Серед безлічі хижих акул живе в океані біла акула. Рибалки, моряки, багато жителів узбережжя трьох океанів - Атлантичного, Індійського і Тихого - називають її "біла смерть" і вважають цю акулу найнебезпечнішою, найлютішою, найсильнішою, найбільш хижою, найбільш грізною і, взагалі, найбільшою з всіх, хто нападає на людей.

Люди взагалі не люблять акул, вважають за краще з ними не зустрічатися в морі. Вони відносять акул до жадібних, ненажерливих і дуже небезпечних тварин. Звичайно, не всі, але деякі акули дійсно нападають на людей: блакитна, тигрова, акула-молот, піщана, біла та інші. Але більшість акул не звертають на людей жодної уваги.

Біла акула - прекрасний плавець. За секунду вона пропливає 15 метрів. Ця акула не така велика, як китова або гігантська. За своїми розмірами вона посідає після них третє місце. І все ж її довжина сягає семи-восьми метрів, а іноді дванадцяти. У такої великої акули величезна паща. Зуби в цій пащі великі, зазубрені по краях і дуже гострі.

Паща акули дійсно страшна. У всіх звірів: кішок, собак, вовків, ведмедів, мавп і у людини зуби розташовані тільки в один ряд на верхній і нижній щелепах. А в акул п'ять, а у деяких навіть сім рядів зубів. Якщо у дорослої людини зламається зуб, він більше ніколи не виросте. А якщо акула, розгризаючи тверду мушлю морського равлика, зламає зуб, замість зламаного у неї виростає на цьому ж місці новий. Ще раз зламається, знову виросте, знову зламається - і знову з'явиться новий. І так шість разів протягом життя.

Велика біла акула без особливих зусиль може перекусити людину навпіл. Може, але... на людей акули нападають рідко, тільки коли вони дуже голодні, коли немає поблизу їхньої улюбленої їжі - восьминогів, кальмарів і риб, і ще, якщо вода в морі дуже тепла, вище 18 градусів. А якщо в морі вода прохолодна або холодна, акули взагалі нічого не їдять.

Всі акули, в тому числі і біла, дуже мало їдять. По-перше, їм не потрібно їсти кожен день, по-друге, вони вміють робити запаси їжі. В животі у акули є спеціальний "мішок", щось на кшталт запасного шлунка. Впіймає вона дельфиня, проковтне і, якщо сита, направляє здобич у цей мішок, де їжа може перебувати 10 - 20 днів, навіть місяць і не псується. Чому? Ніхто цього не знає. Як тільки акула зголодніє, вона "переводить" дельфиня зі своєї комори в шлунок. І сита! У великих акул знаходили по 30 - 40 рибин, кожна по кілограму вагою, які зберігалися в цьому "мішку" на чорний день.

Якщо ж акула давно нічого не їла і комора її порожня, тоді, звичайно, вона нападає на все, що трапляється їй на шляху, не перебираючи. Ось чому в шлунках у спійманих акул іноді знаходили всілякі неїстівні речі: гумові чоботи, пляшки, кокосові горіхи, яблука, квіти. А одного разу був такий випадок. Військові моряки кинули в море глибинну бомбу уповільненої дії. У неї був годинниковий механізм, і бомба повинна була вибухнути через три хвилини. А в цей момент повз пропливала голодна акула. Вона з ходу, не розбираючи, що кинули з корабля, проковтнула цю бомбу і пішла на глибину. Через три хвилини пролунав вибух. Бомба вибухнула недалеко від корабля. Добре, що акула пішла на велику глибину, і корабель не постраждав. Ну а від акули нічого не залишилося. Вона поплатилася життям за свою нерозбірливість.

Біла акула - найрідкісніша. Ходить вона завжди з великою свитою: попереду білої акули пливе зграя досить великих лоцманів - смугастих, як зебри, риб. Раніше вчені вважали, що лоцмани вказують своїй хижій господині шлях: куди їй пливти, шукають для неї здобич, годуються залишками її їжі. Але все це виявилося далеко не так. Лоцмани харчуються зовсім самостійно. Вони на ходу ловлять і їдять дрібних рачків. Коли ж акула починає полювати на кальмарів або риб, то лоцмани відходять убік, залишають на якийсь час свою господиню і ні в чому їй не допомагають. Акули ніколи не чіпають лоцманів, ніколи на них не нападають, які б голодні вони не були. А лоцмани, супроводжуючи акул, тим самим рятуються від своїх ворогів - різних хижих риб.

Незважаючи на велетенські розміри, спритність і майже повну відсутність природних ворогів, велика біла акула знаходиться на межі знищення. У світі їх лишилось близько 3500 особин. Одні з головних причин зникнення - зменшення кормової бази і полювання на акул. Якщо з останнім зараз майже все гаразд (полювання на акул заборонили), то з кормом залишаються великі проблеми.