Вплив факторів навколишнього середовища на психічний стан і самопочуття людини

Вплив факторів навколишнього середовища на психічний стан і самопочуття людини

1 Вплив факторів навколишнього середовища на розвиток психіки

Організм це таке ціле, яке включено в більш широке ціле, з якого воно походить; наш людський організм є дитям природи і обов'язково утримує в собі й інтенсивно використовує фізичні закономірності природи, тобто організм існує тільки в природному середовищі, в процесі систематичного обміну продуктами з природним середовищем і існує глибинний, фундаментальний зв'язок нашого органічного існування з природою. А функція психіки й полягає, власне, у відображенні, утриманні, відтворенні та розвитку цієї єдності всіх істотних сил природи.

Той факт, що наше тіло і його психіка включені в загальну сукупність світових процесів і якось утримують у собі природу як ціле взагалі, припускає істотний безпосередній вплив цього цілого на нашу психіку, вплив природних пульсацій і ритмів на наш організм і наші психічні стани.

Всі ці впливи природи на нашу психіку можна представити у вигляді деяких кіл впливу:

1. Найбільш фундаментальним колом, що описує такий вплив, є коло космічного життя. В давнину в цьому сенсі говорили про народження під певною зіркою, тобто про деякий стан світу і космічних процесів, які надають первинний (а потім і подальший) вплив на нашу психіку і, відповідно, на життя, його спосіб. Тут мова йде про якийсь ізоморфізм (наявність загальних властивостей) станів світу, космосу і наших психічних станів, космічних процесів і динаміки нашого життя. Загальне життя природи, цілісність космічного життя якось відтворюється в нашій психіці і є, мабуть, її найбільш глибинним пластом.

2. Друге, більш вузьке, коло складає ціле життя Сонячної системи, в яке ми включені. Звернемо увагу, що друге коло утримує в собі попереднє коло, перше коло, так само як і кожне наступне коло впливів утримує в собі попереднє коло, частиною якого воно є.

Сонячна система вже більш безпосередньо задає умови нашого життя, визначає її характер і структуру. І немає нічого дивного, що ми чутливо реагуємо на ритміку сонячної системи. Вже давно з'явилися і відповідні наукові дисципліни, які досліджують ці впливи (космобіологія, геліобіологія, геліопсихологія). Давно було відмічено, що, наприклад, сонячні спалахи, підвищення його радіоактивності безпосередньо впливають на класові психічні стани. Такі впливи являють собою саме загальні впливи, а психіку, яка це сприймає, слід розглядати як надіндивідуальну складову психіки.

3. І третім, ще більш безпосереднім, колом впливів є життя Землі. За своєю природою, біологією, влаштуванням нашої психіки (а потім і свідомості) ми є дітьми Землі, земних природних умов. І наше історичне буття, історія зумовлені специфічним земним буттям, яке визначають особливі природні умови нашої планети і її планетарне життя.

а) Безсумнівним є вплив на психобіологічну організацію клімату в сукупності з цілісністю природних умов. В умовах теплого клімату існує якийсь специфічний психічний комплекс, психічна структура, які можна позначити "душевною легкістю", люди в умовах теплого клімату більш експресивні, рухливі, "вільні", динамічні. І навпаки, в умовах холодного клімату переважає строгість, організованість, ритмічність життя і відповідні такому життю властивості психіки. А помірний клімат визначає щось на кшталт середньої психічної організації (врівноваженість, стриманість тощо).

б) Частинам світу, географічним умовам середовища проживання відповідають расові біопсихічні особливості, які формуються в процесі пристосування організму до середовища. І оскільки тут середовище загальне для всіх індивідів, що проживають в даній частині світу, то й психобіологічні особливості, що утворюються в процесі пристосування до середовища, є загальними для всіх індивідів даної групи.

в) Природні умови визначають також і первинні умови виробничої діяльності людей, визначають характер, способи, ритм виробничої діяльності, взагалі загальний характер рухів, психодинаміку, ритм всієї поведінки і реагування. Так, степовий житель звик оглядати простір одним поглядом, інша справа житель гір, у нього орієнтування будується вже по-іншому.

