Вченим відомо чимало світів, де теоретично могло б існувати життя - просто через наявність відповідних умов. Тепер всі ці небесні тіла розглянуто під призмою двох нових наукових систем ранжування, які доповнюють одна одну і дають змогу оцінити ступінь придатності планети (або супутника) для життя і ймовірність наявності останнього на відповідному об’єкті. Розроблені ці системи були міжнародною групою планетологів, астрономів, геохіміків і біологів.

Перша лінійка отримала назву ESI - Earth Similarity Index (індекс подібності Землі), а друга PHI - Planetary Habitability Index (індекс населеності планети).

«Перше питання полягає в тому, чи можна знайти в інших світах схожі до земних умови, оскільки ми знаємо емпірично, що такі умови здатні підтримувати життя, - пояснює Дірк Шульце-Макуш (Dirk Schulze-Makuch) з університету Вашингтона (WSU), один з авторів дослідження. - Друге питання: чи можуть умови, які існують на екзопланетах, припускати наявність там будь-яких форм життя, відомих нам чи ні?».

Індекс ESI спирається на рівень простої фізичної схожості досліджуваного світу з Землею: у розрахунок беруться маса, розмір, щільність, температура планети і відстань від зірки.

В той час як індекс PHI враховує більше додаткових і досить важливих чинників: скеляста поверхня у планети (або супутника) чи крижана, чи є там атмосфера і магнітне поле, скільки енергії доступно потенційним організмам (сонячне світло або приливне тертя), чи є там органічні сполуки і рідкий розчинник тощо.

Розрахунок індексу PHI більш широко підходить до можливих параметрів населеності, оскільки на базі дещо відмінної біохімії в теорії можливе існування організмів і в більш холодних, і в більш спекотних умовах, ніж на Землі, без кисню і навіть без води.

Зрозуміло, що за індексом подібності Землі найвищий рейтинг має сама Земля - 1. Та й з населеністю нашого світу все очевидно.

Але щодо інших світів розрахунки дали вельми цікаві результати. В обох лінійках перемішались об'єкти, які знаходяться як в Сонячній системі, так і за її межами (екзопланети).

Індекс ESI:

Цей рейтинг викликає ряд питань, наприклад, про дуже відносну схожість із Землею жаркого Меркурія, або Місяця з його вакуумом на поверхні і великими перепадами температур. (Щоправда, і на тому й іншому об'єкті астрономи знайшли лід).

Натомість екзопланети, які потрапили до наведеного вище переліку (за виключенням двох останніх), примітні не лише пристойною фізичною схожістю із Землею. Вони також розташовані в населеній зоні, або, принаймні, на її краю. Це означає, що там можуть бути океани, озера і річки з усіма витікаючими наслідками.

Оскільки другий спосіб ранжування передбачає врахування більшого числа параметрів, ще більш цікавим виявився наступний рейтинг.

Індекс PHI:

При детальному розгляді цього переліку бачимо, що тут також є чому дивуватись. Наприклад, відносно скромному сумарному результату Енцелада порівняно з показником Європи (на цих супутниках, очевидно, існують великі підлідні водойми з рідкою водою).

Досить високий рейтинг Марсу питань не викликає, а от лідерство Титану не настільки очевидне – все ж таки він розташований досить далеко від Сонця.

Проте на цьому супутнику Сатурна знайдене велике розмаїття складних органічних сполук. І хоча на помаранчевому місяці дуже холодно, вчені підозрюють, що там проходять хімічні реакції, здатні підтримувати специфічний вид мікробного життя.

На жаль, не всі цікаві об'єкти були розглянуті в дослідженні. Так, до потенційно населених світів вчені відносять порівняно недавню знахідку - екзопланету HD 85512 b, про яку ми вже колись писали.

Рейтинги ESI і PHI ще будуть уточнюватись та поповнюватись. Вони мають допомогти планетології і астробіології зосередити свою увагу на найбільш цікавих об'єктах.