Класичний тип рослинності, подібний до «середземноморського» маквіса, можна виявити як по берегах Середземного моря, так і в Каліфорнії, Чилі, Південній Африці і Південній Австралії. Всі ці області характеризуються майже однаковими кліматичними умовами. Однотипність рослинного покриву стає очевидною як при вивченні аерофотознімків, так і при швидкому огляді ділянок місцевості з автомобіля, проте таксономічні списки видів (і сімейств, що навіть представляються ними), що зустрічаються в цих областях, жодних вказівок на схожість не містять. Описати і виміряти цю схожість виявилося незвичайно важкою справою. Часто-густо воно виявляється в «архітектурі» різних рослин, а її не так-то просто охарактеризувати кількісно. У цьому полягає причина частого вживання розпливчатих, якісних термінів — таких, як «чагарник», «груба поросль», «скреб». Були, втім, і більш серйозні спроби розробити і уточнити способи опису життєвих форм вищих рослин, не залежного від їх таксономічної приналежності.
Простою, а у багатьох відношеннях і найбільш задовільною класифікацією життєвих форм рослин, що не враховує їх систематичного положення, до цих пір залишається класифікація, запропонована данським ботаніком Раункієром (Raunkiaer, 1934). Зростання пагонів вищих рослин визначається закладкою мерістем в точках зростання, і Раункієр поділив рослини згідно тому, де розташовані і як захищені їх верхівкові мерістеми. На рисунку 1 наведено декілька прикладів «спектрів Раункієра» для флор різних областей, вони зіставлені із спектром, отриманим Раункієром по вибірці з «Index Kewensis» (зведення, що містить згадки всіх відомих і описаних в його час видів; світова флора представлена в ній неповно, оскільки в той час, як і зараз, тропіки були відносно мало вивчені). Впадає в очі вражаюча схожість між типами рослинності різних областей, вона показує, що місцю існування можуть відповідати не лише організми, але і цілі ценотичні комплекси.

Продовження рисунку 1

Рисунок 1 - Методом Раункієра можна порівнювати цілі рослинні співтовариства. А. Відносне число видів, що належать до тієї або іншої життєвої форми, у випадковій вибірці зі світового флористичного списку (Index Kewensis).
Б. Спектр життєвих форм рослинності двох тропічних острівних груп.
В. Спектри життєвих форм рослинності двох областей помірного поясу.
Г. Спектри життєвих форм рослинності двох посушливих місцевостей.
Д. Спектри життєвих форм рослинності двох арктичних областей.

Методи Раункієра є певним кроком на шляху до побудови вичерпної екологічної класифікації співтовариств, пізніше робилися спроби ці методи поліпшити. Всім класифікаціям властиві одні і ті ж недоліки: складність віднесення видів до тієї або іншої категорії, а також суб'єктивність критеріїв, по яких класифікуються як самі види, так і умови їх існування. Ці методи залишаються всього лише кроками на довгій дорозі до встановлення природи і глибини відповідності між середовищем і цілими співтовариствами, але все таки справжня перевірка того, чи існує така відповідність насправді, починається саме з них. Порівнянні роботи по вивченню відповідності між середовищем і співтовариствами тварин робилися рідко.