Як науково-дослідні інститути допомагають браконьєрам

Як науково-дослідні інститути допомагають браконьєрам

Науково-дослідні роботи (НДР) рибогосподарської науки у Азовському і Чорному морях проводяться з використанням рибопромислових суден. В ідеалі це має бути судно, оснащене науково-дослідним обладнанням і здатне провести лов тралом та іншими морськими знаряддями лову, яке працює за науковою програмою і науковими квотами.

Однак за відсутності у науково-дослідних інститутів (НДІ) власних суден або у зв'язку з їх плачевним станом, інститути домовляються про проведення «взаємовигідних робіт»: наука проводить заплановані програмою НДР дослідження, судновласники отримують 90% наукового улову. Добре всім... крім риби і її відтворення. Адже науковий вилов може проводитись у будь-який час, в будь-якому місці, коли і де звичайним промисловим суднам заборонено працювати.

Крім того, не рідкісні випадки, коли представники науки «закривають очі» (за допомогою грошей, спиртного та іншого) на те, що тралення відбувається не за заданими квадратами (згідно з програмою), а йде полювання на скупчення риб, при цьому запис у науковому журналі спотворюється або взагалі не ведеться. Промисловики не працюватимуть собі у збиток, тобто не робитимуть тралення там, де риби немає, їм треба виправдати витрати на ведення лову і отримати прибуток. Тому і працюють наукові судна в промисловому режимі, благо рибогосподарською наукою придумано таку велику кількість тем наукових досліджень (до речі, дублюючих одна одну), що вистачить на весь промисловий флот, була б риба.

Доктор біологічних наук Сергій Межжерін прямо називає такого роду практику «браконьєрським ловом під прикриттям науки» і що найнеприйнятніше, що такого роду дослідження можуть проводитись в період нересту риби, що завдає невиправної шкоди водним біологічним ресурсам. Проблему прозорості науково-промислового лову визнають самі працівники рибогосподарських НДІ, оскільки при такій кількості тем НДР по Азову і залученні такої кількості суден проконтролювати все неможливо, та й кваліфікація окремих представників науки нижче рівня лаборанта. У цьому проглядається хитрість НДІ: чи була мета контролювати? І навіщо така кількість суден, якщо за допомогою одного і того ж судна, одних і тих же тралень можна зібрати матеріал для виконання декількох запланованих тем НДР. Однак цього не спостерігається, кожна тема НДР передбачає своє промислове судно. При цьому треба розуміти, що тематика наукових досліджень може бути погоджена Російсько-Українською комісією, чи ні, та й самі рішення комісії мають рекомендаційний характер.

Досить чітко простежується тенденція: при збільшенні в Азові запасів цінних в промисловому сенсі риб збільшується науковий флот. Збільшення чисельності піленгаса зумовило збільшення кількості суден, які проводять дослідження, у два-три рази, і навпаки — у зв'язку зі зниженням його запасів помітно поменшало наукових суден. У зв'язку з цим виникає питання необхідності та виправданості проведення НДР в Азові в такому обсязі і з таким механізмом відбору промислових суден для проведення НДР. Керівник Агентства рибного господарства Віктор Дроник вважає, що ця проблема буде вирішена п'ятьма науковими суднами, які займатимуться виключно наукою і належатимуть НДІ, але коли це буде? І чому кількість суден для виконання завдань на порядок вища? І, найголовніше, чи буде до цього часу кого вивчати в Азовському морі, якщо вже зараз практично втрачені для промислу осетрові, судак, тарань, лящ та інші цінні види риб.

 

 

Коментарі

Ввійдіть або зареєструйтесь, щоб залишати коментарі.
Читайте також

Спроба відтворення процесів, які призвели до появи виду Homo sapiens, — тема традиційна для антропології та палеоантропології. Є багато напрямків (традиційні, морфологічні), які дозволяють нам вимірювати, описувати скелетні останки і робити висновки про те, які це були створіння. Є напрямки сучасніші. Звичайно, лідер серед них — палеогенетика. Але існує і напрямок палеоекологічний, який намагається відтворити характер життя і природного середовища викопних форм найдавніших людей.

X

Вхід

Завантажую...