Таким чином, психіка та її стани імітують зовнішні умови в процесі пристосування до них, і через відтворення таких імітацій вони утримуються в самій психіці і стають її моментом.

4. Природні ритми також впливають на психіку людини. Наприклад, зміна пір року відображається у психічних станах людини ("весняний настрій" і "осінній настрій"). Так само і часу доби відповідають певні схильності. Ранку більш відповідає неуважність, дню зосередженість, активність, вечору відповідає вихід з діяльності, схильність до роздумів, рефлексії, а ночі спокій, сон, вхід вглиб себе, у власне самопочуття і одночасно відпочинок. Сюди можна додати ще метеорологічні зміни та їх ритміку; у людей в таких станах болять рани, загострюються захворювання (так що вони можуть грати роль барометра). Гегель каже з цього приводу, що душа відчуває стани природи, бо вона сама природа.

Таким чином, мова йде про природну психіку, яка знаходиться в гармонії з природними станами. Розвиток психіки в цьому сенсі не має йти врозріз з природними процесами, не повинно суперечити закономірностям природи. Необхідне систематичне дослідження природних умов і їх впливу на психіку, а потім, з опорою на систему таких знань, організація оптимального функціонування і розвитку психіки, використання максимально можливої кількості психічних ресурсів.

2 Вплив різних факторів навколишнього середовища на емоційний стан людини

Одним з основних факторів навколишнього середовища, які впливають на емоційний стан людини, є природний ландшафт. Людина завжди прагне в ліс, в гори, на берег моря, річки або озера. Тут вона відчуває прилив сил, бадьорості. Недарма кажуть, що найкраще відпочивати на лоні природи. Санаторії, будинки відпочинку будуються в найгарніших куточках. Це не випадковість. Виявляється, що навколишній ландшафт може по-різному впливати на психоемоційний стан.

Споглядання красот природи стимулює життєвий тонус і заспокоює нервову систему, позитивно впливає на фізичний і емоційний стан людини. Після перебування в місті, людина, опинившись на лузі, у лісі, в парку, завжди відчуває полегшення. Той, хто був схвильований, заспокоюється, хто відчував занепад сил, відчуває бадьорість і свіжість. Виявилося, що такий вплив на людину робить не тільки блакитне небо, свіже повітря, але і рельєф місцевості, різноманітність рослинності, тобто ландшафт в цілому.

Природне оточення несе певну інформацію про його стан - через форму, колір, звук. Інформація, засвоюючись, суттєво впливає на організм і поведінку людини. Так, естетично приваблива форма природного оточення збуджує певне відношення до нього, що супроводжується сильними позитивними ефектами: радістю, задоволенням, любов'ю, насолодою. Ці переживання включаються в життєві процеси особистості, створюючи відчуття бадьорості, бажання і потребу діяти.

Тяжіння до природних ландшафтів особливо сильне у жителів міста. Ще в середні віки було відмічено, що тривалість життя городян менше, ніж у сільських жителів. Відсутність зелені, вузькі вулички, маленькі двори-колодязі, куди практично не проникає сонячне світло, створювали несприятливі умови для життя людини. З розвитком промислового виробництва в місті і його околицях з'явилась величезна кількість відходів, що забруднюють навколишнє середовище.

Різноманітні фактори, пов'язані зі зростанням міст, в тій чи іншій мірі позначаються на формуванні людини, на її психіці та здоров'ї. Це змушує вчених все серйозніше вивчати вплив середовища проживання на жителів міст. Виявляється, від того, в яких умовах живе людина, яка висота стель в її квартирі і яка звукопроникність її стін, як людина добирається до місця роботи, з ким вона повсякденно спілкується, як оточуючі люди ставляться один до одного, залежить психологічний стан людини, її працездатність, активність, настрій - все її життя.

В містах людина придумує тисячі хитрощів для зручності свого життя - гарячу воду, телефон, різні види транспорту, автодороги, сферу обслуговування та розваг. Однак у великих містах особливо сильно проявляються й недоліки життя - житлова та транспортна проблеми, підвищення рівня захворюваності. Певною мірою це пояснюється одночасним впливом на організм двох, трьох і більше шкідливих факторів, кожен з яких чинить незначну дію, але в сукупності призводить до серйозних бід людей.

