Зміни клімату у питаннях та відповідях

Зміни клімату у питаннях та відповідях

Міжурядова група експертів зі змін клімату (IPCC), глобальні збори кращих спеціалістів з фізики атмосфери і океану, метеорології, гляціології та інших «кліматичних» наук, на цьому тижні затвердить першу частину своєї нової доповіді, в якій ретельно узагальнюється і роз'яснюється все, що на даний момент відомо людині про зміни клімату. Перша частина доповіді присвячена саме науковій стороні питання — які причини і механізми змін клімату, його спостережувані і прогнозовані наслідки. РІА Новини представляє свою добірку питань, відповіді на які при великому бажанні можна знайти в багатосторінкових працях IPCC.

1. Стривайте, так все-таки, глобальне потепління чи зміни клімату?

Зустрічне питання: так все-таки висока температура чи грип? Дійсно, спочатку вчені заговорили про глобальне потепління, тому що найбільш вивчений на той момент аспект «кліматичної» проблеми, парниковий ефект, пов'язаний якраз з підвищенням температури нижніх шарів атмосфери, тобто потеплінням. Більше парникових газів в атмосфері планети — сильніший парниковий ефект — ось і потепління.

І, можливо, ще тому, що виявити поступовий ріст середньої температури на планеті було простіше, ніж, наприклад, глобальні зміни в хмарності або частоті небезпечних погодних явищ. Ті самі «інструментальні спостереження», про які люблять говорити синоптики і кліматологи — тобто систематичні спостереження не «на око», а за допомогою приладів — починались саме з ведення записів про температуру.

Так звані «кліматичні скептики», які з чимось не згодні в теорії антропогенних змін клімату, люблять говорити, що коли на початку 2000-х років потепління як би «скінчилось», а перші, неточні прогнози вчених не збувались, ті оперативно «підмінили» глобальне потепління на більш обтічне «зміни клімату». Ця точка зору упускає той факт, що кліматологія весь цей час не спочивала на лаврах, а розвивалась, і в якийсь момент стало очевидно, що справжня проблема не у високій температурі, а в грипі.

Діяльність людини тисне на найслабшу ланку вуглецевого циклу планети, атмосферу, і таким чином призводить до «розбалансування» кліматичної системи, яка повільно повзе в бік нової рівноваги — тобто клімат змінюється. І ріст глобальної середньої температури, тобто власне глобальне потепління, — лише один з результатів, або симптомів цього розбалансування, який люди помітили і усвідомили першим.

2. Ми минулої зими відморозили вуха, де ваше глобальне потепління?

Якщо середня річна оцінка п'ятикласників з математики з роками зростає, це не означає, що якийсь конкретний п’ятикласник більше ніколи не зможе отримати двійку. І жодна отримана двійка сама по собі не «скасовує» цієї багаторічної тенденції підвищення успішності — щоб переломити її, потрібно набагато, набагато більше поганих оцінок.

Так само жодна особливо холодна зима не скасовує загальної тенденції росту глобальної середньої температури. А якщо згадати, що справжня проблема — «розбалансування» клімату, стане зрозуміло, що десь зими взагалі можуть стати більш холодними, і це теж ніяк не суперечить загальній ідеї, якщо десь в іншому місці при цьому температури так само сильно зростуть.

Так, колись на світанку сьогоднішньої кліматології деякі дійсно передбачали, що зими скоро закінчаться, і їх діти та онуки більше не побачать снігу. Але зараз про це не говорять навіть найзавзятіші «зелені» — минув час, масив знань у вчених збільшився, і такі радикальні сценарії пішли в минуле. Так що ті, хто все ще розраховує через зміни клімату назавжди позбутись шуб і шапок, неуважно читають новини.

3. Невже ніхто не виграє від глобального потепління?

