Сучасна еволюція людини

Сучасна еволюція людини

В 1859 році Чарльз Дарвін опублікував «Походження видів», книгу, яка змінила наше розуміння того, як розвивається життя на Землі. Відтоді вчених цікавить, чи були люди достатньо спритними, щоб вирватись з лещат природного добору.

Умови, в яких живе людина ХХI століття, не сприяють розвитку нових фізіологічних особливостей. На відміну від решти тварин, ми навчились по-іншому пристосовуватися до життя. Якщо білі ведмеді накопичують жировий прошарок, щоб протистояти суворим морозам Арктики, то ми можемо просто тепло вдягнутись, розвести вогонь і навіть переїхати в теплі країни. Чи не означає це, що в певний момент технологічні досягнення зупинили наш розвиток?

Відповідь на це питання допомогло отримати вивчення генома людини, адже саме в наших генах віддзеркалюється історія людства. «Ми - живі літописи нашого минулого, - розказує доктор Пардіс Сабеті (Pardis Sabeti), генетик Гарвардського університету. - тому дослідивши ДНК сучасних людей, можна отримати уявлення про те, яким чином вони стали такими, якими є».

Порівнюючи гени людей з усього світу, вчені побачили наскільки вони різні і, отже, як багато у нас розвилось відмінностей з часів виникнення нашого виду. Найочевидніша з них - колір шкіри, але є й інші.

Еволюції зазнав і наш метаболізм. Про це свідчить той факт, що сьогодні ми в змозі перетварити деякі продукти, які в минулому не могли. Наприклад, лактозу - молочний цукор. Близько 10 000 років тому, ще до появи скотарства, жодна доросла людина не могла її перетравити. Сьогодні ситуація змінилась - молоко п’ють як діти, так і дорослі. Але не всі. В той час як 99% сучасних ірландців терпимі до лактози, в Південно-Східній Азії, де молочне тваринництво не було поширене, ця цифра становить менше 5%. Таким чином, оцінка терпимості до лактози в різних частинах світу може повідати нам історію сільського господарства різних країн.

Отже перші людські технології і винаходи не зупинили наш розвиток. Але що ж сьогодні? Професор Стів Джонс (Steve Jones), генетик з Університетського коледжу Лондона, розказує: «За часів Шекспіра в Англії лише одна дитина з трьох доживала до 21 року. Всі ці смерті забезпечували природний добір, оскільки більшість цих дітей померло з вини генів, які вони несли. Сьогодні ж цього віку досягають близько 99% всіх дітей».

Основна частина медичних та інших технологічних розробок, які захищають нас від навколишнього середовища, з’явилась протягом минулого століття. То що ж сьогодні може зумовлювати дію природного добору в розвиненому світі? Професор Джонс вважає, що «Природний добір, якщо він і не припинився, то принаймні сповільнився».

З іншого боку, хоча сьогодні в розвинених країнах світу майже всі живуть досить довго для того, щоб передати свої гени, багато хто цього свідомо не робить. Деякі люди мають трьох дітей, у деяких людей їх зовсім немає, тому сучасний природний добір може працювати по-іншому.

Зважаючи на те, що люди в розвинених країнах добровільно запобігають виживанню своїх генів для подальшої еволюції, біолог Стівен Стірнс (Stephen Stearns) поглянув на еволюцію нинішніх поколінь радикальним чином.

Довге медичне дослідження невеликого міста в штаті Массачусетс під назвою Фремінгем, дозволило йому проаналізувати історії хвороб тисяч жінок починаючи з середини ХХ століття, та визначити, наскільки люди, які мають дітей, відрізняються від населення в цілому.

Судячи з усього, люди - принаймні в Фремінгемі - як і раніше еволюціонують, але в досить дивному напрямку – прослідковується чітка тенденція до зменшення росту та збільшення їх ваги. Зміни ці дуже малі і повільні, подібно тим, які описуються в еволюційних дослідженнях Дарвіна.

Те, що людина навчилась підлаштовувати під себе середовище існування, замість того, щоб захистити нас від природного добору, насправді може тільки стати рушійною силою нашої еволюції. «Дослідження у Фремінгемі показує, що ми продовжуємо розвиватись, що біологія людини буде змінюватися разом з культурою, але ми не можемо побачити ці зміни, тому що зараз ми знаходимось в середині процесу», - розказує професор Стірнс.

Порівняно з хижаками і хворобами, техносфера може в меншій мірі впливати на еволюцію, але це не значить, що люди припинили розвиватись. Аж ніяк ні, у світі глобалізації, швидкого розвитку медицини та генетики, підвищення значення індивідуальності, яка сама здійснює свій життєвий вибір, більш потужні сили можуть увійти в гру.

Напрямок нашої майбутньої еволюції, ймовірно, багато в чому буде залежати як від природи, так і від нас самих.

 

 

Коментарі

Ввійдіть або зареєструйтесь, щоб залишати коментарі.

Зображення користувача Гість.
Гість / 29.01.2012, 17:14

людство достаточно далеко зашло в плане развития. Слишком много вмешательств в природу, в её естественный ход. Люди,нужно беречь природу!ведь нас много, а она одна.

Зображення користувача Гість.
Гість / 19.03.2011, 18:07

Еволюція не може зупинитись, оскільки постійно діють певні чинники, які її спричиняють. Я думаю, що в нашому столітті ці чинники не зникли, а навпаки - з'явились нові. Правда еволюціонувати люди стали не пристосовуючись до навколишнього середовища, а трохи по іншому.

Зображення користувача Гість.
Гість / 06.03.2011, 22:07

а потом мы станем маленькими и круглыми((

Зображення користувача Гість.
Гість / 17.04.2011, 20:14

как в саус парку и нас убьют как Кенни

Читайте також

Зміни клімату ще не вплинули на наше рибне меню, однак вже вилучили з раціону більшості американців тріску із затоки Мен. Аналіз реакції тріски на потепління вод вказує на те, що рибальство терпить невдачі, незважаючи на суворі квоти, оскільки зміни клімату прогрівають затоку швидше, ніж решту океану.

X

Вхід

Завантажую...