Зелений лис Антонич

Зелений лис Антонич

Ім'я українського поета Богдана-Ігора Антонича останнім часом стало досить часто фігурувати в лозунгах молодіжних акцій та проектів. Так на початку жовтня у Києві відбувся "Антонич-фест" участь в якому взяли українські етно та рок музиканти. На фесті, окрім композицій учасників, співались також пісні на слова Антонича. І це не перший і не останній подібний захід. Постає питання - чому саме Антонич?

Відповідь на це питання можна знайти в творах поета. Адже він не писав про політику, якою була пронизана українська поезія усіх часів. Поезія Антонича філософська, а слово його проникливе.

До істот з зеленої зорі

Закони «біосу» однакові для всіх:
народження, страждання й смерть.
Що лишиться по мені: попіл слів моїх,
що лишиться по нас: з кісток трава зросте.

Лисиці, леви, ластівки і люди,
зеленої зорі черва і листя
матерії законам піддані незмінним,
як небо понад нами синє і сріблисте!

Я розумію вас, звірята і рослини,
я чую, як шумлять комети і зростають трави.
Антонич теж звіря сумне і кучеряве.

Народився Богдан-Ігор Антонич на Лемківщині. Його рідне село Новиця, яке тепер знаходиться на території Польщі, - мальовниче гірське село. Пасовища, поля й городи на схилах гір, темно-сині смерекові ліси, дзвінкі ручаї, звори й потоки – краєвиди, оспівані Антоничем, тут є реальністю.

Спершу з пристрастю юнака, потім змужнілим словом філософа, Антонич пише і видає збірки віршів: "Привітання життя", "Три перстені", "Книга Лева", і посмертна "Зелена Євангелія".

Зелена віра

Зелений бог рослин і звірів
учить мене п’янкої віри,
релігії ночей весінніх,
коли прапервні у кипінні,
у вічній зміні все незмінні.
(Релігії ночей кипучих,
коли гримлять рослинні тучі).
Зелений бог буяння й зросту
зітре на попіл мої кості,
щоб виростало, щоб кипіло
п’янких рослин зелене тіло.
Хто ти, що клониш чола куряв,
вогонь, чи бог, чи птах, чи буря?

Саме "Зелена Євангелія" найбільше пронизана любов'ю до природи та екологічними мотивами що нам, як людям, що цікавляться екологією, має бути особливо близько та цікаво.

З зелених думок одного лиса (уривок)

...Звірята й зорі, люди і рослини —
у всіх одна праматір,
природа вічна, невичерпна і невтомна,
хоч час крилатий з вітром лине...

X

Вхід

Завантажую...