Що таке парниковий ефект?

Що таке парниковий ефект?

Тепловий баланс Землі такий, що без атмосфери середня температура на нашій планеті була б –18°С. Але зараз середня річна температура +15°С. Різниця в 33 градуси вважається парниковим ефектом. Цікаво, що в льодовикову епоху середня температура була всього на 4 градуси нижчою: можна уявити, якою Земля була б при –18°С — крижаною кулею, непридатною для життя.

Яка механіка парникового ефекту? Від Сонця надходить короткохвильове випромінювання, і наша атмосфера повністю його пропускає. Тільки жорсткі ультрафіолетові промені затримуються киснем. Коли Земля нагрівається, від неї йде довгохвильова радіація, а для цього виду випромінювання наша атмосфера вже непрозора. Довгохвильову радіацію затримують деякі гази: близько 31 градуса з 33 градусів парникового ефекту забезпечує водяна пара. Діяльність людини підсилює парниковий ефект за рахунок викидів CO2 — відповідні вимірювання рівня CO2, які ведуться з 1959 року, показують постійний ріст цього параметра.

З початку століття середня температура на Землі зросла на 0,75 градуса. Здається, що це небагато, але не можна забувати, що різниця лише в 4 градуси призводила до льодовикових епох. Тому в міжнародних угодах зафіксована межа зростання температури: 2 градуси — той поріг, через який ми не повинні переступати. Щоб цього досягти, потрібно на 70% скоротити викиди СО2. Це неможливо, оскільки доведеться фактично зупинити світову енергетику, а значить, і економіку. Тому ведеться пошук технологічних способів зниження вже не викидів, а вмісту CO2 в атмосфері.

Для цього розробляються різні проекти. Деякі з них пропонують відкачувати CO2 з атмосфери і захоронювати його в відпрацьованих шахтах. Другий спосіб — висадка плантацій швидкорослих дерев, які поглинатимуть СО2. Правда, самі дерева потім теж доведеться захоронювати. Третій спосіб — зниження надходження сонячних променів. Для цього треба полетіти в стратосферу на висоту 10-15 тисяч метрів і розпорошити якісь частинки. Коли вивергається вулкан, частинки попелу охолоджують Землю ще три роки після виверження. За аналогією з цим зазвичай пропонують використовувати дрібні частинки срібла, які ще й активно відбиватимуть сонячні промені. Звичайно, такий спосіб не найзручніший. По-перше, розпорошувати срібло доведеться постійно над усією планетою. По-друге, якщо розпорошення закінчиться, відбудеться дуже різкий стрибок температури. Тому зараз кліматична ситуація майже патова. Немає реальних способів боротись з вмістом СО2 в атмосфері. Ми просто чекаємо і спостерігаємо, як росте температура.

Зміна клімату — це поступовий процес, і наша адаптація до цих змін йде порівняно швидко. Людство вже переживало подібні епохи потепління і похолодання, і причин панікувати немає. Потепління більше ніж на 2 градуси вже відбувалось в Північній півкулі між 1000 і 1300 роками. Саме тоді була виявлена і заселена Гренландія, тому вона і отримала таку дивну за сьогоднішніми мірками назву. Приблизно тоді ж в Англії росли виноградники і там робили вино — зараз таке складно уявити. А потім тепла епоха змінилась малим льодовиковим періодом, який тривав до середини XIX століття. Було настільки холодно, що регулярно замерзала Темза.

Клімат постійно змінюється. На Землі стає то тепліше, то холодніше, оскільки флуктуює атмосферна циркуляція. Співвідношення повітряної маси, що надходить з океану або формується на континентальній суші, може бути різним. З 1970-х років потепління посилюється антропогенним накопиченням СО2 в атмосфері, але наступний льодовиковий період точно буде, нехай і через 10 тисяч років.

З 1988 року існує Міжурядова група з питань змін клімату. Раз на два-три роки вона публікує доповіді, узагальнюючі всі кліматичні дослідження. Зараз створено багато кліматичних моделей підвищення середньорічної температури. У 2015 році було прийнято Паризьку угоду, за якою кожна країна взяла на себе зобов'язання щодо скорочення викидів СО2. Саме в рамках цієї угоди і був озвучений поріг росту температури. Для острівних держав потепління навіть на 2 градуси — це вже занадто небезпечно. Якщо океан почне підніматись, на островах відбудеться засолення ґрунтових вод і основних джерел прісної води. Тому вони виступали за зниження офіційного допустимого порогового значення до півтора градусів, але для інших країн це занадто жорстке обмеження, практично недосяжне.

Найбільший кліматичний ризик припадає на країни з невеликою територією. Вся їх економіка пристосована до одних кліматичних умов, і при серйозних змінах клімату немає можливостей для маневру, немає простору, який дозволить передислокувати, наприклад, сільське господарство. Якщо в Нідерландах підніметься рівень води, їм доведеться добудовувати дамби. Якщо в Африці почнеться опустелювання, вплинути на це буде неможливо, і підуть хвилі міграції населення.

Важливо усвідомлювати, що реальної можливості боротись зі зміною клімату поки немає. Незважаючи на домовленості, Паризькі зобов'язання призведуть до розігріву планети більше ніж на 3,5 градуса, тому що жодна країна не хоче себе обмежувати економічно. Але є надія, що людство досить швидко адаптується до ситуації. У світі величезний науковий потенціал, і ті ж біотехнології здатні докорінно змінити сільське господарство. Час у нас є, і можна зберігати оптимістичний погляд на проблему зміни клімату.

 

 

Коментарі

Ввійдіть або зареєструйтесь, щоб залишати коментарі.
Читайте також

Сьогодні більше половини 7-ми мільярдного населення Землі проживає в містах. За прогнозами, в найближчому майбутньому відсоток міського населення буде тільки збільшуватись. Цій темі присвячена цікава інфографіка від ЮНІСЕФ.

X

Вхід

Завантажую...