Саміт «Ріо+20»: майбутнє, якого хочуть не всі

Саміт «Ріо+20»: майбутнє, якого хочуть не всі

Конференція ООН зі сталого розвитку «Ріо+20» завершилась в Ріо-де-Жанейро 22 червня - півтора року підготовки, три дні виступів лідерів країн і 1 мільйон друкованих аркушів документів. Учасники саміту розходяться в оцінках його результатів. Країни-учасниці заявляють про готовність продовжувати шлях до «майбутнього, якого ми хочемо», в той час як громадянське суспільство наполягає, що майбутнє, описане в підсумковому документі, зовсім йому не потрібне.

Для деяких делегатів «Ріо+20» став у прямому сенсі «поверненням на місце злочину» - 20 років тому саміт в бразильському мегаполісі проходив в тому ж виставковому комплексі Riocentro. У саміті, який став найбільшим заходом в історії ООН, взяли участь більше 45 тисяч осіб, у тому числі 12 тисяч делегатів зі 188 країн, майже 10 тисяч представників громадських організацій та 4 тисячі журналістів.

Історія одного тексту

Підсумкова декларація саміту, 283 параграфа на 49 сторінках, сильно відрізняється від так званого «нульового варіанту» тексту, представленого в січні 2012 року, і справа не лише в його довжині - 24,6 тисячі слів проти 7,2 тисячі.

19-сторінкова чернетка, представлена на початку року, після першого ж засідання підготовчого комітету збільшилась в розмірах більш ніж в 10 разів, і в наступні півроку, аж до суботи, 16 червня, учасники переговорів намагались прибрати з тексту якомога більше квадратних дужок, які означають, що текст в них поки не узгоджений.

До суботи, коли закінчилась остання офіційна сесія підготовки до саміту на високому рівні, проект підсумкового тексту був узгоджений всього на 40%, і Бразилія як країна-господар організувала інтенсивні неформальні консультації на основі своєї версії тексту, в яку увійшли всі узгоджені та компромісні формулювання по всім гострим питанням, що залишились.

В ніч на вівторок, коли до прибуття глав держав і урядів залишалась лише доба, бразильська делегація оголосила, що текст вдалось погодити, і він буде затверджений на пленарному засіданні. Деякі експерти вже тоді висловили побоювання, що саміт, по суті, завершився, не розпочавшись - його результат виявився відомим ще до офіційного відкриття зустрічі на вищому рівні.

В результаті у «вогні» довгого і напруженого обговорення вистояли, зокрема, рішення про запуск процесу розробки Цілей сталого розвитку, які в 2015 році повинні «змінити» Цілі розвитку тисячоліття, і рішення про створення нового форуму високого рівня з питань сталого розвитку при Генасамблеї ООН. Крім того, сторони закликали Статистичне управління ООН розробити нові індикатори сталого розвитку, які б доповнили ВВП, а також домовились розширити членство в раді Програми ООН з навколишнього середовища (UNEP), не підвищивши, тим не менш, її статусу до спеціалізованої організації в системі ООН.

Разом з тим, країнам не вдалось прийняти рішення щодо захисту біорізноманіття в міжнародних водах, а параграф, присвячений відмові від субсидій видобутку викопного палива, за словами експертів організації Oil Change International, просто повторює текст рішення, прийнятого країнами «Великої двадцятки» на саміті в Піттсбурзі в 2009 році.

Підсумковий текст самі країни називали і «найменшим спільним кратним» занадто різних позицій, і тонким компромісом, будь-яка спроба порушити який призведе до колапсу всієї конференції. Серед інших формулювань, проект підсумкового документа називали також «прийнятним для більшості учасників».

Суспільство незадоволене

В цю більшість, очевидно, не входили громадські організації, які в останні три дні марно намагались привернути увагу до того, наскільки слабким і неадекватним виявився підсумковий документ саміту. Зокрема, у виступі свого представника на першому пленарному засіданні вони публічно «відреклися» від тексту і зажадали прибрати з його першого абзацу слова «за активної участі громадянського суспільства».

За цим пішли петиції під заголовками «Майбутнє, якого ми не хочемо», відкриті листи від керівництва найбільших екологічних та громадських організацій і навіть акції протесту на території центру, де проходила конференція - на одній з них представники молоді від імені великого бізнесу і корпорацій «дякували» учасникам саміту за те, що ті подарували їм майбутнє, якого вони, корпорації, хотіли.

