Водяній рослині, яка живиться як венерина мухоловка, загрожує вимирання

Водяній рослині, яка живиться як венерина мухоловка, загрожує вимирання

Водяна комахоїдна рослина з родини росичкових опинилась на межі вимирання — і навіть її збереження у банку насіння виглядає сумнівним.

Альдрованда пухирчаста (Aldrovanda vesiculosa) — єдина відома водна рослина, яка ловить здобич за допомогою пасток, що працюють за принципом щелеп. Нею був захоплений Чарльз Дарвін, експерименти якого вперше показали, що ця рослина пристосована до ловлі дрібних ракоподібних і личинок комарів.

Розташовані на кінчиках листя пастки є одними з найбільш швидкісних придатків у царстві рослин — коли на них сідають дрібні безхребетні, їм потрібно лише 10 мс, щоб стулитись.

Як і багато інших м'ясоїдних рослин, альдрованда значною мірою залежить від руйнування місць існування і незаконного збору. Протягом минулого століття її чисельність впала майже на 90% — хоча колись вона й була широко розповсюджена в Австралії, Африці, Азії і Європі.

За даними нового дослідження, звичний спосіб збереження рослин — банки насіння — може не спрацювати для цих видів.

Група вчених під керівництвом Адама Кроса, який, здобувши вищу освіту в Австралії, нині є науковим співробітником Університету Західної Австралії в Перті, зібрала насіння з диких і культивованих популяцій. Близько року дослідники зберігали його в різних умовах, перевіряючи, чи здатне насіння до проростання.

Частина насіння зберігалась у ґрунті всередині мішків зі сталевої сітки при температурах вищих за температуру замерзання, щоб імітувати умови природних банків насіння, тоді як решта була запакована в герметичні мішки при температурі –18°C, щоб відтворити умови штучних банків.

Боротьба за виживання

Вчені з'ясували, що лише 12% насіння, яке містилось при температурі вище точки замерзання, залишилось життєздатним після року зберігання. Більшість була знищена грибами.

«За нашими даними, насіння А. vesiculosa в природних банках насіння дуже швидко псується через грибок — за 6-12 місяців, — говорить Крос. — Це означає, що воно навряд чи буде зберігатися між сезонами».

Секрет нездатності насіння альдрованди до зберігання полягає у його морфології: насінний покрив має складну комірчасту структуру, що допомагає насінню плавати. Крос вважає, що стільникова структура дозволяє гіфам грибів легко проникати крізь неї, що може пояснити надзвичайну уразливість насіння до грибкових заражень.

Водночас, все насіння, яке зберігалось при мінусовій температурі протягом трьох місяців, взагалі не вдалось проростити.

Це означає, що збереження А. vesiculosa не буде легким, говорить Аластер Калхем, ботанік з Університету Редінга, Великобританія. «Збереження буде дорогим і технологічно більш ризикованим, ніж звичайна консервація насіння».

Так які альтернативи?

У довгостроковій перспективі найбільш ефективним методом збереження буде захист довкілля, говорить Крос. «Нам потрібно більше зрозуміти про чутливість цього виду до якості води, щоб краще зрозуміти причини його занепаду».

 

 

Коментарі

Ввійдіть або зареєструйтесь, щоб залишати коментарі.
Читайте також

В минулому наукових досліджень єдиним способом дізнатись, скільки буйволів блукає прерією або скільки мавп скаче тропічним лісом, було відправитись туди і рахувати. Завдяки досягненням супутникових зображень, сучасні дослідники можуть встановлювати чисельність деяких видів, не ризикуючи дістати укус отруйної змії або обмороження ноги.

X

Вхід

Завантажую...