Ссавці з відносно великим мозком більш уразливі

Ссавці з відносно великим мозком більш уразливі

Великий мозок не обов'язково дає своєму власникові еволюційні переваги. Сьогодні безліч тварин так чи інакше страждають від антропогенних факторів. Проведений мета-аналіз показав, що великий мозок швидше заважає тваринам в таких умовах: чим більший мозок, тим менше дитинчат у виводку і більше часу потрібно для їх дорослішання. А це скорочує можливості популяції до швидкого відновлення чисельності.

Відносний розмір мозку (маса або об'єм мозку по відношенню до відповідних параметрів тіла) у ссавців широко варіює. У людини він в порівнянні з іншими тваринами великий, що й не дивно. Втім, зв'язок саме відносного розміру мозку з когнітивними та іншими «розумовими» здібностями не прямолінійний. Іншими словами, на основі тільки відносних розмірів мозку тварини не можна передбачити, наскільки вона «розумна». Але тенденція існує: відносно великий мозок пов'язують з лабільністю поведінки і швидкою пристосованістю до змін обстановки, здатністю до навчання і т.д.

На жаль, великий мозок — справа витратна і збільшувати його вище певних меж не вигідно. «Ціна» володіння великим мозком складається з двох головних складових. По-перше, мозок — енергоємний орган, для підтримки якого потрібно багато енергії. Приміром, у дорослої людини на мозок припадає в середньому близько 2% маси тіла, але споживає він при цьому 20% всієї енергії, що надходить з їжею. По-друге, великий мозок вимагає тривалого розвитку, що збільшує період дорослішання дитинчат.

Міжнародна група вчених вирішила з'ясувати, які ще можуть бути недоліки у володіння великим мозком. Мета полягала у виявленні можливих зв'язків між розміром мозку і уразливістю до вимирання. Дійсно, з одного боку, великий мозок може, наприклад, збільшувати пристосованість тварини, її здатність адаптуватись до зміни середовища людиною. А з іншого, за великий мозок треба платити. Що ж переважить в даному випадку: плата чи вигода?

Дослідники склали базу даних з 596 видів ссавців. Кожен вид по можливості характеризували за шістьома параметрами (точніше, за їх середнім значенням для кожного виду): маса тіла (г), маса мозку (г), щільність популяції (особин/км2), розмір виводка, тривалість періоду дозрівання і вік, в якому дитинчата перестають харчуватись молоком матері. Однак інформація одночасно за всіма цими змінними була доступна тільки для 474 видів. Що стосується уразливості різних видів ссавців до вимирання, то тут використовували категорії з Червоної книги МСОП: найменший ризик (Least Concern), близькі до загрозливого стану (Near Threatened), уразливі (Vulnerable), під загрозою вимирання (Endangered) і на межі зникнення (Critically Endangered). Якщо виду немає в Червоній книзі, вважали, що він не перебуває під загрозою, — це була ще одна категорія в даному аналізі.

Далі використовували нещодавно розроблений метод — аналіз філогенетичних шляхів. Перевага цього підходу в тому, що він дозволяє паралельно виявляти як прямі, так і непрямі зв'язки між досліджуваними параметрами. А конкретні зв'язки залежать від того, як саме модель перевіряється в даному випадку.

Автори тестували три моделі. Перша модель перевіряла раніше виявлену закономірність, за якою розмір тіла збільшує уразливість (тобто ймовірність вимирання). Зв'язок цей непрямий: розмір тіла впливає на особливості життєвого циклу (період дозрівання, розмір виводка), які, в свою чергу, відбиваються на уразливості. У другій моделі в фокусі був прямий вплив розміру мозку на особливості життєвого циклу, без урахування розмірів тіла. І, опосередковано через ці особливості, — на уразливість. У третій моделі враховували вже спільний вплив розмірів тіла і мозку на особливості життєвого циклу.

Аналіз показав, що третя модель найкраще пояснює дані, і що саме відносні розміри мозку опосередковано збільшують уразливість. Тварини, які мають відносно великий мозок, отримують деяку перевагу у вигляді пластичності в поведінці і реагуванні на зміни середовища проживання. Але вони також обтяжені факторами, які обмежують ріст популяції (менший розмір виводка, дитинчата довше харчуються молоком матері і вимагають більше часу на дозрівання). Виявилось, що переваги не перекривають недоліки і сумарний ефект призводить до підвищення уразливості в умовах трансформації природного середовища людиною.

Ці результати не змінились, коли з розгляду були виключені види з низькою чисельністю (уразливі види і види, що знаходяться на межі вимирання), які могли внести спотворення в аналіз. Вчені також провели роздільний аналіз за трьома рядами ссавців (хижі, примати і парнопалі). Висновки залишились тими ж. Більше того, у приматів виявився сильний зв'язок між абсолютним розміром мозку і уразливістю до вимирання (іншими словами, з двох видів, особини яких мають приблизно однакові розміри, більш уразливий той, у представників якого більше мозок). На людей це, звичайно, не поширюється (не дарма ми радіємо успіхам у навчанні наших дітей та прагнемо дати їм якісну освіту, бажано освіту за кордоном). Автори дослідження підкреслюють, що на виявлений зв'язок варто звернути увагу при розробці програм із захисту тварин і приділити підвищену увагу «мізкуватим» приматам.

X

Вхід

Завантажую...