Винищення великих хижаків викликало нове вимирання на Землі

Винищення великих хижаків викликало нове вимирання на Землі

Зниження чисельності вищих хижаків і великих травоїдних, викликане діяльністю людини, запускає «ефект доміно» в харчових ланцюжках і вже стало однією з головних причин нового, шостого масового вимирання на Землі, вважають автори оглядового дослідження, опублікованого в журналі Science.

Історія життя на Землі налічує п'ять найбільших, або масових вимирань, найбільш «недавнє» з яких, мел-палеогенове, приблизно 65,5 млн. років тому призвело до загибелі динозаврів разом з шостою частиною всіх видів живих істот. Раніше різні групи вчених неодноразово заявляли про те, що під впливом людини на Землі вже почалося або незабаром розпочнеться шосте вимирання.

Група з 24 фахівців під керівництвом Джеймса Естес (James Estes) з Каліфорнійського університету в Санта-Крус проаналізувала більше 70 наукових публікацій і прийшла до висновку про те, що роль вищих хижаків - тигрів і інших великих котячих, китів, акул, білих ведмедів - а також великих травоїдних в регулюванні екосистем «занадто довго залишалася недооціненою».

«Тепер у нас є всеосяжні свідоцтва того, що великі хижаки критично важливі для функціонування біосфери, від глибин океану до найвищих гір, від тропіків до Арктики», - сказав співавтор дослідження Вільям Ріппл (William Ripple) з університету штату Орегон, чиї слова наводить прес-служба навчального закладу.

Вплив вищих хижаків, що стоять на вершинах харчових ланцюжків, на екосистеми описується терміном «трофічний каскад»: значна зміна їх чисельності призводить до системних зрушень в екосистемах, які часто мають непередбачувані наслідки. Як відзначають автори дослідження, ці наслідки можуть поширюватися навіть на такі сфери, як забруднення навколишнього середовища, поширення захворювань і вуглецевий цикл в природі.

У статті наводяться приклади того, як зникнення вищих хижаків руйнувало локальні екосистеми. Найвідомішим з них автори називають винищення вовків у Єллоустонському національному парку, через яке сильно зросла чисельність оленів, які об'їдали верби та осики. Відновити рослинність в парку вдалося тільки з поверненням вовків.

Зникнення левів і леопардів в деяких районах Африки призвело до вибухового зростання чисельності павіанів-анубісів, які до того ж стали частіше контактувати з людьми і заражати їх кишковими паразитами. Епідемія чуми великої рогатої худоби, що вразила антилоп гну в Серенгеті, свого часу стала причиною збільшення кількості і площі лісових пожеж через надлишок рослинності. В океанах ж полювання на китів у промислових масштабах в XX столітті призвела до зміни режиму харчування косаток, які «перемкнулися» на морських левів, тюленів і морських видр і сильно скоротили їх чисельність.

Автори статті наголошують, що багато їхніх колег досі вважають вищих хижаків «пасажирами» харчових ланцюжків, які майже не впливають на їх нижні ланки. Тепер, на їх думку, потрібно виходити з протилежних передумов, приймаючи в якості основної гіпотези те, що «багато екологічних сюрпризів, з якими ми стикаємося, є наслідками змін на самому верху харчового ланцюжка».

«Тепер ми повинні виходити з того, що коли великі хижаки та травоїдні зникають з вершини харчового ланцюжка, екосистеми піддаються найбільш значним змінам. Тому природоохоронна діяльність та управління екосистемами повинні враховувати і ці види», - підсумувала співавтор роботи Еллен Пікітч (Ellen Pikitch) з університету Стоуні-Брук.

 

 

Коментарі

Ввійдіть або зареєструйтесь, щоб залишати коментарі.
Читайте також

Для того щоб краще уявити предмет соціальної екології, слід розглянути процес її виникнення та оформлення як самостійної галузі наукового знання. По суті, виникнення і подальший розвиток соціальної екології стали природним наслідком все більш зростаючого інтересу представників різних гуманітарних дисциплін — соціології, економічної науки, політології, психології та ін., — до проблем взаємодії людини і навколишнього середовища.

X

Вхід

Завантажую...