Пластмаса, що здатна саморозкладатись

Пластмаса, що здатна саморозкладатись

У Великобританії надійшла в продаж мінеральна вода Belu Mineral Water, пляшка з-під якої виготовлена з полімеру на основі кукурудзи і піддається біохімічному розпаду за участю мікроорганізмів. І це не перший випадок появи пляшок, що саморозкладаються, так званих "biodegradable bottle". Ще в 2004 році американська джерельна вода BIOTA Spring Water була розлита в першу в світі біодеградуючу пляшку, для повного розкладання якої потрібно близько 80 діб. Те ж саме можна сказати і про англійську Belu, і про ароматизовану воду Jivita, і про декілька інших продуктів. Секрет полягає в особливому полімері - полілактиді, або PLA (Polylactide), який є продуктом конденсації молочної кислоти.

Полілактид (ПЛА) - біодеградуючий, біосумісний, термопластичний, аліфатичний поліефір, мономером якого є молочна кислота. Сировиною для виробництва служать щорічно відновлювані ресурси, такі як кукурудза і цукрова тростина. Використовується для виготовлення виробів з коротким терміном служби (харчова упаковка, одноразовий посуд, пакети, різна тара), а також в медицині, для виробництва хірургічних ниток і штифтів. У природних умовах термін розкладання складає від 2-х місяців до 2-х років.

Полімеризація лактиду з розкриттям циклу

Однією з переваг полілактиду є можливість його виробництва різними способами - як синтетичним, так і ферментативним бродінням цукру і мальтози, сусла зерна, картоплі або кукурудзи. Полілактид розкладається в компості, а на виході утворюються вода, вуглекислий газ і гумус. Засвоюється він також і мікробами морської води.

Продукт схвалений для контакту з їжею та водою, але, як і у випадку із пластиковими продуктами, біодеградуючу пляшку не рекомендується вживати в їжу.

Важливою перевагою полілактида є і те, що він є прозорим, безбарвним термопластичним полімером, який може бути перероблений всіма способами для переробки відомих термопластів. При відповідній пластифікації полілактид стає еластичним й імітує поліетилен, пластифікований полівінілхлорид або поліпропілен.

Інша перевага матеріалу - варіювання терміну служби. Запрограмувати тривалість існування полімеру можна зменшивши мономер в його складі. Також, за бажанням, можна підвищити міцність, пружність і термостабільність. Але зауважте, що згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14 січня 2009 р. «Про затвердження Технічного регламенту щодо назв текстильних волокон і маркування текстильних виробів»: «Полілактид (polylaktid) – волокно, сформоване із лінійних макромолекул, що мають в ланцюгу не менш як 85 відсотків за масою ланок, подібних молочним, отриманих з натурального цукру, температура плавлення якого становить не менш як 135° C».

При виробництві ПЛА в атмосферу викидається на 50% менше вуглекислого газу, ніж при виробництві полімерів на основі нафти, а використання викопних ресурсів менше на 35%, при цьому використання розчинника не потрібне. Таким чином, виробництво ПЛА є екологічно-чистим.

Втім, потенційних споживачів більше хвилює, чи не почне пляшка, виготовлена з полілактиду, розкладатися прямо на полиці магазина або, що ще гірше, в автомобілі, лежачи під сонцем. Виробники поспішають заспокоїти покупців, запевняючи, що для розкладання пляшки потрібні правильні умови: вона неодмінно повинна бути відкрита, крім того, потрібні висока вологість і особливі мікроорганізми. Етикетка також розкладається, але не пробка. BIOTA у цей час досліджує інші варіанти пробки.

Основна частина виробництва полілактида припадає на країни, в яких введені податкові пільги на виробництво і використання продукції, що не забруднює атмосферу. В інших країнах широке впровадження полілактиду як полімеру побутового і технічного призначення до останнього часу стримується невеликими обсягами випуску, низькою продуктивністю технологічних ліній і, як наслідок, високою вартістю продукції. Але в майбутньому планується зниження вартості полілактиду з $250 до $2,2 за кг.

X

Вхід

Завантажую...