Національний парк Гранд-Тітон

Національний парк Гранд-Тітон

Національний парк Гранд-Тітон розкинувся на північному заході штату Вайомінг, США. Парк включає більшу частину гірського хребта Тітон і північну частину долини Джексон-Хоул. Гранд-Тітон розташований всього в 16 км на південь від Національного парку Йєллоустон. Території обох національних парків, а також прилеглих до них національних лісів та інших природоохоронних зон, утворюють екосистему Великий Йєллоустон, одну з найбільших збережених екосистем у світі, розташованих в середніх широтах.

Свою назву парк отримав на честь найвищої гори в хребті Тітон, висота якої 4199 м над рівнем моря і 2100 м над рівнем долини Джексон-Хоул. Загальна площа парку становить близько 1255 квадратних кілометрів. Протяжність доріжки для туристів – 320 кілометрів. Щороку парк відвідують більше 2,5 мільйонів чоловік.

На території парку розташовані численні озера, найбільше з яких, Джексон, має довжину 24 км. Найбільша річка парку – Снейк – приймає всі струмки, що стікають з гір у долину Джексон-Хоул. В районі хребта Тітон більше 10 невеликих льодовиків. Природа парку знаходиться в майже незайманому стані. В Гранд-Тітон мешкають понад 1000 видів судинних рослин, 300 видів птахів, 61 вид ссавців, 4 види плазунів, 6 видів земноводних і тисячі видів комах.

Сусідство зі знаменитим Йєллоустоном послужило хребту і всім його мешканцям неоціненну службу. Національний парк Йєллоустон був заснований в 1872 році, і в кінці XIX століття багато захисників навколишнього середовища висловлювались за розширення території парку настільки, щоб він включав хребет Тітон. Населення долини Джексон-Хоул було проти такого розширення, проте позитивно сприйняло ідею про створення окремого парку.

Так в 1929 році був створений Національний парк Гранд-Тітон, який включав у себе на той час тільки хребет Тітон і шість озер біля підніжжя гір. Долина Джексон-Хоул перебувала у приватній власності аж до 1930-х років, коли Джон Девісон Рокфеллер молодший почав скуповувати там землю з метою подальшої передачі національному парку. Незважаючи на те, що громадськість і конгрес висловлювались проти, в 1943 році на території долини був оголошений національний пам'ятник природи Джексон-Хоул. А в 1950 році пам'ятник природи став частиною національного парку Гранд-Тітон.

У 1972 році ділянка землі між парками Гранд-Тітон і Йєллоустон була передана у відання Служби національних парків США. У знак вдячності Рокфеллеру, ця ділянка і дорога, що проходить по ній, були названі Меморіальною алеєю ім. Джона Девісона Рокфеллера. Гранд-Тітон став ніби продовженням Йєллоустону, ці визначні природні пам'ятки з'єднались мальовничою стежкою, проте тварини подорожують між двома парками і так, без всякої дороги.

Тут не можна не згадати про вовків, які були повністю винищені в регіоні на початку 1990-х років, але мігрували з парку Йєллоустон після відновлення там популяції. Невдовзі після повернення вовків на території парку стали мешкати всі корінні види ссавців, властиві даній місцевості.

Крім вовків в парку мешкає ще 17 видів хижаків, в тому числі ведмідь грізлі і більш поширений в цих місцях барибал. Найбільш типові види хижаків включають також койота, канадську видру, американську куницю і американського борсука. Менш поширені пума, канадська рись і росомаха.

З великих ссавців можна відзначити лося, який мешкає тут у величезних кількостях. Їх досить легко побачити в будь-який час року, а особливо – навесні і восени. Інші копитні включають бізона і вилорога – найшвидшого ссавця в західній півкулі. У високогірних і скелястих районах парку мешкає 100-125 товсторогів.

В Гранд-Тітон мешкає понад 300 видів птахів, включаючи найменшу пташку Північної Америки – колібрі-калліопа і найбільшу водоплавну птицю континенту – лебедя-трубача. Всі 4 види плазунів, що зустрічаються на території парку, не отруйні. Що ж стосується комах парку, їх тут, щонайменше, 10 000 видів. Одним із прикладів важливості комах для екосистеми є молі Euxoa auxiliaris, які після спаровування гинуть у величезних кількостях і забезпечують ведмедів та інших хижаків їжею, багатою на жири та білки. Дослідження показують, що коли молі особливо багато, ведмеді споживають до 40 000 особин на день, що відповідає 20 000 ккал/день.

Гранд-Тітон – єдиний національний парк США, в якому дозволене полювання на тварин, але лише якщо ці тварини – лосі. Дане положення було включене в закон парку ще при його об'єднанні з національним пам'ятником природи Джексон-Хоул. Хоча деякі парки Аляски дозволяють полювання для корінного населення, а кілька інших парків іноді встановлюють райони, де полювання дозволене з метою регулювання чисельності видів, політика Гранд-Тітон все ж досить унікальна. Прихильники лосиного полювання стверджують, що міра є вимушеною, оскільки без відстрілу стадо лосів буде збільшуватись, що позначиться на рослинності, яка постраждає від перевипасу. Опоненти стверджують, що в парку зросла кількість хижаків, а лосине полювання є абсолютно непотрібним і потенційно небезпечним.

Національний парк Гранд-Тітон
Національний парк Гранд-Тітон
Національний парк Гранд-Тітон
Національний парк Гранд-Тітон
Національний парк Гранд-Тітон
Національний парк Гранд-Тітон
Національний парк Гранд-Тітон
Національний парк Гранд-Тітон
Національний парк Гранд-Тітон
Національний парк Гранд-Тітон
Національний парк Гранд-Тітон
Національний парк Гранд-Тітон
Національний парк Гранд-Тітон
Національний парк Гранд-Тітон
Національний парк Гранд-Тітон
Національний парк Гранд-Тітон
Національний парк Гранд-Тітон
Національний парк Гранд-Тітон
Національний парк Гранд-Тітон
Національний парк Гранд-Тітон
Національний парк Гранд-Тітон
 

 

Коментарі

Ввійдіть або зареєструйтесь, щоб залишати коментарі.

Зображення користувача 380967176351.
380967176351 / 22.10.2012, 19:50

Неймовірно гарно,я вражена цією красою!!!

Зображення користувача Mila.
Mila / 15.09.2012, 13:57

Краса... :-)

Зображення користувача Гостя.
Гостя / 13.09.2012, 19:22

От Америка багата на національні парки! І гарно ж :)

Читайте також

Під екологічним сприймається декілька різних підходів, які відрізняються між собою залежно від того, що розуміється під екологією та її предметом. Певної визначеності в цьому питанні, як це було до 70-х років ХХ ст. (екологія — наука про взаємозв'язки живих організмів з навколишнім середовищем; її предмет — екосистема), уже немає. Значна частина науковців, а надто громадськість, під екологією, екологічним підходом розуміють вирішення всього комплексу питань, пов'язаних із взаємодією людини з навколишнім середовищем, включаючи правові, інженерно-технологічні, етичні та багато інших аспектів цієї проблеми. Екологія при цьому уявляється не як цілісна наука, а як деяка ідеологія, принцип, який має пронизувати всі науки та сфери людської діяльності. Термін «екологія» в такому трактуванні витіснив громіздке словосполучення «раціональне використання, збереження та охорона природи», навіть змістовно ширший за нього, а екологічний підхід, який базується на такому розумінні екології, близький до природоохоронного при широкому розумінні охорони природи.

X

Вхід

Завантажую...