Для тих, хто вважає, що завдяки змінам клімату можна буде в Гренландії вирощувати банани, а в Сибіру — виноград, у нас погані новини. Як ми вже з'ясували, ідея не в тому, що весь рік в помірних широтах перетвориться на літо, а в тому, що новий клімат буде відрізнятись від звичного нам, і, мабуть, далеко не в кращу сторону.

Це, до речі, не означає, що у глобальних змінах клімату для деяких країн не буде зовсім ніяких позитивних наслідків. Але ось тут починається складна, як рівняння з десятками невідомих, історія. Скажімо, якщо на півночі скоротяться опалювальний сезон і витрати на опалення, чи не перекриється це руйнуваннями інфраструктури від танення вічної мерзлоти? А якщо на півдні подовжиться сільськогосподарський сезон, чи можна буде цим скористатись в більш посушливих умовах? Над цими питаннями б’ється багато вчених, і поки висновки у них невтішні — бонуси, якщо вони і будуть, виявляться невеликими і «короткоживучими».

4. Клімат змінювався навіть тоді, коли про людину й натяку не було, який вже тут «антропогенний вплив»?

Дійсно, ніякого. Саме тому у всіх доповідях IPCC та інших наукових публікаціях повно уточнень виду «в останні 50 років», «з початку індустріальної епохи» — це десь з середини XIX століття, «за всю історію інструментальних спостережень» — а це вже приблизно з його кінця. Можна, звичайно, згадати про те, що людство взагалі почало впливати на клімат вже з появою сільського господарства і вирубки лісів, але якраз той вплив був занадто незначним.

Так, журналісти та активісти часом опускають такі уточнення, інколи від ліні, а інколи заради стислості, але завжди потрібно пам'ятати, що якщо вчені говорять про антропогенні зміни клімату, йдеться про відносно недавні часи — з XIX століття до наших днів.

5. Раніше на Землі бувало як набагато тепліше, так і набагато холодніше, і нічого — в чому проблема?

В основному в тому, що раніше на Землі не бувало семи мільярдів людей, які вже через пару-трійку десятиліть, як очікується, перетворяться на дев'ять — і всім їм потрібно буде десь жити і щось їсти. Тому, до речі, багато експертів не люблять, коли проблему змін клімату називають екологічною, тому що, на їх думку, справа не зовсім в екології.

Строго кажучи, зміни клімату — це природний процес, який сам по собі не може бути ні хорошим, ні поганим, клімат просто з одного стає іншим. Позитивне або негативне (найчастіше негативне) забарвлення йому надають політичні, економічні та соціальні наслідки, до яких він призведе.

6. Чому всі ігнорують той факт, що в останні 15 років потепління зупинилось?

Дійсно, з кінця 1990-х років температура несподівано «пригальмувала», хоча концентрація CO2 продовжувала рости — і щодо цього є багато гіпотез. IPCC в своїй новій доповіді приділяє цим гіпотезам багато уваги, деякі вчені, до речі, навіть вважають, що занадто багато.

Крім того, безпрецедентно багато уваги в доповіді приділяється Світовому океану, головному «драйверу» кліматичної системи Землі, а температура океану всі ці роки якраз успішно росла. Вчені вважають, що, швидше за все, саме туди і пішло «невистачаюче» тепло з атмосфери — адже, якщо прочитати статті уважно, горезвісна «пауза» поширюється лише на один показник, глобальну середню приземну температуру.

7. Чи правда, що останні стихійні лиха викликані глобальним потеплінням?

Це чи не найтонше питання у всій темі змін клімату. Метеослужби світу рапортують про ріст числа небезпечних погодних явищ, вчені говорять, що клімат має стати більш «нервовим», соціологи звітують про сплеск інтересу до теми після кожного великого катаклізму — спокуса показати на якийсь з них і сказати «Ми ж говорили!» дуже велика і дуже зрозуміла.

