Видові пари

Видові пари

Поміж найяскравіших прикладів відповідності між організмами і середовищем ми знаходимо такі, де очевидне виникнення залежності організмів одного виду від організмів іншого виду. Саме так стоїть справа в багатьох випадках взаємовідносин між споживачами та їх їжею, наприклад, у випадку залежності коали від листя евкаліпта або гігантської панди від пагонів бамбука.

Цілий комплекс особливостей будови, обміну речовин і поведінки утримує тварину в рамках її вузької харчової ніші і не дозволяє їй скористатись тим, що за інших обставин могло б здатись цілком придатним додатковим джерелом їжі. Такі ж жорсткі відповідності характерні для взаємин між деякими паразитами та їх господарями. Наприклад, видоспецифічні іржасті гриби пристосовані до існування в абсолютно визначеному і чітко обмеженому середовищі, а саме в організмі господарів чітко визначених видів.

Якщо в ході еволюції між двома різними видами виникла взаємна залежність, то відповідність може бути ще жорсткішою. Два переконливі приклади — мутуалістичний зв'язок між азотфіксуючими бактеріями і корінням бобових рослин і часто дуже тонка взаємна відповідність між комахами-запилювачами і квітками рослин, які ними запилюються. Найбільш тісні відповідності між організмами і середовищем виникли в тих випадках, коли вирішальним фактором життєдіяльності організмів одного виду є присутність організмів іншого виду: в таких випадках все середовище існування одного організму може вичерпуватись іншим організмом.

Якщо популяція піддається впливу змінних факторів фізичного середовища (якщо, наприклад, вона існує в умовах нетривалого вегетаційного періоду, підвищеного ризику заморозків чи посухи, багаторазового застосування гербіцидів), то організми можуть зрештою набути постійної різнобічної стійкості. Самі фізичні фактори в результаті еволюції організмів ні перетворюватись, ні еволюціонувати не можуть. Однак при взаємодії організмів різних видів зміни одних організмів призводять до змін в житті інших, і будь-який із взаємодіючих видів може створювати умови добору, які спрямовуватимуть еволюцію іншого виду. В ході такого процесу коеволюції міжвидова взаємодія може постійно посилюватись і поглиблюватись, а результат цього процесу можна спостерігати в природі як пару видів, які загнали один одного в колію все більш глибокої спеціалізації.

Зважаючи на розмаїтість живої природи, важко встояти перед почуттям подиву і захвату тим, що так легко сплутати з досконалістю. Не варто забувати, що здатність дивуватись і захоплюватись — це специфічна риса біології нашого власного виду! Будучи дослідником природи, еколог докопується до причин і наслідків; йому не годиться задовольнятись «поясненнями», призначеними лише для того, щоб показати, як у цю саму мить все «дійшло досконалості в цьому кращому зі світів».

X

Вхід

Завантажую...