Сучасне місто варто розглядати як екосистему, в якій створені найбільш сприятливі умови для життя людини. Отже, це не тільки зручні житла, транспорт, різноманітна сфера послуг. Це сприятливе для життя і здоров'я середовище перебування; чисте повітря і зелений міський ландшафт.

Кілька десятків років тому практично нікому і в голову не приходило пов'язувати свою працездатність, свій емоційний стан і самопочуття з активністю Сонця, з фазами Місяця, з магнітними бурями та іншими космічними явищами. Проте в даний час вплив біологічних ритмів, а так само кліматичних і погодних умов на емоційний стан і самопочуття людини визнається незаперечним.

В будь-якому явищі оточуючої нас природи існує сувора повторюваність процесів: день і ніч, приплив і відлив, зима і літо. Ритмічність спостерігається не тільки в русі Землі, Сонця, Місяця і зірок, але і є невід'ємною і універсальною властивістю живої матерії, властивістю, що проникає в усі життєві явища - від молекулярного рівня до рівня цілого організму.

В ході історичного розвитку людина пристосувалась до певного ритму життя, зумовленого ритмічними змінами в природному середовищі та енергетичною динамікою обмінних процесів.

В даний час відомо безліч ритмічних процесів в організмі, званих біоритмами. До них відносяться ритми роботи серця, дихання, біоелектричної активності мозку. Все наше життя являє собою постійну зміну спокою та активної діяльності, сну і неспання, стомлення від напруженої праці і відпочинку.

В організмі кожної людини, подібно морським припливам і відпливам, вічно панує великий ритм, що випливає із зв'язку життєвих явищ з ритмом Всесвіту і символізує єдність світу. Центральне місце серед всіх ритмічних процесів займають добові ритми, що мають найбільше значення для організму. Реакція організму на будь-який вплив залежить від фази добового ритму (тобто від часу доби). Ці знання викликали розвиток нових напрямків у медицині - хронодіагностика, хронотерапія, хронофармакологія. Основу їх складає положення про те, що один засіб у різні години доби чинить на організм різний, іноді прямо протилежний вплив. Тому для отримання більшого ефекту важливо вказувати не тільки дозу, а й точний час прийому ліків.

Виявилося, що вивчення змін в добових ритмах дозволяє виявити виникнення деяких захворювань на ранніх стадіях.

Клімат також чинить серйозний вплив на самопочуття людини, впливаючи на нього через погодні чинники. Погодні умови включають в себе комплекс фізичних умов: атмосферний тиск, вологість, рух повітря, концентрацію кисню, ступінь збурення магнітного поля Землі, рівень забруднення атмосфери.

Виявляється погодні умови дуже сильно впливають на психічний стан людини і особливо на психіку неврівноважених людей. Наприклад вже за 2-3 дні у людей, що знаходяться в депресії починається загострення. Виявляється воно в появі сліз, надмірної образи на все і всіх. Інша група людей – це ті, які в буквальному сенсі засинають на ходу в літній час. Такі люди, зазвичай, роблять практично всі можливі справи в похмуру погоду. Вони в буквальному сенсі сповнені енергії та бажання працювати саме в ці погодні умови.

До цих пір ще не вдалося до кінця встановити механізми реакцій організму людини на зміну погодних умов. А вона часто дає про себе знати порушеннями серцевої діяльності, нервовими розладами, емоційним дискомфортом. При різкій зміні погоди знижується фізична і розумова працездатність, загострюються хвороби, погіршується настрій, збільшується число помилок і нещасних випадків.

Більшість фізичних факторів зовнішнього середовища, у взаємодії з якими еволюціонував людський організм, мають електромагнітну природу.

Добре відомо, що біля швидкої проточної води повітря освіжає й бадьорить. У ньому багато негативних іонів. З цієї ж причини нам уявляється чистим і освіжаючим повітря після грози.

І навпаки, повітря в тісних приміщеннях з великою кількістю різного роду електромагнітних приладів насичене позитивними іонами. Навіть порівняно нетривале перебування в такому приміщенні призводить до загальмованості, сонливості, запаморочень і головних болів. Аналогічна картина спостерігається у вітряну погоду, при великій кількості пилу і в вологі дні. Фахівці в області екологічної медицини вважають, що негативні іони позитивно впливають на здоров'я, а позитивні - негативно.

