Говорячи про слонів (лат. Elephantidae), більшість з нас уявляє собі велетенських сірих тварин з великими вухами, довгими сильними бивнями і хоботом, які нічим не відрізняються один від одного. Однак ці надзвичайно розумні і величні істоти заслуговують на те, щоб придивитися до них уважніше.

Давним давно, в епоху Плейстоцену (2 мільйони - 10 тисяч років тому) практично по всій земній кулі вільно пересувалися стародавні представники ряду хоботних - гігантські слони, мамонти та мастодонти, однак до кінця цього періоду в живих залишилося всього два роди слонів, які є сьогодні найбільшими сухопутними ссавцями - африканський (лат. Loxodonta) та індійський (азіатський) слон (лат. Elephas). Африканські слони включають два види – Loxodonta africana (саванний слон) та Loxodonta cyclotis (лісовий слон). Індійські слони представлені лише одним видом - Elephas maximus, назва якого збігається з назвою роду.

Незважаючи на, здавалося б, майже стовідсоткову зовнішню схожість, у африканських і індійських слонів є маса відмінностей. Африканські (саванні) слони більші за індійських - у найвищій точці тіла (в плечах) вони можуть досягати 3,7 метрів, а їх вага перевищує 6-7 тонн. Індійські слони менші за саванних, але більші за лісових - вони важать близько 5 тонн і виростають до 3,5 метрів.

Вуха африканських слонів дуже великі, їх форма нагадує обриси «чорного» континенту, а малюнок вен індивідуальний, подібно відбиткам пальців у людей. Довгі міцні бивні прикрашають голови не лише самців (як у індійських слонів), але й самок.

Бивні слона - це ні що інше, як його різці. А ще це незамінне знаряддя для захисту, пошуку води та піднімання різних предметів. Як і люди, слони можуть бути правшами або лівшами, максимально використовуючи правий або лівий бивень. У кожного слона своя, індивідуальна форма бивня, його розміри і кут нахилу, що значно полегшує дослідникам «впізнавання» окремих особин.

Крім бивнів у слонів є ще чотири кутніх зуба, кожен з яких важить близько 2,3 кілограма і за розмірами не поступається цеглі. Протягом життя слони шість разів повністю оновлюють весь набір кутніх зубів. З віком зуби слонів стають занадто чутливими, і вони йдуть до боліт в пошуках більш м'якої рослинності. Тут вони залишаються до кінця життя, стаючи мимовільним джерелом безлічі легенд про те, що літні слони йдуть вмирати в якісь таємничі «долини смерті».

Найбільш, мабуть, головна особливість будь-якого слона - його хобот, який є одночасно носом і верхньою губою. Хоботом слона керують понад 40 тисяч м'язів, тому він однаково віртуозно піднімає і важку колоду, і соломинку. На кінці хобота африканського слона присутні два пальцеподібні вирости, пристосовані для зручного захоплення, у індійського ж слона такий «палець» всього один.

Читайте далі після перегляду фото