Нгоронгоро – Ноїв ковчег для Чорного континенту

Нгоронгоро – Ноїв ковчег для Чорного континенту

Мільйони років тому на східному краю Африканського материка вибухнув вулкан, який залишив після себе величезну, заповнену киплячою лавою воронку. Багато часу минуло, доки втих гнів підземного вогню, круті схили та пласке дно кратера поросли лісом і саваною та стали для тисяч тварин затишним, надійним будинком, відомим тепер усьому світові як заповідник Нгоронгоро.

В давно погаслу вулканічну западину Нгоронгоро можна потрапити по єдиній ґрунтовій дорозі, прокладеній по східному схилу кратера. Серпантин цієї гірської траси проходить через вологий, оповитий густим туманом тропічний ліс, де око, гублячись у зелені багатоярусних джунглів, не відразу розрізняє окремі види дерев – плоскі крони альбіцій, сріблясті стовбури кассіпурей, невисокі крупнолисті кротони, унизані пучками мохів і орхідей. У міру підйому ліс рідшає, розступаючись в сторони галявинами, порослими соковитою травою, яка приваблює місцевих мешканців – буйволів, зебр, антилоп.

З гребеня кратера в ясні дні видно практично всю грандіозну чашу Нгоронгоро. Розташована на плато, піднятому на висоту близько 2400 м, вона постає величезною округлою западиною, діаметр якої майже 20 км. Поступово виростаючи з туману, колосальною дугою йде до обрію стіна кратера, протилежний край якого ледь помітний в ранковій імлі. На 600 м піднімаються над дном цієї чаші круті, майже прямовисні сухі схили, порослі колючим чагарником і канделябровими молочаями. Дно спочатку здається пласкою зеленою рівниною і, лише придивившись, починаєш помічати темно-зелені плями лісових острівців акації, невисокі пагорби і білясту поверхню звивистої річечки та мілководних мулистих озер.

Люди з'явились в цих місцях відносно недавно. Важкодоступна, ізольована від навколишнього світу чаша кратера довгий час залишалась в повному розпорядженні диких тварин, які заселили ліси, савани, озера і болота кратера, знайшовши тут широкі пасовища, місця для полювання і безпечний притулок.

Читайте далі після перегляду фотографій

Нгоронгоро – Ноїв ковчег для Чорного континенту
Нгоронгоро – Ноїв ковчег для Чорного континенту
Нгоронгоро – Ноїв ковчег для Чорного континенту
Нгоронгоро – Ноїв ковчег для Чорного континенту
Нгоронгоро – Ноїв ковчег для Чорного континенту
Нгоронгоро – Ноїв ковчег для Чорного континенту
Нгоронгоро – Ноїв ковчег для Чорного континенту
Нгоронгоро – Ноїв ковчег для Чорного континенту
Нгоронгоро – Ноїв ковчег для Чорного континенту
Нгоронгоро – Ноїв ковчег для Чорного континенту
Нгоронгоро – Ноїв ковчег для Чорного континенту
Нгоронгоро – Ноїв ковчег для Чорного континенту
Нгоронгоро – Ноїв ковчег для Чорного континенту
Нгоронгоро – Ноїв ковчег для Чорного континенту
Нгоронгоро – Ноїв ковчег для Чорного континенту
Нгоронгоро – Ноїв ковчег для Чорного континенту
Нгоронгоро – Ноїв ковчег для Чорного континенту
Нгоронгоро – Ноїв ковчег для Чорного континенту
Нгоронгоро – Ноїв ковчег для Чорного континенту
Нгоронгоро – Ноїв ковчег для Чорного континенту
Нгоронгоро – Ноїв ковчег для Чорного континенту
Нгоронгоро – Ноїв ковчег для Чорного континенту
Нгоронгоро – Ноїв ковчег для Чорного континенту
Нгоронгоро – Ноїв ковчег для Чорного континенту

У 1891 році в Нгоронгоро зумів потрапити перший європейський дослідник – німець Бауман. Однак аж до середини XX століття в цьому віддаленому районі Східної Африки змогли побувати лише декілька зоологів. Статус самостійної території Нгоронгоро отримав в 1959 році, коли він був виділений з національного парку Серенгеті. Необхідність вживання термінових заходів щодо захисту диких тварин Нгоронгоро, які стали об'єктом промислу браконьєрів, була очевидною. Нагадуванням про ті роки, коли вирішувалась доля Нгоронгоро, служить невеликий скромний пам'ятник, встановлений на гребені кратера, неподалік від дороги. На пірамідці, складеній з гранітних каменів, табличка з написом: «Міхаель Гржимек. 12.4.1934 – 10.1.1959. Він віддав все, що мав, навіть своє життя, за те, щоб зберегти диких тварин Африки». Літак Міхаеля Гржимека розбився тут, в Нгоронгоро, заповіднику, створеному багато в чому зусиллями цього німецького натураліста та його батька.

Сьогодні Нгоронгоро – це понад 800 тис. гектарів охоронюваних територій, до складу яких крім самого кратера входять околиці обширного вулканічного плато, на якому розташований заповідник. Примикаючі до Нгоронгоро охоронювані площі являють собою трав'янисті савани на сході і великі, вже не діючі вулкани на заході – Олмоті, Олдеані, Емпакаї. На території площею більше 250 кв. км мешкає 30 000 диких тварин, які представляють ледь не всю фауну Африки.

Навіть з гребеня кратера можна розрізнити, як на днищі чаші пасуться стада газелей, зебр, антилоп. В озерах і болотах люблять коротати спекотні дні буйволи, бегемоти та носороги, приходять викупатися слони. Водойми, ліси і савани заповідника населяють тисячі птахів – фламінго, журавлі, чаплі, марабу, ткачики, дрохви. Велика кількість дичини приваблює численних хижаків, переважно левів, гієн та лисиць, але нерідко зустрічаються також шакали, леопарди та гепарди.

Відмінною унікальною особливістю Нгоронгоро є справжній калейдоскоп африканських ландшафтів, які з усією повнотою (за винятком пустель) представлені в цьому заповіднику. Тут на порівняно невеликій території можна побачити всю Африку в мініатюрі, Африку, яка сховалась в утробі стародавнього вулкана, який, подібно до Ноєвого ковчегу, вкрив мешканців Чорного континенту від бурхливих хвиль сучасної цивілізації.

 

 

Коментарі

Ввійдіть або зареєструйтесь, щоб залишати коментарі.

Зображення користувача Гостя.
Гостя / 06.08.2012, 21:25

І все це розмаїття у жерлі вулкана! Неймовірно!!!

Читайте також
У Північному Льодовитому океані виявлена прісноводна опуклість

В західній частині Північного Льодовитого океану виявлено велику опуклу область з прісною водою. При цьому «прісноводна бульбашка» постійно росте – зараз вона займає близько 8000 кубічних кілометрів, вирісши з 2002 року приблизно на 15 см. За думкою вчених, це може бути результатом дії сильних вітрів, які нагнітають інтенсивну океанічну течію в північній полярній області, спрямовану за годинниковою стрілкою та названу круговоротом Бофорта.

X

Вхід

Завантажую...