Земляні хробаки вперше розмножились у середовищі, що імітує ґрунт Марса

Земляні хробаки вперше розмножились у середовищі, що імітує ґрунт Марса

Вчені сподіваються, що колись звичайні дощові черв'яки зможуть допомогти людям вирощувати урожай на червоній планеті.

Ряд умов робить Землю придатною для життя, яким ми його знаємо, і однією з них є ґрунт, в якому ми вирощуємо свою їжу. Він наповнений складною сумішшю поживних речовин, бактерій і грибів, які дозволяють рослинам рости. Натомість на Марсі ґрунт стерильний і повний потенційно токсичних сполук.

Коли людство почне освоювати червону планету, це стане головною перешкодою. Вчені вважають, що вирощувати урожай на Марсі можливо, але для цього доведеться змінити ґрунт планети. Біолог Вігер Веймлінк вважає, що дощові хробаки зможуть допомогти.

В його лабораторії при Вагенінгенському університеті двоє маленьких черв'яків нещодавно народились в колонії, що живе у ґрунті, створеному НАСА для імітації марсіанської землі.

Веймлінк, який працює в дослідницькій лабораторії з 2013 року, пояснює, що успішне розмноження свідчить про те, що черв'яки в імітованому марсіанському ґрунті можуть не лише жити, а й процвітати. На Землі хробаки відіграють вирішальну роль в аграрному циклі, і це дає дослідникам надію, що одного дня вони робитимуть те ж саме в іншому світі.

Щоб на Марсі існувала самостійна сільськогосподарська система, жодна частина вирощуваних рослин не може витрачатись даремно. Робота черв'яків — знаходити відпрацьовані частини рослин, такі як стебла чи листя, і розкладати їх на поживні речовини, які можуть бути використані пізніше. Окрім утилізації мертвої органічної речовини, дощові хробаки створюють канали в землі, які дозволяють воді надходити до коріння рослин більш рівномірно.

«[Хробаки] беруть органічну речовину з поверхні ґрунту — їдять її, жують — і коли вона з них виходить, її подальшим розкладанням можуть займатись бактерії, інакше [без черв'яків] ви вичерпаєте поживні речовини в ґрунті, — пояснює Веймлінк. — На Марсі не можна дозволяти собі щось втрачати».

Його дослідження все ще перебуває на попередній стадії, оскільки повні умови Марса ще не змодельовані дослідниками, які намагаються вирощувати їжу. Бактерії, які перетворюють екскременти черв'яків на поживні речовини, природно зустрічаються в лабораторії Веймлінка. На Марсі це було б не так.

Веймлінк також збагачує ґрунт азотом, використовуючи добрива на основі свинячого гною. Він стверджує, що на Марсі гній повинен виготовлятись зі стерилізованих людських фекалій.

Щоб точно знати, чи можливо вирощувати урожай на Марсі, як в книзі та фільмі «Марсіанин», дослідникам доведеться змоделювати умови, ще більше подібні до тих, що властиві червоній планеті. І для цього потрібні більш точні зразки ґрунту.

В ході роботи над системою овочевого виробництва, Трент Сміт, космічний біолог, який керує проектом НАСА Exploration Mission 1, допоміг створити тип ґрунту під назвою Mars 1A — саме його використовують вчені, зокрема Веймлінк, для своїх досліджень.

За словами Сміта, вони змогли здебільшого точно відтворити марсіанський ґрунт на основі спектральних зображень планети, але в штучному ґрунті все ще відсутня одна ключова сполука, знайдена на Марсі — перхлорати. Цей клас сполук створюється на Землі деякими видами промисловості, але дослідники досі не змогли точно відтворити його в симульованому марсіанському ґрунті.

За словами як Веймлінка, так і Сміта, мікроби чудово виживають в перхлоратах, і рослини все ще можуть вирощуватись в ґрунті, що містить цю речовину. Але вона може бути смертельною для людей, які її споживають, або їдять рослини, вирощені в ній. У дослідженнях, де хробаків випробовували в умовах високого рівня перхлоратів, більшість з них не вижили.

Відкриття природного процесу видалення перхлорату з марсіанського ґрунту залишається найбільшим викликом на шляху розвитку стійкої сільськогосподарської системи на червоній планеті. У зв'язку з цим Веймлінк планує досліджувати бактерії і гриби, найбільш адаптовані до суворої марсіанської землі.

Але існує ще одна перешкода: запилення рослин. Зараз дослідники роблять це вручну крихітним пензликом, що було б надто трудомістким на Марсі. На думку Веймлінка, кращим кандидатом в марсіанські запилювачі може стати джміль.

 

 

Коментарі

Ввійдіть або зареєструйтесь, щоб залишати коментарі.
Читайте також

В центрі нинішньої енергетичної дискусії стоїть питання про зберігання енергії. В автомобілях — як зробити акумулятори, яких вистачатиме на сотні кілометрів; в енергетиці — проблема зберігання енергії, отриманої з сонячних панелей, в години, коли сонце не світить.

X

Вхід

Завантажую...