Вплив водосховищ на довкілля — масштабна екологічна проблема

Вплив водосховищ на довкілля — масштабна екологічна проблема
Рисунок 1 — Заростання акваторії Каховського водосховища (фото автора).

Масове будівництво водосховищ та їх каскадів на великих річках світу давно стало гострою екологічною і соціальною проблемою. Створені для задоволення потреб людини (водопостачання, гідроенергетика, зрошення, боротьба з руйнівними повенями, транспорт, рекреація, тощо), вони у той же час викликають великомасштабні зміни навколишнього середовища. А на стадії будівництва вони обумовлюють й гострі соціальні проблеми. Адже затоплюють величезні території, де віками проживали люди, де зберігалась їх культурна й археологічна спадщина, де формувались їх сімейні й громадські зв’язки й традиції. Людей переселяють на «нові» землі за межами водойм, де вони заново обживаються у стресових умовах.

Різнобічні й екологічні наслідки. Вони особливо критичні на рівнинних водосховищах, де затоплюють величезні площі на кожен метр напору води. Саме в них найсильніше забруднюється й «цвіте» вода, заростають і заболочуються мілководдя. Суттєвого впливу, іноді навіть катастрофічного, зазнають береги водойм. Тут розмивається й нищиться ґрунт узбережжя, руйнуються населені пункти та інфраструктурні об’єкти, часто береги підтоплюються й заболочуються. Саме такі різнобічні і масштабні зміни ми спостерігаємо на каскаді водосховищ, створених у минулому столітті на Дніпрі. Ці величезні штучні водойми добре видно навіть з космосу (рисунок 2).

Рисунок 2 — Дніпровські водосховища на космічному знімку супутника Terra: 1 — Київське, 2 — Канівське, 3 — Кременчуцьке, 4 — Дніпродзержинське (Полтавське), 5 — Дніпровське, 6 — Каховське.

Окрім уже названих впливів рівнинних дніпровських водойм на довкілля тут ще й проявився унікальний процес, досліджений нами вперше. У верхів’ї кожної водойми з досить великою швидкістю почали формуватись нові гідроморфні ландшафти внаслідок накопичення мінерального і органічного мулу, заростання водною і прибережно-водною рослинністю, утворення нових островів і нових ґрунтів (рисунок 3). Через схожість процесів створення таких ландшафтів із процесами, які відбуваються в дельтах, ми назвали ці нові ландшафти новими дніпровськими дельтами, переважно зберігши за ними назви тих водойм, в яких вони утворились. Найбільш інтенсивно нові дельтові ландшафти формуються у Київському, Кременчуцькому і Каховському водосховищах. Хоча сильне заростання і утворення нових водно-болотних угідь відбувається і у вузьких Канівському і Дніпродзержинському водосховищах.

Рисунок 3 — Водосховища, у верхів’ї яких формуються нові ландшафти: 1 — Київське, 2 — Кременчуцьке, 3 — Каховське.

Надзвичайно активні процеси заростання водосховищ і формування нових водно-болотних угідь і навіть нових земель вражають своєю швидкістю і масштабами (рисунок 1). Й постають актуальні проблеми використання й збереження цих нових ландшафтів, їх одночасно позитивної і негативної ролі для економіки і природоохоронної справи. Але не менш актуальною залишається проблема прогнозування цих унікальних процесів на близьку й віддалену перспективу.

А чого варта проблема ерозії берегів дніпровських водосховищ. Адже ми маємо сотні кілометрів берегів, які інтенсивно руйнуються й потребують інженерного захисту. Нам довелось ще в 60-і роки на стадії наповнення Каховського водосховища спостерігати, як руйнуються українські чорноземи на його берегах в районі села Заводівка Херсонської області. За минулі півстоліття цей процес не припинився, й зараз на космічному знімку ми бачимо, як руйнується вже вулиця у самому селі (рисунок 4).

Рисунок 4 — Руйнування вулиці у селі Заводівка на узбережжі Каховського водосховища.

Це лише неповний перелік екологічних проблем, що виникають при створенні великих водосховищ. Багато з них є типовими, які проявляються на численних водоймах світу й активно досліджуються науковцями. Але дніпровські водосховища мають й унікальну проблему, яка найбільш масштабно і яскраво проявилась саме у наших рівнинних водоймах — це формування в них нових дельтоподібних ландшафтів з водно-болотними угіддями. У дослідженні цього масштабного унікального процесу науковці Національного університету біоресурсів і природокористування України досі утримують світовий пріоритет. Це стало одним із рушійних мотивів створення в НУБіП України за активної підтримки ректора університету професора Ніколаєнко С.М. наукового центру «Водосховища і довкілля», перед яким поставлене завдання поглибити наукові дослідження проблеми взаємодії штучних водойм і навколишнього середовища, узагальнити наявні результати усіх українських науковців у цій галузі, а також поширювати ці знання на міжнародному рівні. Запрошуємо науковців України до співпраці із новостворюваним науковим центром «Водосховища і довкілля» («Dams and Environment»).

Стародубцев Володимир Михайлович, професор НУБіП України

 

 

Коментарі

Ввійдіть або зареєструйтесь, щоб залишати коментарі.
Читайте також

Якщо розглядати океан як глобальну систему, ця система виявиться досить бідною на живі організми. Основне різноманіття і ресурси припадають на прибережні зони, тоді як центральні зони океану можна порівняти з пустелею. Проте, виявляється, це не зовсім так.

X

Вхід

Завантажую...