Вплив водосховищ на довкілля — масштабна екологічна проблема

Вплив водосховищ на довкілля — масштабна екологічна проблема
Рисунок 1 — Заростання акваторії Каховського водосховища (фото автора).

Масове будівництво водосховищ та їх каскадів на великих річках світу давно стало гострою екологічною і соціальною проблемою. Створені для задоволення потреб людини (водопостачання, гідроенергетика, зрошення, боротьба з руйнівними повенями, транспорт, рекреація, тощо), вони у той же час викликають великомасштабні зміни навколишнього середовища. А на стадії будівництва вони обумовлюють й гострі соціальні проблеми. Адже затоплюють величезні території, де віками проживали люди, де зберігалась їх культурна й археологічна спадщина, де формувались їх сімейні й громадські зв’язки й традиції. Людей переселяють на «нові» землі за межами водойм, де вони заново обживаються у стресових умовах.

Різнобічні й екологічні наслідки. Вони особливо критичні на рівнинних водосховищах, де затоплюють величезні площі на кожен метр напору води. Саме в них найсильніше забруднюється й «цвіте» вода, заростають і заболочуються мілководдя. Суттєвого впливу, іноді навіть катастрофічного, зазнають береги водойм. Тут розмивається й нищиться ґрунт узбережжя, руйнуються населені пункти та інфраструктурні об’єкти, часто береги підтоплюються й заболочуються. Саме такі різнобічні і масштабні зміни ми спостерігаємо на каскаді водосховищ, створених у минулому столітті на Дніпрі. Ці величезні штучні водойми добре видно навіть з космосу (рисунок 2).

Рисунок 2 — Дніпровські водосховища на космічному знімку супутника Terra: 1 — Київське, 2 — Канівське, 3 — Кременчуцьке, 4 — Дніпродзержинське (Полтавське), 5 — Дніпровське, 6 — Каховське.

Окрім уже названих впливів рівнинних дніпровських водойм на довкілля тут ще й проявився унікальний процес, досліджений нами вперше. У верхів’ї кожної водойми з досить великою швидкістю почали формуватись нові гідроморфні ландшафти внаслідок накопичення мінерального і органічного мулу, заростання водною і прибережно-водною рослинністю, утворення нових островів і нових ґрунтів (рисунок 3). Через схожість процесів створення таких ландшафтів із процесами, які відбуваються в дельтах, ми назвали ці нові ландшафти новими дніпровськими дельтами, переважно зберігши за ними назви тих водойм, в яких вони утворились. Найбільш інтенсивно нові дельтові ландшафти формуються у Київському, Кременчуцькому і Каховському водосховищах. Хоча сильне заростання і утворення нових водно-болотних угідь відбувається і у вузьких Канівському і Дніпродзержинському водосховищах.

Рисунок 3 — Водосховища, у верхів’ї яких формуються нові ландшафти: 1 — Київське, 2 — Кременчуцьке, 3 — Каховське.

Надзвичайно активні процеси заростання водосховищ і формування нових водно-болотних угідь і навіть нових земель вражають своєю швидкістю і масштабами (рисунок 1). Й постають актуальні проблеми використання й збереження цих нових ландшафтів, їх одночасно позитивної і негативної ролі для економіки і природоохоронної справи. Але не менш актуальною залишається проблема прогнозування цих унікальних процесів на близьку й віддалену перспективу.

А чого варта проблема ерозії берегів дніпровських водосховищ. Адже ми маємо сотні кілометрів берегів, які інтенсивно руйнуються й потребують інженерного захисту. Нам довелось ще в 60-і роки на стадії наповнення Каховського водосховища спостерігати, як руйнуються українські чорноземи на його берегах в районі села Заводівка Херсонської області. За минулі півстоліття цей процес не припинився, й зараз на космічному знімку ми бачимо, як руйнується вже вулиця у самому селі (рисунок 4).

Рисунок 4 — Руйнування вулиці у селі Заводівка на узбережжі Каховського водосховища.

Це лише неповний перелік екологічних проблем, що виникають при створенні великих водосховищ. Багато з них є типовими, які проявляються на численних водоймах світу й активно досліджуються науковцями. Але дніпровські водосховища мають й унікальну проблему, яка найбільш масштабно і яскраво проявилась саме у наших рівнинних водоймах — це формування в них нових дельтоподібних ландшафтів з водно-болотними угіддями. У дослідженні цього масштабного унікального процесу науковці Національного університету біоресурсів і природокористування України досі утримують світовий пріоритет. Це стало одним із рушійних мотивів створення в НУБіП України за активної підтримки ректора університету професора Ніколаєнко С.М. наукового центру «Водосховища і довкілля», перед яким поставлене завдання поглибити наукові дослідження проблеми взаємодії штучних водойм і навколишнього середовища, узагальнити наявні результати усіх українських науковців у цій галузі, а також поширювати ці знання на міжнародному рівні. Запрошуємо науковців України до співпраці із новостворюваним науковим центром «Водосховища і довкілля» («Dams and Environment»).

Стародубцев Володимир Михайлович, професор НУБіП України

 

 

Коментарі

Ввійдіть або зареєструйтесь, щоб залишати коментарі.
Читайте також

Всесвітній день водних ресурсів проводиться щорічно 22 березня з метою звернення уваги на важливості доступу до прісної води, а також пропагування методів сталого використання прісноводних ресурсів. Тема «Вода і продовольча безпека» займає важливе місце в порядку денному трьох великих міжнародних заходів, які проходять в цьому році - Всесвітнього водного форуму, Всесвітнього дня водних ресурсів і Всесвітнього тижня води, в ході яких будуть розглянуті питання взаємовідносин між водопостачанням і виробництвом продуктів харчування, а також можливість прогодувати зростаюче населення в межах наших ресурсів прісної води.

X

Вхід

Завантажую...