Крім того, про невдоволення громадських організацій говорили і представники «Діалогів про сталий розвиток» - серії спеціальних заходів, які Бразилія провела напередодні конференції на високому рівні. В числі експертів, направлених від «діалогів» на круглі столи за участю глав держав і урядів, були, зокрема, екс-президенти Ірландії та Чилі Мері Робінсон і Мішель Бачелет, а також екс-прем'єр Норвегії Гро Харлем Брундтланд.

Проте всі ці зусилля пройшли непоміченими для тексту, який практично не змінився з вівторка, коли він був затверджений. На підсумковій прес-конференції неурядових організацій гендиректор Greenpeace International Кумі Найду назвав неймовірним той факт, що лідери країн, «по суті, не провели ні години в переговорах з приводу тексту».

«Глави держав просто використали цей саміт як можливість сфотографуватись у вдалому місці... я думаю, люди будуть називати цей саміт не «Ріо+20», а «Ріо мінус 20», - сказав Найду.

Представник Oxfam Стівен Хейл на прес-конференції зазначив, що два з трьох головних «променів світла в темному царстві» саміту в Ріо відбулись за межами офіційного переговорного процесу, який, на думку організації, приніс лише рішення по розробці Цілей сталого розвитку.

«Це були важкі «пологи», але образ нового набору амбітних цілей в галузі навколишнього середовища і розвитку, прийнятих всіма країнами, став самотнім променем світла в тумані Ріо», - сказав Хейл.

Двома іншими позитивними моментами, зазначеними Oxfam, стали альтернативний саміт громадських організацій, що проходив в іншій частині міста, і ініціатива генсека ООН з подолання голоду Zero Hunger Challenge, про яку Пан Гі Мун оголосив в останні дні саміту.

Краще, ніж нічого?

Хоча переговорні зали принесли громадянському суспільству мало приводів для радості, за їх дверима на «Ріо+20» відбулось досить багато важливих подій. За даними ООН, загальний обсяг заявленого фінансування для проектів сталого розвитку сільського господарства, енергетики і транспорту, зниження ризиків природних катастроф, лісової політики та інших напрямків перевищив 510 мільярдів доларів. Загалом уряди країн, бізнес, громадські організації та університети представили більше 690 нових цілей і проектів у сфері сталого розвитку та «зеленої» економіки.

В якомусь сенсі саміт «Ріо+20» виправдав очікування експертів, більшість з яких прогнозували лише незначний прогрес чи навіть повну його відсутність, оскільки країнам через серйозні розбіжності навряд чи вдалось би навіть знову закріпити принципи декларації Ріо-92.

Сам генсек ООН Пан Гі Мун на одній з прес-конференцій перед самітом зазначав, що, на його думку, «програмою мінімум» конференції повинно стати рішення про початок роботи над Цілями сталого розвитку - і ця «програма мінімум» була успішно виконана.

Міністр навколишнього середовища Бразилії Ізабелла Тешейра на прес-конференції дала журналістам несподіваний урок історії, нагадавши, що заголовки матеріалів в газетах червня 1992 року про саміт, який зараз вважається витоком всього процесу переходу до сталого розвитку та «зеленої» революції, починалися зі слова «розчарування». Таким чином, міністр, очевидно, розраховувала переконати всіх у тому, що роль і значення саміту 2012 року ще потрібно осмислити.

В останній день саміту Тешейра, оголосивши про створення в Ріо-де-Жанейро центру проблем сталого розвитку, зауважила, що тепер місто буде чекати саміту «Ріо+40».

«Нам потрібно підтримувати діалог про сталий розвиток, який ми почали в 1992 році. «Ріо+20» закінчується сьогодні, але наш шлях ще не закінчений», - сказала міністр.

 

Коментарі

Ввійдіть або зареєструйтесь, щоб залишати коментарі.

Зображення користувача Гостя.
Гостя / 04.07.2012, 09:29

Танцювали-танцювали, та й не вклонилися...

Читайте також
Біотехнології: з миру по гену

Бурхливий розвиток біотехнології поставив перед вченими і громадськістю непрості етичні та екологічні питання. Клонування, генетична модифікація - не зважаючи на багатообіцяючі перспективи, ці напрямки сучасної біоінженерії у багатьох викликають певні побоювання. Тому подальша доля галузі багато в чому залежить від того, як ці питання будуть вирішені.

X

Вхід

Завантажую...