У покинутій людьми Чорнобильській зоні процвітає дика природа

У покинутій людьми Чорнобильській зоні процвітає дика природа
Вовки в Чорнобильській зоні в сім разів поширеніші, ніж раніше (Фото: Сергій Гащак)

Місце найжахливішої у світі ядерної катастрофи стало притулком для дикої природи. Багатство великих тварин навколо Чорнобиля, таких як олень, лось і кабан, випереджає навіть заповідники в регіоні.

Близько 116 тисяч людей були вимушені рятуватись від радіоактивних опадів після вибуху реактора в 1986 році, і ще 220 тисяч були переселені з найбільш забруднених районів, звільнивши зону, яка охопила близько 4200 квадратних кілометрів території України та Білорусі.

«Якими б не були негативні наслідки від радіації на тамтешнє середовище, вони не зрівняються з негативними наслідками від присутності людей, — говорить Джим Сміт з Університету Портсмута у Великобританії. — Своєю повсякденною діяльністю, наприклад, освоюючи землі, займаючись мисливством, лісовим та сільським господарством, ми шкодимо навколишньому середовищу».

Орленята (Фото: Валерій Юрко)

«Вражаючі висновки по Чорнобилю демонструють, що природа може процвітати, якщо люди просто залишать її в спокої, — говорить Білл Лоуренс з Університету Джеймса Кука в Австралії. — Це підкреслює життєву важливість вільних від людей частин планети».

Лі Ханна з Conservation International говорить, що Чорнобиль став живим свідченням життєстійкості природи. «Дикі місця можуть відновитись, якщо ми дамо їм шанс, але для цього не потрібно покладатись на ядерні катастрофи», — говорить він.

Сліди тварин

Аналіз, виконаний Смітом на основі польових даних, зібраних його колегами на території Поліського державного радіаційно-екологічного заповідника та в інших районах Білорусі, став найбільшим дослідженням дикої природи в регіоні після аварії.

Дослідники зробили поглиблений огляд по сарнах, лосях, благородних оленях, кабанах і вовках в період між 2008 і 2010 роками. Для цього потрібно було дослідити та порахувати сліди, залишені на снігу вздовж більше 35 зимових маршрутів сумарною довжиною у 315 кілометрів — у 20 разів довше, ніж у будь-якому попередньому дослідженні. Процедура повторювалась принаймні два роки поспіль, а подекуди й три, тоді як попередні дослідження були разовими.

Поголів'я диких свиней стрімко збільшується (Фото: Валерій Юрко)

Потім вчені порівняли поширеність тварин, визначену за допомогою цієї процедури, з розрахованими аналогічним чином в чотирьох незабруднених природних заповідниках Білорусі, аналогічних за розмірами та умовами середовища існування. Багатство тварин у Чорнобильській зоні виявилось відповідним або навіть більшим за багатство в заповідниках. Аналогічна картина спостерігалась, коли дослідники порівняли число диких тварин в Чорнобилі та в російському заповіднику Брянський ліс, який знаходиться в 250 кілометрах.

Вони також повторно проаналізували історичні дані про концентрацію тварин в перші 10 років після катастрофи, в період між 1987 і 1996 роками. Комбінуючи ці дані з сучасними оцінками цезію-137 — маркером рівня радіації — Сміт підрахував, що залишкове випромінювання чинить невеликий вплив на виживання тварин.

Короткостроковий шок

За словами Сміта, найгірші наслідки радіації для тварин спостерігались протягом першого року після аварії, в основному через короткоживучі, але високотоксичні ізотопи, такі як йод-131 і технецій-99. Наприклад, споживання трави, забрудненої йодом, викликало загибель великої рогатої худоби, а миші, як показали ранні дослідження, постраждали через збільшення випадків викиднів.

«До 1987 року розміри доз впали достатньо низько, щоб уникнути цих значних, критичних наслідків», — говорить Сміт.

З часів катастрофи розрахункові дози опромінення, які отримують тварини в найбільш постраждалих районах, стабілізувались на рівні близько 1 мілігрея на день, що становить майже одну десяту дози, яку можна отримати під час комп’ютерної томографії живота.

Щоб дізнатись, чи достатньо висока така добова доза, щоб викликати шкідливі мутації, наразі Сміт порівнює частоту мутацій в чорнобильській рибі з рибою на незабруднених територіях.

Поблизу Чорнобиля стало більше сарн (Фото: Тетяна Дерябіна)

Майк Вуд з Університету Солфорда, Великобританія, чиє дослідження дикої природи Чорнобильської зони за допомогою фотопасток підтвердило повернення бурого ведмедя і зубра, говорить, що хоча дика природа процвітає, для того, щоб великі тварини розвинули радіаційну стійкість, ще занадто рано, оскільки розмножуються вони дуже повільно.

«Результати дослідження підтвердили те, що багато вчених вже давно підозрювали, що вплив радіації на живу природу в зоні відчуження набагато менший, ніж вплив людей», — говорить Вуд.

Однак, зауважує він, як показали деякі дослідження, на чорнобильські популяції комах впливають дози, нижчі за ті, що можуть нашкодити великим тваринам. «Тривають дослідження для подальшої оцінки наслідків від радіації як для комах, так і для ссавців», — говорить він.

X

Вхід

Завантажую...