Вирощування яловичини потребує вдесятеро більше ресурсів, ніж птахівництво, розведення молочної худоби чи свиней

Вирощування яловичини потребує вдесятеро більше ресурсів, ніж птахівництво, розведення молочної худоби чи свиней

Існує декілька причин відмовитись від м'яса, яєць і молочних продуктів. Для початку, етичний аргумент: тварини, народжені у тваринницькій галузі, часто проводять все своє життя в переповнених загонах і стають жертвами каліцтв та інших форм жорстокого поводження до того, як їх нарешті заб'ють. Існує також аргумент людського здоров'я: відмова від м'яса — особливо яловичини — може допомогти знизити споживання холестерину.

Однак питання має ще й екологічний бік. Дослідники підрахували, що тваринництво продукує одну п'яту всіх світових викидів парникових газів. Воно також забирає воду і землю для вирощування кормових культур, необхідних для розведення тварин.

Хоча повна відмова від м'яса може бути кращим вибором для планети, багато людей не готові на це піти. Деякі ж, навпаки, обмежують кількість м'яса і тваринних продуктів у своїй дієті споживаючи, наприклад, тільки м'ясо птиці або тільки яйця і молочні продукти.

Але насправді ніхто не розбивав різні продукти тваринництва на категорії, щоб з'ясувати їх індивідуальний внесок у глобальне потепління. І хоча здається очевидним, що корова спричиняє більше викидів парникових газів, ніж курка, маючи точні цифри для різних тварин, можна скерувати політиків і споживачів, зацікавлених у зменшенні свого вуглецевого сліду.

Дослідники з Бард-коледжу, Інституту Вейцмана і Єльського університету взяли на себе це завдання. Вони зосередились на тваринах американської системи виробництва продуктів харчування.

По-перше, дослідники розрахували витрати на корми для кожного класу тварин — яловичина, свинина, курятина, кури-несучки і молочні корови. Вони не включили рибу, оскільки дані про ресурси, які використовуються для розведення цих тварин, обмежені, до того ж риба складає лише близько 2% від споживання американцями тваринної їжі з 2000 по 2013 рік.

Вони використовували дані про земельні площі, воду і азотні добрива, зібрані з 2000 по 2010 рік Міністерством сільського господарства США, Міністерством внутрішніх справ США та Міністерством енергетики США, щоб визначити екологічне навантаження від розведення всіх цих тварин. Потім вони стандартизували дані за калоріями, які містяться в заданому об'ємі молока, яєць, яловичини, свинини або курятини.

Виявилось, що свинина, курятина, молочні продукти і яйця приблизно еквівалентні, коли йдеться про їх екологічне навантаження. Натомість яловичина вимагає набагато, набагато більше ресурсів, ніж кожне із цих джерел білка. Вчені підрахували, що яловичина потребує у 28 разів більше землі, у 6 разів більше добрив і в 11 разів більше води, ніж інші продукти тваринництва. Все це збільшує викиди парникових газів приблизно в 5 разів.

Автори дослідження також повторили свої розрахунки для декількох основних сільськогосподарських культур. З'ясувалось, що картоплі, пшениці і рису потрібно від 2 до 6 разів менше ресурсів, ніж для виробництва свинини, курятини, яєць чи молочних продуктів.

Автори визнають, що їх розрахунки не ідеальні, але, на їх думку, споживачі можуть використовувати отримані результати для прийняття рішень щодо свого раціону. «Основний висновок — виробництво яловичини вимагає на порядок більше ресурсів, ніж альтернативні категорії тваринництва, — надійний за існуючих обставин, — підсумовують вчені. — Таким чином, дослідження висвітлює численні екологічні переваги потенційних, легких в реалізації дієтичних змін, і підкреслює однозначно зависоку ресурсоємність яловичини».

Іншими словами, хоча перехід до вільної від продуктів тваринництва дієти — найкращий для планети варіант, проста відмова від яловичини стане ефективним компромісом для тих, хто хоче зменшити свій вплив на навколишнє середовище, не жертвуючи радощами поїдання м'яса тварин.

 

 

Коментарі

Ввійдіть або зареєструйтесь, щоб залишати коментарі.
Читайте також

Для ландшафтного підходу до дослідження природної реальності характерне уявлення простору як сукупності територіальних одиниць, у межах яких компоненти природного середовища (геокомпоненти) протягом тривалого розвитку пристосувались один до одного, тісно взаємопов'язані і являють собою єдине ціле. Як ціле реагують вони і на зовнішні впливи, зокрема антропогенні. Такі територіальні одиниці в класичному ландшафтознавстві називаються природними територіальними комплексами (ПТК), а за термінологією школи В.Б. Сочави — геосистемами.

X

Вхід

Завантажую...