Зміни погоди не однаково позначаються на стані різних людей. У здорової людини при зміні погоди відбувається своєчасне налаштування фізіологічних і психологічних процесів в організмі до змінених умов зовнішнього середовища. В результаті посилюється захисна реакція й здорові люди практично не відчувають негативного впливу погоди.

У хворої людини пристосувальні реакції ослаблені, тому організм втрачає здатність швидко налаштовуватися. Вплив погодних умов на самопочуття людини пов'язано також з віком і індивідуальною сприйнятливістю організму.

Очевидний також вплив шуму та звуку на емоційний стан людини. Людина завжди жила у світі звуку. Ще в давні часи рев звіра попереджав нашого прабатька про небезпеку, шелест листя, дзюрчання струмка наповнювали його душу спокоєм, войовничий бойовий клич допомагав настрашити ворога. З усіх живих істот тільки людина повною мірою використала властивості навколишнього середовища як провідника, носія звуків. Вона внесла у світ звуків мову і музику, зробила звук своїм помічником. Природні звуки ми схильні сприймати як тишу. Але на жаль, сучасна людина вносить у звуковий ландшафт багато шумів.

Шум чинить особливий, негативний вплив на розумову діяльність і легко може порушити природний плин життя. Сучасний шумовий дискомфорт викликає у живих організмів больові реакції. Звук від пролітаючого реактивного літака, наприклад, пригнічуюче діє на бджолу, вона втрачає здатність орієнтуватися. Цей же шум вбиває личинки бджіл, розбиває яйця птахів у гнізді. Транспортний або виробничий шум діє пригнічуюче на людину - стомлює, дратує, заважає зосередитися.

Як тільки він замовкає, людина відчуває полегшення і спокій. Рівень шуму в 20-30 децибел практично нешкідливий для людини. Це природний шумовий фон, без якого неможливе людське життя. Для "гучних звуків" допустима межа становить приблизно 80 децибел. Звук у 130 децибел вже викликає у людини больове відчуття, а в 150 - стає для неї нестерпним. Звук у 180 децибел викликає втому металу, а при 190 - заклепки вириваються з конструкцій. Недарма в середні віки існувала страта "під дзвін". Дзвін повільно вбивав людину. Шум заважає нормальному відпочинку і відновленню сил, порушує сон. Систематичне недосипання і безсоння ведуть до важких нервових розладів. Тому захисту сну від шумових подразників повинна приділятися велика увага.

Не варто забувати, що наш організм, цілком природно, реагує на звук не тільки в залежності від його сили, але і від висоти. І тут небезпеку несуть не звуки, які сприймаються нами як найвищі, а звуки нечутні - ті, що лежать поза межами людського сприйняття: ультра- та інфразвуки. З легкої руки медиків з ультразвуком ми знайомі і навіть вважаємо його корисним (що не безперечно). А ось категоріями інфразвуку мислити ми не звикли, хоча його дію на собі кожен відчував неодноразово. Сильний вітер, шторм, гроза, спалахи на сонці відчутно змінюють наш емоційний стан, а в багатьох навіть фізичний. Просто цю зміну важко пов'язати з тим, чого не чуєш.

Інфразвук супроводжує вибухи, обвали, землетруси. І жах в душі людини під час цих катаклізмів виникає не тільки від думки про загрозу життю - жах, минаючи другу сигнальну систему, викликає інфразвук. Така його властивість. Є частоти інфразвуку, здатні викликати не просто жах, а психічні розлади і навіть справжнє безумство.

Найчастіше, звичайно, городяни страждають від інфразвуку, створеного руками людини. Джерелом його можуть бути, наприклад, промислові підприємства, трансформатори вуличного освітлення. І немає такої стіни, такого матеріалу, який був би здатний людину від нього захистити.

 

 

Коментарі

Ввійдіть або зареєструйтесь, щоб залишати коментарі.
Читайте також

Землю населяють більше 600 видів хижих рослин. Харчуються вони безхребетними, зокрема комахами; комахи ж їх і запилюють. І виникає проблема: як свого благодійника-запилювача не з'їсти?

X

Вхід

Завантажую...