Швидке відновлення озонового шару над Антарктикою матиме неоднозначний ефект в майбутньому. Будучи одним з найбільших прикладів негативного впливу людини на природу, горезвісна озонова діра, виявляється, гальмувала глобальне потепління, а тепер це гальмо відпущене, стверджують вчені з університету Лідса, які провели дослідження спільно з колегами з ряду інститутів Фінляндії.

Кілька років тому фахівці робили похмурі прогнози стосовно того, що антарктична озонова діра (найбільша "нестача" в озоновому шарі планети розташовувалася саме там) буде відновлюватися дуже і дуже довго. Однак загоєння діри пішло куди більш високими темпами. І хто б міг подумати, що тепер у цьому позитивному в цілому явищі кліматологи знайдуть і негативний бік.

Вчені з Лідса пояснюють, що сильний (у середньому) вітер, що панував під дірою, піднімав у повітря міріади океанських бризок, які містять частинки солі. Цей аерозоль сприяв формуванню хмар, які відбивали сонячні промені назад у космос. За останні 20 років антарктична озонова діра згенерувала стільки хмар (більших і яскравіших, ніж раніше), що фактично "скасувала" дію глобального потепління на південну півкулю, щонайменше, на літні періоди, повідомляють британці.

Наразі діра пішла на поправку. "Якщо, що дуже ймовірно, ці вітри вщухнуть, - говорить один з авторів дослідження Кен Карслоу (Ken Carslaw), - зростання викидів CO2 може прискорити потепління у південній півкулі, що вплине на майбутній клімат в цілому". Отже, у наступних моделях клімату слід враховувати і цей несподіваний зворотний зв'язок. Такий прогноз дослідники зробили, внісши метеорологічні дані за 20 років в комп'ютерну модель глобального розподілу аерозолів. Деталі цієї роботи представлені в Geophysical Research Letters.