На заході використовують досить просту спортивну аналогію. Припустимо, ми знаємо, що один непоганий бейсболіст сьогодні вийшов на поле, скориставшись допінгом. Нам відомо, що допінг покращує результати спортсменів, і бейсболіст дійсно грає дуже добре. Але чи означає це, що кожен окремо взятий вдалий удар викликаний прийомом допінгу? Ні. Ми здогадуємось, що з допінгом хороших ударів повинно бути більше, але впевнено «пов'язати» конкретний успіх із забороненими препаратами досить важко.

Щось схоже відбувається і з кліматом. Тому вчені, як правило, або дуже обережно висловлюються на цю тему, або ж пишуть складні 20-сторінкові статті, як це було з аномально спекотним літом три роки тому.

8. А може, вся справа в кліматичній зброї?

Американська програма вивчення іоносфери HAARP — здається, найпопулярніший серед пострадянських любителів теорій змов науковий проект, особливо тепер, коли у Великому адронному колайдері, на загальне розчарування, не виникла чорна діра. Найчастіше інструменти на Алясці звинувачують як раз у спеці 2010 року, хоча дістається HAARP і за повені та посухи.

Що характерно, за статистикою Яндексу, щомісяця запитів «климатическое оружие» майже стільки ж, скільки запитів «глобальное потепление» і в два рази більше, ніж «изменение климата». Вченим без посмішок цю тему обговорювати, мабуть, важко, але коли все ж доводиться, вони зазвичай нагадують, що активні дії людини на атмосферу поки обмежуються розгоном невеликих хмар перед парадом. Крім того, приховати використання такої кліматичної зброї в нинішніх умовах було б неймовірно складно.

9. Хіба «кліматгейт» не довів, що всі ці розмови про потепління — неправда?

Ось вона, сила друкованого слова, дуже вдалого, «дзвінкого» слова, придуманого для неприємної за всіма статтями історії 2009 (!) року. Подумайте, чи так багато гучних новин того часу ви можете пригадати?

На переконаних у тому, що «кліматгейт», тобто публікація в мережі тисяч електронних листів та інших документів співробітників університету Східної Англії та їх колег з різних країн, «зірвав усі покрови» зі змови кліматологів, не подіяло нічого. Ні декілька незалежних розслідувань у Великобританії і США, ні просто детальне вивчення власне матеріалів «витоку», а не цитат з них. Адже все це вказувало на те, що проблеми дійсно були, але не з якістю наукової інформації, а з подекуди надто драматичними способами її подання та браком прозорості наукових організацій.

Знову ж, характерно, що пізніше невідомих хакерів вистачило лише на те, щоб через два роки опублікувати ще більше 5 тисяч електронних документів, судячи з усього, з того ж масиву — але друга серія того ж скандалу вже не зацікавила майже нікого, окрім найбільш скептичних «скептиків».

10. Ці вчені сьогодні говорять про потепління, а завтра про льодовиковий період. Кому вірити?

Можливо, відповідь несподівана, але — для початку, пошуковим системам. Якщо ви натрапили на заголовок виду «Вчені обіцяють льодовиковий період в наступному році» варто в першу чергу знайти в замітці або за її межами відповіді на два запитання. Чим займаються вчені із заголовка і де працюють? У якому науковому журналі вони опублікували свій «льодовиковий» прогноз? Така проста процедура сильно зменшить кількість льодовикових періодів у вашому житті.

Хоча, на ситуацію можна подивитися й так: звісно, вчені сьогодні говорять про потепління, а завтра — про льодовиковий період. Більше того, іноді це навіть одні й ті ж вчені. Скринька відкривається питанням номер чотири: наступний льодовиковий період дійсно чекає на нас, але через 10-20-30 тисяч років і за астрономічними причинами, а потепління — тут і зараз, і через антропогенне посилення парникового ефекту.

Коментарі

Пишіть, будь ласка, про свої враження щодо статей в коментарях.
Сайт зроблено для людей і тому нам важливо знати Вашу думку.
Ввійдіть або зареєструйтесь, щоб залишати коментарі.
X

Вхід

Завантажую...