Один американський інженер на ім'я Скотт Брусо (Scott Brusaw) звернув увагу на те, що у штаті Пенсільванія (США) досить багато доріг. І за весь той час, поки американці покривають ці дороги асфальтом, останнього було зроблено стільки, що вистачило б для того, щоб залити весь цей штат цілком. Тому Скотт задався питанням: що було б, якщо на місці всього цього асфальту були сонячні батареї?

Задався, і зробив нехитрі розрахунки. За цими розрахунками виходило, що будь в розпорядженні США мега-батарея розміром з Пенсільванію, то нинішня потреба країни в електроенергії була б перекрита двічі!

Все це схоже на наукову фантастику. Проте Скотт Брусо аж ніяк не схожий на дурника. Ця людина є власником фірми, яка носить назву «Solar Roadways». Для своєї фірми Скотт отримав грант на сто тисяч доларів. Грант видав департамент транспорту США (відразу після того, як їх про це ввічливо попросив президент Обама). Після отримання гранту на фірмі був розроблений перший діючий прототип «сонячного» дорожнього покриття.

Характеристики цієї «сонячної бруківки» вражають. Квадрат дорожнього покриття, сторона якого дорівнює 3,6 метра, здатний виробити протягом дня близько 8 кВт∙год електроенергії. Причому за звичайний американський день. Тобто яскравих сонячних годин в такому дні від сили чотири, або п'ять.

Проте це не єдина перевага сонячної дороги. І фотоелементи - це не єдине, чим вона забезпечена. Окрім фотоелементів, у покриття вмонтований ряд мікросхем і світлодіодів. В результаті вийшла «розумна дорога». Якщо людина наступить на неї в повній темряві покриття підсвітить їй шлях знизу. Одночасно з цим приблизно за двісті метрів від пішохода для автомобілістів з'явиться попередження про людину, що переходить дорогу, і пропозиція трохи скинути швидкість.

Комусь може здатись, що вставляти електронне начиння в сонячну панель, яка і без цього надзвичайно дорога - марна трата грошей. Але так здається тільки на перший погляд. Перше місце, де Скотт планує встановити свій винахід - це паркування перед американськими супермаркетами. Саме там всі описані вище «навороти» будуть дуже доречними. Підтверджує користь такого рішення і звичайна математика: якщо паркування перед великим супермаркетом застелити панелями Скотта, то ці панелі дадуть електроенергії в три рази більше, ніж здатний «переварити» середньостатистичний американський супермаркет.

Винахід Скотта Брусо виявився настільки перспективним, що уряд Сполучених Штатів пообіцяв йому ще один грант. Цього разу в 750 тисяч доларів. Але для того, щоб отримати ці гроші, фахівцям з «Solar Roadways» доведеться серйозно напружитися і подумати, як знизити собівартість дорожніх панелей хоча б до десяти тисяч доларів за квадрат. (Для довідки: квадрат звичайного асфальту такого ж розміру в США коштує приблизно в чотири рази дешевше).

Висока собівартість сонячних панелей Скотта Брусо - ще не єдиний їх недолік. Йому ще доведеться подумати над тим, як зробити так, щоб склоподібна поверхня сонячних панелей перестала бути слизькою. Плюс до всього потрібно якось розібратися з обмерзанням таких панелей взимку (для цього в них планується запровадити спеціальну систему підігріву). Ще планується зробити таку панель самоочисною, як гідрофільне скло.

Звісно, все це дорого. Але при цьому не потрібно забувати, що сонячна панель при всій своїй дорожнечі у п'ять разів довговічніша за звичайний асфальт. А ще це покриття неймовірно міцне, і вже зараз здатне без особливих проблем витримати танк масою в 40 тонн.

Перед тим, як взятися за супермаркети, Скотт Брусо планує «обкатати» власне дітище на невеликих американських закусочних. На тому ж «McDonalds», наприклад. При цьому сама закусочна може отримати додаткову функцію: крім того, щоб поїсти, там можна буде ще й підзарядити електромобіль. І щось змушує думати, що у цього американця все вийде саме так, як він планує.