Природний добір — адаптація чи абаптація?

Природний добір — адаптація чи абаптація?

Розхожий штамп, вживаний для опису цієї відповідності, такий: «Організм X пристосований до...» — і далі опис умов, у яких ці організми зустрічаються. Раз у раз, наприклад, доводиться чути, що «риби пристосовані до існування у водному середовищі», що «кактуси пристосовані до посушливих умов пустель» і т.д., але, як не дивно, звичний штамп у таких випадках зовсім недоречний. Встановити, чому він недоречний — це, виявляється, найкращий шлях до розуміння справжньої природи відповідності між організмом і середовищем.

В основі теорії еволюції шляхом природного добору, запропонованої Чарльзом Дарвіном у 1859 році, лежить кілька припущень.

  1. Індивідууми, які утворюють видову популяцію, не тотожні: вони відрізняються, нехай навіть незначно, за розмірами, за швидкістю розвитку, за реакціями на температуру та ін.
  2. Ці відмінності, хоча б частково, передаються спадково. Інакше кажучи, властивості індивідуума певною мірою визначаються його генетичною конституцією. Діти успадковують гени батьків і тому, як правило, поділяють батьківські ознаки.
  3. Потенційно будь-яка популяція в стані «заповнити землю»; так би воно й трапилось, якби кожен індивідуум виживав і до того ж породжував максимальне число нащадків. Але такого не трапляється: багато особин гинуть, не встигнувши народити потомство, а багато (якщо не всі) розмножуються зі швидкістю, далекою від максимальної.
  4. Різні особини залишають різне число нащадків. Це зовсім не зводиться до того, що у різних індивідуумів число нащадків в одному виводку неоднакове. Мається на увазі і ймовірність доживання особин до репродуктивного віку, і число нащадків в одному виводку, і виживання та розмноження цих нащадків, і виживання та розмноження нащадків наступного покоління — і так нескінченно.
  5. Нарешті, число нащадків даного організму залежить — не повністю, не головним чином — від результату взаємодії між цим організмом і середовищем.

В одних умовах індивідуум виживає і розмножується, в інших — ні. Тільки в цьому досить наближеному сенсі і можна думати, що природа здійснює добір. Саме в цьому сенсі певні місця існування можуть бути названі сприятливими або несприятливими, і в цьому ж сенсі одні організми можуть вважатись пристосованими, а інші — ні. Оскільки одні особини залишають більше нащадків, ніж інші, спадкові властивості популяції можуть у ряді поколінь змінюватись. У цьому випадку говорять, що має місце еволюція шляхом природного добору.

Мабуть, не позбавлене сенсу твердження, що особини даного покоління «абаптовані» умовами, в яких жили попередні покоління. (Неологізм «абаптація» (abaptation) побудований за аналогією до слова «адаптація» (adaptation), але префікс ad-, який означає додавання або збільшення, замінений префіксом ab-, який означає віднімання. Відповідно якщо «адаптація» — це «збільшення пристосованості», то «абаптація» — «зменшення пристосованості».) Умови минулого — фільтр, через який деякі поєднання ознак просочились у сьогодення; але, очевидно, організми адаптовані («підігнані») до теперішніх умов лише тому, що останні подібні до умов минулих. Термін «пристосування» («адаптація») залишає помилкове враження певного пророкування, передбачення чи принаймні задуму. Організми не призначені, не адаптовані ні до сьогодення, ні до майбутнього і ні до сьогодення, ні до майбутнього не пристосовані — вони являють собою живі наслідки власного минулого. Вони абаптовані своїм минулим.

 

 

Коментарі

Ввійдіть або зареєструйтесь, щоб залишати коментарі.
Читайте також
Що таке екологічно дружня технологія?

Що таке екологічно дружня технологія? Відома також як чиста технологія, зелена технологія та екологічна технологія, вона допомагає захистити навколишнє середовище за допомогою раціонального використання енергії та зменшення шкідливих відходів.

X

Вхід

Завантажую...