Тварини як частина міської інфраструктури

Тварини як частина міської інфраструктури

У розпал пандемії свинячого грипу 2009 року, уряд Єгипту наказав знищити усіх свиней в країні — близько 300 тисяч тварин — що, на думку керівництва, мало стримати поширення хвороби в густонаселених містах, таких як Каїр. Втім, таке рішення призвело до передбачуваних наслідків.

Свині були неофіційною частиною інфраструктури з переробки відходів. Вони мовчки виконували свою санітарну функцію, поки їх списання не призвело до швидкої появи куп органічних відходів на вулицях міст.

Коли ми уявляємо собі місто, на думку спадають дороги, будинки та автомобілі. Але тварини — така ж функціональна частина сучасного міста, як метро і хмарочоси.

Тваринна праця

Чиказький аеропорт О'Хара, один з найжвавіших у світі, нещодавно почав використовувати тварин як робочу силу для сезонного ландшафтного обслуговування. У 2013 році аеропорт повідомив, що Чиказький департамент авіації (CDA) називає це починання підстригаючим стадом О'Хара.

Відтоді різношерста бригада овець, лам, кіз та віслюків професійно доглядає за газоном. Дійсно, тварини показали себе економічно ефективним інструментом для контролю над травою та чагарниками у місцях, «які важко підтримувати за допомогою традиційного садово-паркового обладнання», пояснює CDA.

Навіть краще, з точки зору безпеки польотів, це зменшує кількість птахів, які гніздяться поруч із злітно-посадочними смугами аеропорту, що може викликати зіткнення цих птахів з літаками.

Тактика використання тварин для контролю за іншими тваринами у містах на диво поширена. Звісно, не обходиться й без курйозів. Наприклад, у Лондоні, під час Другої світової війни, британська служба безпеки MI5 створила спеціальний соколиний підрозділ для полювання на голубів, які могли переправляти повідомлення німецьким шпигунам. Однак, як відзначає історик Колдер Уолтон у своїй книзі «Імперія таємниць», єдине, чим завинили ці нещасні голуби, — навіювання параної.

Дубай зробив соколині загони невеликою, але надійною частиною своєї стратегії по боротьбі зі шкідниками. Серед 7-зіркових готелів, штучних островів та надвисоких хмарочосів, балабани навчаються допомагати очищувати небо від голубів. В інших місцях соколи навчаються за допомогою безпілотних літальних апаратів — тобто роботи допомагають приручити тварин, щоб ті працювали на людей.

Кілька каліфорнійських міст також підхопили соколину гру, залучивши тварин до міської санітарії. З цією метою були найняті підрядники, які навчають соколів виконувати різного роду патрулювання — від виноградників до злітно-посадочних смуг, від полів для гольфу до парків. Навіть у самому центрі Санта-Моніки соколи патрулюють корпоративний бізнес-парк. Птахи використовуються для того, щоб позбутися інших птахів і всіх пов'язаних з ними відходів — не кажучи вже про паразитів.

Ці приклади об'єднує те, як розширюється муніципальна інфраструктура, щоб включити до себе живі істоти. Багато в чому, звичайно, це просто осучаснена урбанізаційна практика, яка сходить до тисячоліть. Тим не менш, випливаючі зіставлення — міста ХХІ століття підтримуються не високотехнологічними машинами або спеціальним обладнанням, а нео-середньовічними групами дресированих тварин, — ймовірно, занадто різкі. Праця тварин знову стає компонентом сучасного мегаполісу, значимою частиною міста, як очисні споруди або віддалені звалища.

Справді, коли Нью-Йорк зіткнувся з ураганом Сенді, тваринна праця хоч і залишилась непомітною, але не втратила від цього своєї значущості.

Комахи-помічники

Після катастрофічної повені вченим було цікаво дізнатись, як ураган Сенді міг вплинули на птахів, комах та щурів Нью-Йорку. Команда дослідників на чолі з ентомологом Ельзою Янгстед з Університету штату Північна Кароліна з’ясувала, що ці істоти виявились набагато витривалішими, ніж очікувалось. Вони процвітали, споживаючи органічні відходи і викинуту їжу з приголомшливою швидкістю.

