Знайдені докази присутності рідкої води на Марсі

Знайдені докази присутності рідкої води на Марсі

Роботизований ровер Curiosity, запущений НАСА для дослідження Марсу, отримав докази того, що під поверхнею планети може існувати вода у рідкій формі.

Хоча Марс занадто холодний, щоб на його поверхні могла існувати рідка вода, як виявилось, солі в марсіанському ґрунті знижують її точку замерзання, в результаті чого під поверхнею планети може формуватись шар солоної води.

Нові дані вселяють довіру до теорії, за якою темні смуги, які спостерігаються на таких утвореннях, як стіни кратерів, можуть бути сформовані потоками води.

Вчені вважають, що тонкий водяний шар формується шляхом поглинання водяної пари з атмосфери солями (перхлоратами) в марсіанському ґрунті.

Температура цих рідких шарів становить близько –70°C — занадто холодно, щоб підтримувати будь-які відомі нам форми мікробного життя.

Крім того, знаходячись у верхніх 15 сантиметрах ґрунту, солоні води також зазнають вплив високих рівнів космічної радіації — ще один виклик для життя.

Але все ще можливо, що організми можуть існувати десь під поверхнею Марсу, де умови більш сприятливі.

Дослідники зібрали докупи всі дані, отримані набором інструментів марсоходу Curiosity.

Система моніторингу навколишнього середовища (Rover Environmental Monitoring System, REMS) — по суті метеорологічна станція марсохода — виміряла відносну вологість і температуру в місці посадки апарата у кратері Ґейла.

Використовуючи дані з інструменту під назвою Dynamic Albedo of Neutrons (DAN), вчені також змогли оцінити склад підземних вод. Ці дані узгоджуються з тим, що вода у ґрунті пов’язана з перхлоратами.

Нарешті, інструмент для аналізу проб на Марсі (Sample Analysis at Mars, SAM) надав дослідникам дані про вміст водяної пари в атмосфері.

Результати показують, що на марсіанському екваторі, де приземлився Curiosity, існують всі відповідні умови для утворення солоної води протягом зимових ночей. Але вдень, коли температури ростуть, рідина випаровується.

Хав'єр Мартін-Торрес, співдослідник місії Curiosity та провідний вчений з REMS, розповідає, що відкриття було непрямим, але переконливим: «Ми побачили умови для формування солоної води на поверхні. Це схоже на те, як люди відкривали перші екзопланети. Вони не бачили планет, але вони могли бачити гравітаційні ефекти на зірках. Ці солі-перхлорати мають властивість, яка називається розпливанням за рахунок атмосферної вологи. Вони вбирають водяну пару з атмосфери, утворюючи солону воду».

Він додає: «Спостерігається добовий кругообіг води — дуже важливий процес. Цей цикл підтримується солоною водою. На Землі обмін між атмосферою та землею забезпечує дощ. Але на Марсі цього немає...»

Здавалось би, рідка вода має формуватись за якомога більш теплих температур, але утворення солоної води — це результат взаємодії між температурою і атмосферним тиском. Буває, що найкращими місцями для формування цих рідких шарів виявляються досить холодні місця.

Оскільки вчені знайшли докази існування солоної води на марсіанському екваторі — там, де умови найменш сприятливі — це означає, що на більш високих широтах, в районах, де вологість вища, а температури нижчі, вони можуть бути представлені ще більше. Вони можуть навіть бути присутніми там цілий рік.

Темні смуги на схилах, які можна побачити з космічних апаратів на орбіті, вже давно вважаються продуктом переміщення води, яка протікає у марсіанському ґрунті. Але така інтерпретація була оскаржена.

«На даний момент це спекуляція... але ці спостереження, принаймні, допомагають або йдуть цим напрямком», — говорить доктор Мартін-Торрес.

X

Вхід

Завантажую...