Весняні озера в лісостепу

Весняні озера в лісостепу
Весняні «озера» на полях Агростанції (с. Пшеничне) 1 березня 2017 р.

Весна у березні поступово вступає у свої права й усі плоскі рівнини Лісостепу України вкриваються безмежною кількістю великих і малих озер. Більшість із них швидко зникне, а найбільш глибокі збережуться ще й у квітні, і навіть у травні.

Що ж це за природний феномен та яке його значення для природи й господарства? Адже в умовах розчленованого рельєфу весною тала й дощова вода швидко стікає по схилах, викликаючи хіба що ерозію ґрунту. А на плоских рівнинах немає таких умов й ця вода шукає щонайменші западини рельєфу, наповнює ці мікрозападини й поступово фільтрується вглибину ґрунтового профілю. По цих вертикальних каналах фільтрації вона проникає аж до підґрунтових вод й поповнює їх. З водою проникають вглиб землі й агрохімікати, забруднюючі речовини, радіонукліди, тощо.

Усім, хто підлітає літаком до Київського аеропорту Бориспіль навесні, чи влітку, бувають добре видні ці западини, наповнені водою чи зайняті лучною або болотною рослинністю. Але не врожаєм сільськогосподарських культур, бо в глибоких западинах вони вимокають. Й тільки у самих мілких западинах вода швидше фільтрується вглиб та випаровується з поверхні. Тоді на самий скромний врожай ще можна сподіватись.

Перерозподіл талої води на дослідному полі у НДГ «Великоснітинське»

Поширення й роль таких мікрозападин досить добре вивчена у Лівобережному Лісостепу. А от на Правобережжі цього не трапилось. Тому фахівці кафедри загальної екології професор Стародубцев В.М. і аспірант Власенко І.С. та старший викладач кафедри автоматики та робототехнічних систем НУБіП України Комарчук Д.С. розпочали сезонний моніторинг запасів вологи в ґрунтах науково-дослідних господарств НУБіП, від яких суттєво залежить продуктивність земель. Зокрема, уже зараз вони досліджують весняний перерозподіл вологи по площі полів й по профілю ґрунтів з допомогою квадрокоптера. Саме від такої просторової неоднорідності водного режиму будуть залежати не тільки запаси вологи, а й агрохімічні властивості ґрунтів, їх біологічна активність, забур’яненість, поширення шкідників. А в результаті – в цілому продуктивність земель й майбутній врожай. Ініціатива наших фахівців вивела дослідження водного режиму полів на значно вищий рівень й дала можливість оперативно оцінювати ареали ґрунтів із різною сезонною і багаторічною динамікою продуктивної вологи, виявляти зв'язок динаміки цієї вологи із родючістю ґрунтів. Подальше впровадження такої технології досліджень надзвичайно перспективне й потребує підключення до цієї проблеми й інших фахівців агробіологічного спрямування. Сподіваємось, що отримані результати допоможуть глибше зрозуміти природні процеси, що відбуваються у таких тимчасових «озерах» Лісостепу, розробити шляхи використання й охорони земель із такими мікрозападинами.

Стародубцев В.М. (професор НУБіП України), Власенко І.С. (аспірант)

 

 

Коментарі

Ввійдіть або зареєструйтесь, щоб залишати коментарі.
Читайте також

Пристосованість — це відносний внесок особин у чисельність майбутніх поколінь. — Теорія природного добору не передбачає досконалості.

X

Вхід

Завантажую...