Енергетичні ресурси Землі та України

Звернімося тепер до енергетичних ресурсів Землі та України, до аналізу ймовірності енергетичних катаклізмів.
На нашу думку, для людства загалом немає безпосередньої і близької небезпеки енергетичної кризи. Звичайно, не виключені певні збурення типу тимчасового спекулятивного підвищення цін на той чи інший енергоносій, певні утруднення у тієї чи іншої країни. Але загалом поки що (і в найближчому майбутньому) люди знаходять те, чого дуже прагнуть.
За останні 200 років відбулися закономірні зміни у системі джерел енергії у США та інших розвинених країнах. Доки одні спалювали ліси, другі навчилися видобувати і використовувати викопне вугілля. Треті у боротьбі за ринок енергопослуг освоїли нафту, четверті спорудили гідроелектростанції. З середини XX ст. розпочалося використання ядерної енергії. На жаль, у США (а ще більше в Радянському Союзі) воно було спотворене намаганням поєднати виробництво електроенергії з продукуванням ядерної вибухівки (плутонію).
Яким буде наступний крок у США? Безсумнівно, це застосування термоядерного синтезу. Ось тільки початок “нової ери” у джерелах енергопостачання настане не раніше, ніж американське суспільство відчує нагальну потребу у синтезі. Коли ринок енергії виявить, що кіловатгодина з нафти з Венесуели дорожча від кіловатгодини з термоядерних електростанцій, то ці джерела з’являються досить швидко.
Останніми десятиріччями використання енергоносіїв у світі невпинно підвищувалося. У 1994 р. загальне енергоспоживання землян практично досягло позначки 10 млрд т у нафтовому еквіваленті. Ця сума утворилася так: 3,2 млрд т нафти + 1,9 млрд т газу + 2,4 млрд т вугілля + 2 млрд т з відновлюваних джерел + 0,5 млрд т з ядерних електростанцій = 10 млрд т нафтового еквівалента.
На який же час вистачить наявних запасів за таких масштабів споживання? Якщо узагальнити трохи суперечливі дані з багатьох джерел (переважно закордонних), то можна скласти табл. 1.

Таблиця 1 - Час вичерпання розвіданих запасів викопного палива за збереження рівня споживання 1994 р.

Зображення

Ситуація у світі з нафтою може видатися загрозливою, але це буде помилкове враження. Бо видобувані працюють “ударно”, та й геологи не марнують часу. Тому ось уже років з двадцять геологи “перемагають” і загальна кількість доведених запасів не зменшується, а повільно збільшується. Лишається ще чимало недостатньо досліджених зон у глибинах Землі, тому цей процес може тривати ще 10-20 років (або й більше, якщо вулкани й справді формують родовища нафти).
Якщо врахувати засекречування даних більшістю країн, то не буде помилкою стверджувати, що нафти і газу вистачить (враховуючи збільшення видобутку внаслідок зростання населення Землі) до середини XXI століття.
Що стосується вугілля нижчої якості і сланців з бітумом (не згаданих у табл. 1), то їхні прогнозні запаси у 34 рази більші, аніж вугілля, що ввійшло у таблицю. Проблемою є лише висока вартість їх видобутку і велике забруднення довкілля внаслідок спалювання.
Ще приблизніші дані про “найстратегічніші” енергоносії, якими є уран і торій. Експерти зазначають, з певними пересторогами, що за сучасних цін на електроенергію економічно вигідно використовувати лише частину родовищ з високим вмістом цих елементів. Те, що визнали окремі країни (Австралія, Канада, Намібія, ПівденноАфриканська Республіка, США та ін.), дає підстави стверджувати, що на основі сучасних типів реакторів (вони використовують енергію лише урану235, якого менш як 0,7 % від усієї кількості цього елемента) з урану можна отримати приблизно стільки ж енергії, як з нафти і газу разом.
Якщо вже орієнтуватися на ядерну енергетику, то насамперед відразу потрібно застосовувати реакторирозмножувачі, які дають змогу перетворити на ядерне паливо весь уран і весь торій.
У кількох країнах тривалий час працюють експериментальні установки цього типу, тому цей шлях цілком реальний. У цьому разі запаси енергії у можливих для розробки родовищах цих елементів виявляться більшими від усієї енергії, нагромадженої за мільярди років у вугіллі, сланцях, нафті й газі.
Цікава обставина: Північна півкуля значно багатша на викопне паливо, ніж Південна (там і досі не знайдено жодного великого нафтового родовища). Причиною є те, що в момент накопичення органіки у прадавніх болотах тропіки розташовувалися в Європі, Сибіру, США і Канаді. їм і належить левова частка вугілля, нафти і газу.
Україні пощастило з вугіллям, набагато менше з нафтою і газом. Певне уявлення про запаси і видобуток основних видів викопного палива дає табл. 2.

Таблиця 2 - Балансові запаси і видобуток викопного палива в Україні в 1992* р.

Зображення

* За наступні 10 років видобуток вугілля зменшився майже удвічі, починаючи з 2000 р. помітно збільшується видобуток нафти й газу.

Запаси урану й торію суворо засекречені. Втім, у пресі дедалі частіше з’являються повідомлення про те, що в центрі України розташована найбільша у Європі копальня для видобутку урану, а загальні ресурси його цілком достатні для самостійного виробництва паливних елементів (стержнів) для українських ядерних електростанцій.
Можливості ж негайного збільшення видобутку нафти і газу утруднюються для нас тим, що вони розосереджені на майже 400 дрібних родовищах.
Найважливіший енергоносій вугілля. Та тут, як зазначалося, є чимало небезпек, яких можуть зазнати шахтарі під землею. Недогляд чи застаріле обладнання ведуть до нещасть. Для їх відвернення необхідні чималі кошти на оновлення шахт.
Дешевої енергії на нашій території немає. Не дадуть нам її безкоштовно ні ближчі, ні віддаленіші сусіди.
Пора економити.

Каталог сайтов - Добавить сайт

Коментарі

Пишіть, будь ласка, про свої враження щодо статей в коментарях.
Сайт зроблено для людей і тому нам важливо знати Вашу думку.
Ввійдіть або зареєструйтесь, щоб залишати коментарі.
X

Вхід

Завантажую...