського океану, аналіз допоможе науковцям зрозуміти, де опиняється більша частина пластику, виготовленого людьми.

Пластикові відходи вже давно стали проблемою для океанів: вони забруднюють пляжі, накопичуються в плаваючі агломерати колосальних розмірів і потрапляють у шлунки риб, птахів та інших істот. В одному з останніх досліджень вчені підрахували, що на поверхні океану плаває більше 250 000 тонн пластикового сміття.

За словами Річарда Томпсона, морського біолога з Плімутського університету у Великобританії, це лише мізерна частина пластику, який продукується щороку — трохи менше половини зрештою відправляється на переробку або опиняється на звалищах, але значна частина пластикового сміття просто «губиться».

В своєму останньому дослідженні Томпсон з колегами уважно вивчили зразки донних відкладень та коралів з 16 точок в Середземному морі, північній частині Атлантичного океану і південно-західній частині Індійського океану. Всі 12 зразків осаду містили фрагменти кольорового волокна довжиною близько 2-3 мм та діаметром 0,1 мм (приблизно дорівнює діаметру людської волосини). Вчені підрахували, що у 50 мл осаду в середньому міститься більше 13 одиниць волокна (або приблизно 4 одиниці на столову ложку).

Всі чотири зразки коралів також містили синтетичні волокна, однак, за словами Люсі Вудол, морського біолога з Музею природознавства у Лондоні і першого автора дослідження, не ясно, як саме мікропластик міг там опинитись. Втім, на її думку, принесені течією фрагменти схоже прилипли до вкритих слизом морських істот, а не були з’їдені ними.

Вчені екстраполювали дані зі зразків з Індійського океану та оцінили можливу концентрацію пластику в регіоні у 4 млрд. одиниць волокна на квадратний кілометр морського дна. Оскільки фрагменти були у всіх зразках, можна припустити, що забруднюючі частинки залягають на великих глибинах по всьому світі. «Дно світового океану може бути кінцевою зупинкою для відходів нашого одноразового суспільства», — говорить Томпсон.

Майже 57% фрагментів волокна було виготовлено з віскози (синтетичного матеріалу на основі целюлози), і більше чверті — з поліефіру. Потенційних джерел цих синтетичних матеріалів багато, серед них мотузки, рибальські снасті, одяг і навіть сигаретні фільтри.

Результати нового дослідження — «великий крок вперед» у розумінні того, де опиняється світовий пластик, вважає Кара Лавендер Ло, фізик-океанограф з Асоціації морської освіти у Вудс-Холі, штат Массачусетс. Можливо, це той самий випадок, коли «чим більше дивишся, тим більше дізнаєшся», додає вона.

Ймовірно, більшість «загубленого» пластику залишається поза обліком через брак зразків, говорить Марк Браун, еколог з Каліфорнійського університету в Санта-Барбарі. На його думку, те, що з’ясувала команда Томпсона, «надзвичайно важливо».

Крім вилуговування потенційно шкідливих речовин в навколишнє середовище, синтетичне волокно також може поглинати, а потім вивільняти безліч хімічних речовин, з якими воно зустрічається на своєму шляху. «Люди не схильні думати про дно океану як про біологічно багате середовище існування, яким воно насправді є», — підсумовує Ло.

 

 

Коментарі

Ввійдіть або зареєструйтесь, щоб залишати коментарі.
Читайте також

Про картину світу після глобального потепління, англійські виноградники і способи зниження вмісту вуглекислого газу в атмосфері.

X

Вхід

Завантажую...