Комахи уздовж однієї ділянки Бродвею у Манхеттені, як з’ясувалось, споживали цілих 950 кілограмів органічних відходів на рік. Членистоногі — група, до якої входять павуки, мурахи та багатоніжки — непомітно затіяли грандіозне прибирання сміття у Нью-Йорку.

Заберіть свиней із Каїру — або мурах з Манхеттена — і ви отримаєте, в певному сенсі, еквівалент страйку прибиральників сміття.

Зважаючи на цю критичну інфраструктурну роль, ми повинні також визнати майже повну впевненість у тому, що простого співіснування з іншими тваринами не достатньо для задоволення величезного масштабу наших міських потреб. Натомість, цілком ймовірно, що найближчим часом ми спеціально створюватимемо цілі види, які функціонуватимуть як перманентна частина нашої повсякденної міської інфраструктури, і ми повинні бути готові обговорити етичні наслідки, перш ніж це станеться.

Генетичне цивільне будівництво

Для американської науково-популярної письменниці Емілі Антес, автора «Кота Франкенштейна», ця футуристична перспектива вже відбулась. У своїй книзі Антес детально описує світ, в якому тварин конструюють інженери. Ці істоти або створюються біологічно, наприклад, як домашні тварини — скажімо, генетично модифіковані, щоб світитися в темряві, — або доповнюються технологією, щоб стати живим датчиком, здатним реєструвати науково корисні дані про їх середовище існування. Вже створені комарі, які допомагають захистити людей від малярії, що де-факто робить комах частиною нашої глобальної інфраструктури охорони здоров'я.

Такі технології, як генна інженерія, кібернетика та клонування «дають нам розмаїття способів, щоб зробити тварин більш корисними для нас», говорить Антес. «І чим більш корисними ми робимо тварин, тим більше ми їх використовуємо». Сьогодні такі технології «дозволяють нам проектувати нових в'ючних тварин», говорить вона. «У певному сенсі, ми можемо перетворити нові види, на які ми ніколи б не спирались раніше, на інструменти або навіть на постачальників послуг».

Антес відзначає ріст використання комах-кіборгів у пошуково-рятувальних операціях. Тарганів, обладнаних датчиками, відправляють в уламки будівлі, щоб знайти вцілілих. Але немає жодної реальної причини, чому такі комахи не можуть бути корисними за межами зони лиха.

Сьогодні, наприклад, ми покладаємось на такі пристрої, як детектори радону, датчики диму і сейсмографи, щоб стежити за антропогенним середовищем. Вони попереджають нас про можливі проблеми або загрозу надзвичайних ситуацій. Але, як і аеропорт О'Хара, який частково замінив обслуговуючий персонал газону стадом харизматичних тварин, Лондон чи Нью-Йорк можуть залучити обладнаних датчиками комах до моніторингу інакше недоступних місць.

Залишається тільки питання масштабу, і, звичайно, оптимізація. Можна уявити кіз, спеціально виведених для більш ефективного переварювання трави, які використовуватимуться для очищення аеропортів і доріг, соколів-кіборгів з удосконаленим зором, здатних замінити відеоспостереження, і навіть кібержуків, яких відправлятимуть на вулиці Манхеттена, щоб повернути цінну вторсировину зі сміття. В майбутньому зростатиме спокуса вибрати модифікованих тварин для виконання міських робіт замість існуючого обладнання або неживих машин. Це фантастичні екологічні переваги — але й екстраординарні етичні ризики.

Врешті, питання не в тому, чи дійсно це станеться. Тварини вже використовуються як функціональний компонент міської інфраструктури по всьому світу. Питання в тому, чи готові ми морально і законодавчо до світу, в якому ми створюємо живі істоти — нові в'ючні тварини, як висловилась Антес — для цієї мети? Що означатиме перетворення цивільного будівництва на генетичне?

 

 

Коментарі

Ввійдіть або зареєструйтесь, щоб залишати коментарі.
Читайте також

Про математичні моделі зміни клімату, геоінжиніринг і наслідки глобального потепління.

X

Вхід

Завантажую...