В японському селі Інакадате (Inakadate), яке знаходиться на північ від Токіо, щороку, починаючи з 1993 р, зростають нові картини з рису, що приваблюють більше 200 тисяч туристів на рік.

Жителі села висаджують чотири сорти рису, що відрізняються за кольором листя. Таким чином у художників є чотири фарби, за допомогою яких раз на рік народжується новий витвір мистецтва. Картини розробляються за допомогою спеціальних комп'ютерних програм. В серпні зображення стає особливо контрастним. А восени наступає час жнив.

Темами рисових картин ставали різні сюжети. Але в 2007 році фермери-живописці вирішили виростити найяскравіше, що було в образотворчому мистецтві Японії - укійо-е. Саме так називають гравюри періоду Едо - етапу японської історії, що тривав з початку XVII до кінця XIX століття. У цьому жанрі створювалися твори з різними сюжетами - від міських сцен повсякденного життя до видів природи.

З японської укійо-е перекладається як "картини мінливого світу". У цих словах присутній філософський підтекст, що говорить про тлінність повсякденного життя. Проте така назва є особливо точною і дещо іронічною по відношенню до рисових картин: вони ж, зрозуміло, не вічні.